|
|
|
ВЕРТИКАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ФОРМА СПІВРОБІТНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВ АГРОБІЗНЕСУ
| |
| 23.06.2010 16:48 |
|
Автор: Аксьонова Оксана Валеріївна, аспірантка Житомирського національного агроекологічного університету
|
|
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій] |
На сучасному етапі розвитку виробництва продуктів харчування, підвищення вимог щодо структури і якості продовольчих ресурсів вирішення продовольчої проблеми перестало бути завданням тільки сільського господарства у його вузькогалузевому аспекті. Створення продовольчої безпеки країни все більше потребує взаємопов’язаного і взаємозалежного економічного розвитку сільського господарства з іншими галузями народногосподарського комплексу [2]. Поглиблення інтеграції, формування взаємозв’язків, процесів зближення, об’єднання зусиль підприємств однієї сфери АПК з метою ведення діяльності з іншими сферами, а саме виробництво сільськогосподарської сировини, зберігання, транспортування та переробка – набуває на теперішній час великомасштабного характеру. Такі концептуальні підходи визначають актуальність інтеграційних процесів у агропромисловому підкомплексі.
Вертикальна інтеграція – об'єднання в єдиний технологічний процес всіх або основних ланок виробництва, від вирощування с.-х. продуктів до реалізації готової продукції під контролем одного центру - промислової, банківської або торгівельної монополії [1]. На думку вітчизняних вчених економістів-аграрників Лайка П.А., Долженко І.І. – вертикальна інтеграція означає узгоджену взаємодію підприємств різних галузей агропромислового розвитку: виробництво сировини; переробні, зберігаючі, торгівельні організації, з надання послуг тощо. До вертикальної інтеграції також відносяться регіональні та господарські агропромислові формування (об’єднання), які набули своєї організаційної структури у формі агрофірм, агрокомбінатів, асоціацій, корпорацій, науково-виробничих систем та інших договірних об’єднань [3]. Таким чином вертикальна інтеграція спонукає до взаємовідносин та заохочує стабільністю підприємства агробізнесу.
При співпраці вертикально-інтегрованих підприємств агробізнесу визначається інтегратор, тобто центр всієї економічно-технологічної системи об’єднання. Як показує практика, в більшості випадків ним є переробне підприємство, яке є координатором всіх дій інтеграційного процесу, здійснює контроль над всіма стадіями виробництва, переробки та збуту агропромислової продукції. Таким чином налагодження тісних взаємовідносин між всіма організаційними ланками об’єднання забезпечує безперервність відтворювального технологічного процесу, а саме від виробництва сільськогосподарської сировини до доставки готової продукції кінцевому споживачеві.
Отже, вертикальна інтеграція підсилює подальше зростання концентрації, централізації виробництва і капіталу в сільському господарстві, та може призвести до монополізації виробництва і збуту ряду агропромислових товарів; також співпраця у такому об’єднані приносить монополіям величезні надприбутки, веде до посилення їх панування в сільському господарстві. Тим самим вертикально-інтегровані підприємства загострює соціальні протиріччя в селі, оскільки диктують ціни та умови на виробляєму сировину, яку вони закуповують.
Список використаної літератури:
1. Електроний ресурс «Большая Советская Єнциклопедия», на сайті: http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00012/92800.htm
2. Котков В.П. Розвиток інтеграції виробництва та промислової переробки молока (методологічні та організаційно-методичні аспекти) / В.П. Котков – К.: ІАЕ УААН, 2000.
3. Лайко П.А, Долженко І.І. Формування системи інтеграційних відносин підприємств / П.А. Лайко, І.І. Долженко : Монограф. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 164 с.
e-mail: oksana_aks@mail.ru>
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter