|
|
|
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ ПРАВДА ЧИ МІФ
| |
| 17.05.2010 18:53 |
|
Автор: Галай Тамара Олегівна, студентка юридичного факультету Національного університету державної податкової служби України
|
|
[Податкова система. Бюджетна система. Державне регулювання економіки] |
Верховна рада України може прийняти все: закони, які не працюють, внесення змін до законів, які вже давно застаріли, але як тільки діло доходить до прийняття головного закону, за яким живе та існує держана цілий рік, так одразу з'являються перепони у вигляді: «депутати пішли у відпустку», «чи цього питання немає на порядку денному».
Одержання доходів, їх розподіл між ланками (видами) бюджетної системи і використання їх па покриття видатків, зв'язаних із виконанням передбачених Конституцією України функцій органами держави і місцевого самоврядування, не проходить автоматично. Держава за допомогою правових норм ретельно регулює відносини, що виникають при формуванні і виконанні всіх видів бюджетів, контролі за виконанням бюджетів і звітуванні про їх виконання [2]. Діяльність органів держави і місцевого самоврядування в галузі бюджету у широкому плані одержала назву бюджетного процесу. В кириличній літературі до цього часу немає єдиної думки щодо змісту поняття бюджетного процесу і його стадій [3,С 284].
Процес прийняття бюджету, як етап бюджетного процесу, являє собою найголовнішу домінанту, тому при цьому процесі і виникають довжелезні черги «за» та «проти». Адже довести до купи та проаналізувати бюджетний процес за минулий рік - це те, на що спирається Верховна рада України при прийнятті Бюджету на наступний рік.
Головний закон нашої країни Конституція України проголошує, що Бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами (ст. 95 ч. 1 Конституції України). Держава прагне до збалансованості бюджету України [1].
Прагне, але до прагнення ще так далеко. Верховна рада маючи всі повноваження законотворчості завжди пропускає строк затвердження проекту Закону про бюджет на рік ,вже не кажучи про прийняття самого бюджету. Чи то Кабінет Міністрів України завжди стає перепоною на шляху до законослухняної верховної Ради України чи то місцеві як завжди не можуть зібрати до купи свої вимоги до надходжень та скорочення витратної частини.
Фінансова криза 2008-2009 року унеможливила та уповільнила бюджетний процес в України у 2010 році.
На початку року країна залишилась без бюджету, без розпланованого прибуткового та видаткового розмежування коштів держави. В цей період великий вплив мав і нестабільний курс іноземної валюти, що спричинив нестабільність в бюджетному процесі.
Надходжень, зокрема у пенсійній сфері, значно поменшало, знизився коефіцієнт працюючих, а отже в тінь пішли податки та пенсійні відрахування. Зокрема зменшився оббіг коштів при купівлі-продажу нерухомого майна, а це була велика втрата частини надходжень як пенсійних так і доходів отриманих від продажу майна.
Отже, можна зробити висновки що, держава залишила свої кошти без законодавчого намету та відкрила свої широкі двері корупції та розкраданню бюджетних коштів. Велика надія та сподівання па краще життя у державі покладається на нового президента України та верховну Раду України.
Не зважаючи ні на що, держава має прислухатися до потреб суспільства у будь-який час при будь-яких обставинах. І основною задачею є розподіл коштів у державі. Фінансова стабільність веде до морального задоволення суспільства та до відсутності антиморальних настроїв проти влади.
Список використаної літератури:
1.Конституція України від 28 червня 1996року (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV);
2. Бюджетний Кодекс України// Урядовий кур’єр .№ 131 від 25 липня 2001 року;
3. Воронова Л. К. Фінансове право: Навчальний посібник –К: ВЕНТУРІ, 1988.- 384 с.
e-mail: zester@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter