|
|
|
ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 17.06.2010 11:23 |
|
Автор: Лутицька Жанна Сергіївна, аспірантка Харківського національного економічного університету
|
|
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій] |
Перш ніж розглядати дослідження антикризової стратегії виробничого підприємства, необхідно визначити сутність поняття «стратегія».
В науковій літературі є декілька понять «стратегія». Так, С. О. Попов дає таке визначення: «Стратегія якісно визначається, узагальнюючи модель довгострокових дій організації, що ій необхідно здійснити для досягнення поставленої мети через розподіл і координацію своїх ресурсів»[1]. Інший вчений, А. І. Люкшинов під стратегією розуміє «набір правил для приіняття рішень, якими організація керується у своій діяльності»[2].
Отже, проаналізувавши такі поняття до визначення «стратегія» можно зробити висновок, що під стратегію слід розуміти обрану модель довгострокових дій підприємства, яку необхідно реалізувати для досягнення поставлених перед ним цілей.
Розробка стратегії підприємства є однією з основих задач стратегічного управління. В економічній літератірі розглядаються різні підході до формулювання стратегії підприяємства. Наприклад, формулювання стратегії може здійснюватися: вищим керівництвом, від якого чекають визначення основного стратегічного напрямку, за допомогою методів формального планування, на основі емпірічних моделей і концепцій.
Мета даної статі – зробити дослідження антикризової стратегії виробничого підприємства.
Актуальність статі – виявити чинники, що впливають на дослідження антикризової стратегії виробничого підприємства.
На визначення стратегії виробничого підприєиства впливають різноманітні чинники, які можна розподілити на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх чинників, які певним чином обмежують вибір стратегії підприємства, відносяться:
- економічні, соціальні, політичні, регулюючі та суспільні.
- особливості галузі, в якій працює підприємство (привабливість і рівень конкуренції, стадія життєвого циклу і структура галузі).
- можливості й загрози зовнішнього середовища, рівень його мінливості.
Внутрішніми чинниками, що впливають на формування стратегії, є:
- розмір і організаційна форма управління підприємством
- загальна мета й організаційний клімат
- характер індівідуальних цілей вищого керівництва
- сильні та слабкі сторони підприємства, його конкурентні можливості
- чинники, що характеризують ринкову позицію підприємства (його становище у галузі)
- досвід реалізації минулих стратегій
- рівень прийнятого ризику
- чинник часу [3].
Основним чинником, що визначає результатівність діяльності підприємства та правільність вибору товару, є його відповідність потребам споживачів. Потреби ринку формуються зовнішнім середовищем (змінами у демографічній структурі населення, рівнем економічного добробуту, технологіями, політикою, а також культурними змінами).
Отже, якісно розроблена стратегія повинна враховувати перераховані чинники, що дозволить своєчасно і без зайвих витрат її реалізувати. Формулювання стратегії включає процеси планування й прийняття рішень, у результаті яких встановлюються цілі підприємства та розробляється стратегічний план. Такий процес потребує аналізу чинників зовнішнього середовища та внутрініх проблем підприємства. Також в процесі пошуку найбільш оптимальних шляхів досягнення цілей підприємство може обрати з декількох запропанованих варіантів.
Список використаної літератури:
1. Попов С. А. Стратегическое управление. –М.: Вильямс, 2000. – 495 с.
2. Люкшинов А. Н. Стратегический менеджмент. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 375 с.
3. Доль П. Маркетинг – менеджмент и стратегии/ Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. – 3 – е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.
e-mail: bilyabock@mail. ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter