|
|
|
ВПРОВАДЖЕННЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМИ РИЗИКАМИ
| |
| 22.06.2010 11:08 |
|
Автор: Заярна Юлія Вікторівна, випускниця Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана»
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Прагнення України інтегрувати до Європейського Союзу вимагає реформування багатьох секторів економіки, в тому числі і банківський. Тому зараз у державі йде процес реформування та адаптації законодавства у банківській сфері до міжнародних вимог.
З метою забезпечення стабільності міжнародної фінансової системи та більш справедливої конкуренції в 1987 році Базельським комітетом регулювання банківської діяльності була прийнята угода про єдині міжнародні стандарти достатності капіталу, яка дістала назву «Базельська угода про конвергенцію капіталу». Однак, ця угода була недосконалою і тому у 2005 році доопрацьовані принципи Базельської угоди знайшли відображення у документі «Базель ІІ» [2].
Базельська угода базується на визначенні структури капіталу та врахуванні кредитного ризику, пов’язаного з різними видами активів та позабалансових зобов’язань банку. Основні стандарти угоди єдині для всіх банківських уста¬нов, що перебувають під юрисдикцією країн, які прийняли цю угоду, а регулюючі органи – мають право самостійно встановлювати коефіцієнти ризику та визначати деякі складові капіталу.
Базельською угодою введено поняття регулятивного капіталу, тобто – це капітал, в розрахунку якого враховані всі майбутні ризики, які бере на себе банк. В Україні він визначається за методикою НБУ як величина власних коштів банку, які використовуються для регулювання банківської діяльності за допомогою економічних нормативів. Він повинен забезпечувати захист вкладів і фінансову стійкість банку.
Відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні » № 368 від 28.08.2001р. мінімальний розмір регулятивного капіталу банку у 2010 році для функціонуючих банків визначений у сумі еквівалентної 10 млн. євро на 01.01.2010 р. [1]
Базельська угода стала значним кроком у напрямку стабілізації міжнародної фінансової системи та зростання банківського капіталу. Зв’язок капіталу та кредитного ризику зумовлений, насамперед, здатністю капіталу нейтралізувати втрати через неплатоспроможність позичальників. Але Базельською угодою не враховуються інші види ризиків, такі як відсотковий, валютний, ризик ліквідності. Тому пошук нових досконалих методів визначення адекватності капіталу триває.
Також треба слід зауважити, що впровадження норм Базельської угоди для українських банків може бути досить проблематичним. Це обумовлюється тим, що для більшості банків введення «Базеля-2» приведе до посилювання регулятивних вимог до достатності капіталу, оскільки при розрахунку показника капіталом повинні будуть покриватися не лише кредитовий і ринковий, але й операційний ризики.
Впровадження ж передових систем оцінки ризиків вимагає від банків великих витрат, тобто введення нових методик можливе лише для обмеженої групи провідних банків, що мають просунуті системи оцінки ризиків.
Тобто, впроваджувати реформи необхідно таким чином, щоб вони змогли вирішити проблеми діяльності у цьому секторі та були максимально наближені до європейських стандартів.
Список використаної літератури:
1. Інструкції НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» № 368 від 28.08.2001р. зі змінами та доп.
2. Международная конвергенция измерения капитала и стандартов капитала: Уточненные рамочные подходы [Електронний ресурс] - режим доступу до матеріалу: www.cbr.ru/today/pk/Basel.pdf
e-mail: zay-yulenka@yandex.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter