|
|
|
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
| |
| 08.06.2010 20:41 |
|
Автор: Грисько Ігор Миколайович, студент Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
|
[Облік і аудит. Бухгалтерський облік. Управлінський облік. Податковий облік. Контроль і ревізія] |
Одним з поширених фінансових активів підприємства, який потребує постійного контролю з боку керівництва та працівників бухгалтерії є дебіторська заборгованість.
Для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності дебіторську заборгованість в залежності насамперед від терміну погашення поділяють на довгострокову та поточну.
Поточна дебіторська заборгованість як сума дебіторської заборгованості, яка виникла в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, входить до складу активів будь-якого підприємства. Видами поточної дебіторської заборгованості є: дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги та дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією товарів, робіт, послуг. Велике значення має правильна оцінка такої заборгованості в поточному обліку та фінансовій звітності.
Оцінка поточної дебіторської заборгованості у фінансовій звітності великою мірою виходить із ступеня визначеності ії погашення. Загальне правило обліку такої заборгованості складається в її інвентаризації та списанні безнадійної та сумнівної заборгованості, за рахунок чого поточна дебіторська заборгованість включається у валюту балансу за чистою реалізаційною вартістю. Це відповідає принципам бухгалтерського обліку і фінансової звітності - принципу обачності та принципу відповідності доходів і витрат. Нещодавно згідно вимог ПСБО 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - ПСБО 10) резерв сумнівних боргів створювався тільки щодо поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, яка обліковувалась на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Після змін, внесених до ПСБО 10, за наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2003 р. № 363 створення резерву сумнівних боргів було передбачено для поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, що призначена для продажу). Але в ПСБО 2 "Баланс" містилось припущення, а не вимога, щодо створення резерву сумнівних боргів по інших видах дебіторської заборгованості (крім дебіторської заборгованості покупців), що призвело до неоднозначного тлумачення на практиці норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку. На багатьох підприємствах резерви сумнівних боргів по інших видах дебіторської заборгованості (по векселях отриманих, по передплаті (авансах) за цінні папери, розрахунках за нарахованими відсотками тощо) за цей період не створювались.
Згідно Листа Міністерства фінансів від 07.07.2004 р. № 31-04200-01029/12137 визначення резерву сумнівних боргів для дебіторської заборгованості - фінансового активу є обов'язковим. Таким чином, в наказі про облікову політику підприємствам необхідно визначитись з видами дебіторської заборгованості по яких буде створюватись резерв сумнівних боргів, а також з методами розрахунку його величини.
Для різних видів дебіторської заборгованості (за однорідними ії групами) можуть застосовуватися різні методи розрахунку резерву сумнівних боргів передбачені ПСБО 10. До таких методів відносяться: визначення платоспроможності окремих дебіторів, визначення питомої ваги безнадійних боргів в чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, метод на підставі класифікації дебіторської заборгованості з визначенням коефіцієнта сумнівності за кожною групою дебіторської заборгованості. Ці методи, до речі, відповідають і міжнародній практиці обліку резерву сумнівних боргів.
Резерв сумнівних боргів щодо дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги можна розраховувати за одним з названих трьох методів. При цьому достатньо трудомісткий розрахунок резерву виходячи з платоспроможності окремих дебіторів доцільно здійснювати лише при невеличкій кількості дебіторів підприємства.
Для розрахунку резерву сумнівних боргів за іншими відповідними видами поточної дебіторської заборгованості звичайно аналізують платоспроможність окремих дебіторів, а при наявності достатньо великої кількості дебіторів та періодів спостереження можна використовувати метод на підставі класифікації дебіторської заборгованості.
Підставою для визнання в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів с складений на підприємстві первинний документ - розрахунок резерву (по кожній однорідній групі заборгованості).
Сума нарахованого резерву сумнівних боргів відноситься на витрати поточного періоду і відображається в обліку. Дт 944 "Сумнівні та безнадійні борги" Кт 38 "Резерв сумнівних боргів". До рахунку 38 доцільно відкрити аналітичні рахунки другого порядку у розрізі статей заборгованості, за якими створюються резерви. Це викликано необхідністю розкривати інформацію про залишок резерву сумнівних боргів щодо кожної поточної дебіторської заборгованості, його створення та використання у примітках до фінансової звітності.
Списання боргів, визнаних безнадійними в поточному звітному періоді, здійснюється за рахунок раніше нарахованого резерву і відображається в обліку: Дт 38 (відповідні аналітичні рахунки) Кт 34, 36, 37 (відповідні субрахунки). Одночасно сума списаної дебіторської заборгованості відображається в позабалансовому обліку на рахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість", де обліковується протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника.
Сума погашення раніше списаної з балансу безнадійної дебіторської заборгованості відображається відновлюванням активів (грошових коштів) та визнанням інших операційних доходів: Дт 36, 37Кт716;Дт311Кт36,37;К071.
Слід зазначити, що створення резерву сумнівних боргів не відображається в податковому обліку (не впливає на валові витрати підприємства). Але до внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.04 р. № 1957-ІУ при списанні дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів після закінчення строку позовної давнини підприємство мало право збільшувати свої валові витрати. В теперішній час до валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, яка не була віднесена до валових витрат, у випадку, коли відповідні заходи по стягненню таких боргів не призвели до позитивного результату. Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості розкрито в ст.12 Закону про прибуток, це зокрема, звернення до суду з позовом про стягнення боргу з покупця чи про порушення справи про його банкрутство, письмове визнання дебітором свого боргу при перевищенні затримки в оплаті 90 календарних днів, деякі інші заходи. Що стосується раніше нарахованих податкових зобов'язань по ПДВ (при відвантаженні продукції, товарів, виконанні робіт та послуг), то при списанні дебіторської заборгованості, не погашеної протягом строку позовної давнини, такі зобов'язання на підприємстві зменшують.
Таким чином, постійний контроль за станом дебіторської заборгованості та застосування відповідних заходів щодо стягнення боргів з боку керівництва і бухгалтерії підприємства дозволяє оптимізувати неплатежі дебіторів в податковому аспекті.
e-mail: 9_marisha@mail.ru |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter