|
|
|
НАПРЯМКИ МІНІМІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
| |
| 27.05.2010 20:21 |
|
Автор: Українська Катерина Миколаївна, студентка Національного університету Державної податкової служби України, спеціаліст І категорії відділу дотримання пенсійного законодавства управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської райдержадміністрації
|
|
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій] |
Важливу роль у системі управління ризиком відіграє правильний вибір заходів попередження і мінімізації ризику, які загалом визначають ефективність даної системи.
До основних методів мінімізації ризиків відносять: страхування, резервування засобів, диверсифікація, лімітування, здобуття додаткової інформації [1,с.106]. У російській економічній літературі виділяють ще такі методи зниження ризиків, як перевірка партнерів по бізнесу і умов укладення контрактів, бізнес планування, підбір персоналу підприємства, організація захисту комерційної таємниці [2,с.213]. Зауважимо, що у світовій практиці існує безліч різних і досить оригінальних шляхів та способів зниження ризику від традиційного страхування майна або використання венчурних фірм, бізнес яких ґрунтується на комерційному освоєнні нововведень, до системи заходів щодо попередження зловживань персоналом у банківській сфері.
Страхування полягає в передачі ризику будь-якій іншій особі за певну винагороду, тобто в розподілі збитку між учасниками страхування.
Резервування засобів як спосіб зниження негативних наслідків настання ризикованих подій полягає в тому, що підприємець створює відособлені фонди відшкодування збитків за рахунок частини власних обігових коштів. Як правило, такий спосіб зниження ризиків підприємець вибирає тоді, коли, на його думку, витрати на резервування засобів менші за вартість страхових внесків при страхуванні. При оцінюванні ефективності, виборі й обґрунтуванні варіантів зниження ризику за допомогою резервування засобів необхідно обчислити оптимальний розмір запасів. Джерелом відшкодування втрат від настання ризику є прибуток. При створенні фондів - це накопичений прибуток, у разі відсутності таких фондів і настання ризикованих подій - недоотриманий прибуток.
Більшість літературних джерел розглядають диверсифікацію як ефективний засіб зниження ризиків у процесі управління портфелем цінних паперів. Проте цей метод має значно ширшу сферу ефективного використання і може застосовуватися в різних галузях підприємницької діяльності промисловому виробництві, будівництві, торгівлі тощо. Так, для зниження ризику втрат через падіння попиту на певний вид продукції підприємство може вдатися до таких дій: освоїти і здійснювати випуск різних видів продукції або поряд з основним видом робіт виконувати допоміжні та супутні роботи, а також вживати заходів щодо максимально швидкої переорієнтації на випуск інших видів основної продукції тощо.
Лімітування у підприємницькій діяльності найчастіше застосовується при продажу товарів у кредит, надання позик, визначенні сум вкладення капіталів тощо. Насамперед це стосується грошових коштів встановлення граничних сум витрат, кредиту, інвестицій і таке інше.
Спосіб придбання додаткової інформації про вибір і результати обумовлений тим, що підприємець іноді приймає рішення, коли результати невизначені та засновані на обмеженій інформації. Якби у підприємця була більш повна інформація, він міг би зробити кращий прогноз і знизити ризик. Це робить інформацію товаром. Вартість повної інформації розраховується як різниця між очікуваною вартістю якого-небудь придбання, коли є повна інформація, і очікуваною вартістю, коли інформація неповна [3, с. 370].
Таким чином, стратегія управління ризиковою ситуацією залежить від специфіки ризиків, які можуть виникати під час здійснення підприємницької діяльності, можливості правильно оцінити конкретну ризикову ситуацію, знайти оптимальний варіант виходу з неї, враховуючи наявні ресурси.
Який із методів зниження ризику ми не розглядали б, кожен із них має свою ціну. Цю обставину треба враховувати, оцінюючи раціональність і ефективність конкретних заходів із зниження ризику, необхідно дослідити динаміку ризику та віддачі, порівняти здобуті результати з метою і ступенем їх досягнення. Ще однією важливою обставиною є те, що жоден із методів не є універсальним.
Отже, процес управління ризиком передбачає 3 основні прийоми його вирішення: уникнення, зниження міри і прийняття. В умовах ринкової економіки підприємці повинні не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження. До основних шляхів мінімізації ризиків відносять: страхування, резервування засобів, диверсифікація, лімітування, здобуття додаткової інформації. Кожен із перелічених заходів відрізняється мірою впливу на зниження господарського ризику в конкретній ситуації, а також необхідними затратами на втілення в життя. На практиці найефективніший результат можна отримати лише за умови комплексного використання різних методів зниження ризику.
Список використаної літератури:
1. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу - К., 2008. - 152 с.
2. Грунин О. А., Грунин С.О. Зкономическая безопасность предприятия. - СПб., 2009. - 160 с.
3. Данілов О.Д., Івашина О.Г., Чумаченко О.Г. Інвестування. - К., 2001.-364 с.
e-mail: szahist@ks-rda.gov.ua |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter