|
|
|
МІЖНАРОДНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
| |
| 18.06.2010 16:07 |
|
Автор: Коршенюк Максим Іванович, аспірант Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України, менеджер з розвитку мережі АТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Останні роки характеризувалися для України збільшенням обсягу іноземних інвестицій у національну економіку, поліпшенням та розбудовою взаємин з Європейським Союзом та певним покращенням інвестиційного клімату [1]. Окрім того, все частіше йде мова про модернізацію національної фінансової системи, її відповідність міжнародним стандартам, про що свідчить виключення нашої країни зі списку ФАТФ, зменшення відсоткових ставок за облігаціями внутрішньодержавної позики та кількаразове перевищення попиту на них над пропозицією за кордоном [2, с.11].
За таких умов надзвичайного значення для продовження зростання та покращення зазначених тенденцій є розуміння причин цих позитивних зрушень та створення умов для їх розбудови та стимулювання на національному рівні.
Однак за кожною широкомасштабною зміною стоять численні етапи, які створюють фундамент – „базис” для наступних загальнонаціональних примножень. Варто розглянути еволюцію впливу зовнішніх факторів на внутрішнє фінансове середовище.
Зважаючи на відсутність стабільності та плинності розвитку національного господарства (що певним чином спричинено політичною ситуацією та кризовими впливами світової економіки), важко говорити про масового стратегічного інвестора. Важко також говорити про надійність банківської системи, яка, на думку міжнародних рейтингових агентств, є однією з найпроблемптичніших у Європі [3, с.13]. Однак, жага зиску та швидких надприбутків перетворили Україну на „нішове середовище” для значних обсягів спекулятивного капіталу, який, вишукуючи серед національних фінансових систем оптимальні (щодо співвідношення ризику та доходності), часто натрапляють на фінансові папери, що походять з України. Саме на мігруючий іноземний капітал та фінансові ресурси населення і внутрішнього ринку покладають надії представники національного бізнесу як на основний елемент відновлення фінансової системи та економіки в цілому. Зважаючи на лояльність до ризиків та тенденцію до зростання першого та масштабність і роль (до 25% банківських ресурсів припадає на вклади населення) останнього, важко ігнорувати їх вплив на розбудову та відновлення національного господарства у короткостроковій перспективі.
З іншого боку, як показує попередній досвід [4, c.220-223], і спекулятивний капітал, і заощадження населення не можуть забезпечувати довготривалої стратегії, адже вони є джерелом короткострокового доходу. А відповідно, такий ресурс занадто сприйнятливий до будь-яких негативних очікувань і характеризується надзвичайною динамікою.
За таких умов, єдиним надійним довготривалим ресурсом є імідж – позитивний імідж країни на міжнародній арені, надійний імідж уряду у міжнародному співробітництві тощо. Саме завдяки іміджу легко зацікавити стратегічного інвестора, отримати кредит від міжнародних фінансових організацій та укласти вигідний для обох сторін міжнародний контракт. Незважаючи на рекомендації щодо відкриття усіх бар’єрів назустріч стратегічним інвесторам, кожен інвестор при розгортанні будь-якого проекту першою чергою орієнтований на прибуток. Та їх відмінною рисою є те, що стратегічні інвестори приносять в економіку країни технології та розбудову інфраструктури, покращення соціальних стандартів та створення нових робочих місць, сучасний досвід ведення бізнесу та управління. Окрім того, стратегічний інвестор менше реагує на короткострокові негаразди та спекулятивні очікування.
Нажаль, державна статистика свідчить про значний відтік іноземних інвестицій у 2009-2010 рр. Протягом останнього року їх обсяг скоротився майже вдвічі (-48,1%) [5]. Такий рівень скорочення іноземного капіталу в Україні важко пояснити навіть кризовими явищами, – очевидну роль у цьому негативному процесі займає державна політика. Несвоєчасне прийняття бюджету, політична нестабільність, відсутність чіткої стратегії розвитку держави та невиконання програм урядів значно погіршують ситуацію. За будь-яких умов неможливо зневажати роллю іноземного приватного капіталу на національному ринку, адже від нього часто залежить не лише ефективність виходу з кризи, але й загальний рівень економічного зростання у довготривалій перспективі. З іншого боку, незважаючи на незначну увагу влади до представників іноземних інвесторів, вони зазвичай впливають не лише на фінансову складову розвитку національного господарства.
Понад третина банківського сектору України належить іноземному капіталу [6]. Саме банки з іноземною власністю мають беззаперечний вплив на розвиток фінансової системи:
• вони диктують стандарти ведення бізнесу за європейськими та світовими стандартами,
• розвивають спектр надаваних послуг як приватним, так і корпоративним клієнтам,
• дотримуються європейських нормативів з капіталізації,
• ініціюють життєво важливі зрушення в сфері регулювання ринку банківських послуг України,
• провадять публічні обговорення, в тому числі за участю представників НБУ, – для обговорення та вирішення проблем, нових для українських реалій, тощо.
Не варто також забувати про той факт, що направивши в Україну на докапіталізацію понад 25 млрд.грн. за період кризи, ці важливі для українського ринку гравці притримуватимуться агресивної клієнтської політики, аби якнайшвидше компенсувати витрачений капітал. Проте, з прискореним видужанням та нормалізацією банківського сектору, прискорення набудуть й усі інші сектори економіки, в тому числі споживчий і виробничий.
Окрім позитивних зрушень під впливом представників іноземних інвесторів банківської сфери надзвичайного поширення набули характеристики довіри та спрощеної верифікації клієнтів щодо видачі їм кредитів. Поширеною на даний момент думкою є така, що саме ця тенденція спровокувала масовість відмов по регулярній сплаті зобов’язань позичальників, і навіть першочерговою причиню розгортання фінансової кризи в Україні. Значний обсяг недоброякісних активів та нормативні вимоги щодо виділення відповідного обсягу резервування і спричинили небачений рівень збитків банківського сектору – близько 10% кредитного портфелю. Однак, навіть такий, здавалося б негативний, фактор став причиною підвищеної лояльності банківських установ до приватних та комерційних позичальників і поширення реструктуризації на кредити (протягом 2009-2010 рр. залежно від політики банків було реструктуризовано від 25 до 60% кредитного портфелю). У випадках, коли реструктуризація не була можливою або клієнт відмовлявся від співпраці, значного попиту набули колекторські компанії, – як національного українського походження, так і імениті міжнародні колекторські контори зі світовим ім’ям. За оцінками експертів, у 2009 році ринок колекторських послуг в Україні зріс більше ніж у 10 разів.
Значних складнощів через фінансову кризу, майже повну відсутність нових страхових угод (20% скорочення розміру страхових премій [7, с.2]) та постійно зростаючу кількість виплат переживає страховий ринок. Відсутність зовнішньої підтримки з-за кордону, неналежне ставлення до перестрахування та необідних резервів створили вагомий негативний вплив на страховий ринок. Наслідком непослідовності стало анулювання ліцензій на надання страхових послуг у відповідних операторів (лише за 9 місяців 2009 року Держфінпослуг виключила з Держреєстру фінансових організацій 34 страхові компанії, зупинила ліцензії в 24 і анулювала їх в 26 компаній [8]). В інших випадках існуючі власники вимушені були продавати частки в своїх компаніях іноземним страховим групам, які ще не були присутні в Україні, за заниженою вартістю. Таким способом в Україну прийшли AXA та Vienna Insurance Group. Присутність світових гравців з понад віковою історією страхової діяльності значно розширили спектр доступних кінцевому споживачу послуг, що спричинило новий бурхливий розвиток цього ринку та його перерозподіл.
Надзвичайне посилення присутності в Україні також відбулося і з боку міжнародних фінансових організацій. ЄБРР організував цільові програми фінансування для малого та середнього бізнесу, та інтенсивно цікавився портфелями акцій великих промислових підприємств. МВФ надала небачений розмір фінансування на стабілізацію економіки. Ціною покращення ставлення з боку МФО до певної непослідовності українських урядів будуть відсотки за запозиченнями, перша виплата за якими має відбутися вже через рік. Однак кожен транш супроводжується чіткими вимогами та рекомендаціями з приведення фінансового сектору у відповідність до міжнародних і світових стандартів, звітності та покращення взаємодії різних гілок влади. Це обов’язково позначиться на відновленні стабільності в країні у майбутньому.
Зважаючи на важливість та неминучість співпраці та впливу міжнародного капіталу на українську економіку, необхідно чітко визначитися з національною стратегією розвитку фінансової системи України як в коротко- (насамперед), так і в довготривалій перспективі. Без чіткого плану дій неможливо створити імідж виваженої та вартої інвестицій країни, а за відсутності переваг та чисельних перешкод у веденні бізнесу, існує справжня небезпека втрати інвестиційної привабливості і назавжди залишитися „аутсайдером” світового фінансового простору.
Список використаної літератури:
1. Див., наприклад, Doing Business 2008-2010 // The World Bank Group. – Washington. – 2008, 2009, 2010; тощо.
2. Блинов А. Власть или деньги. // ЭКСПЕРТ Украина. – 2010. – №11. – 22-29 березня. – С.11.
3. Блинов А., Данковский А. Система без скелетов. // ЭКСПЕРТ Украина. – 2010. – №9. – 8-14 березня. – С.13.
4. Кругман Пол. Возвращение Великой депрессии? Мировой кризис глазами нобелевского лауреата. – М.: Эксмо, 2009. – 336 с.
5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua
6. 34,1% – за даними НБУ на 01.04.2010. – Офіційний сайт НБУ. – http://www.bank.gov.ua.
7. Страховий ринок України за 2009 рік. // Аналіз страхових ринків. – Ліга страхових організацій України. – 2010. – http://uainsur.com/stats/analiz/.
8. Слесарук С. Дружба ризиків. // Сайт проекту Ділове Рівне. – 2010. – 01 березня. –http://www.diloverivne.com/news/3062/.
e-mail: maksym.korsheniuk@aval.ua
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter