|
|
|
ПЛАНУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
|
14.05.2010 20:18 |
Автор: Захаренко В’ячеслав Олександрович, студент магістратури за спеціальністю «Фінанси» Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
З позиції економічної теорії будь-яке виробництво правомірно розглядати як перетворення витрат на результати. Роль управління витратами полягає в тому, щоб знайти і забезпечити найекономічніший спосіб виробництва продукції (як зараз, так і в перспективі, що піддається прогнозуванню), що забезпечить ефективний розвиток підприємств. Не буде перебільшенням твердження, що управління витратами стає одним з найважливіших сегментів виробничого менеджменту. Мета управління витратами - не виробнича, а суто економічна, тобто - оптимізація витрат, у зв'язку з чим задачі і відповідні їм функції управління витратами акцентовані на економічному аспекті діяльності підприємств.
При плануванні собівартості продукції передбачається можливе її зниження і досягнення в результаті цього оптимального рівня витрат на виробництво. Тому складанню плану з собівартості має передувати аналіз фактичного складу та структури витрат в динаміці з метою виявлення резервів зменшення витрат. Проаналізована динаміка складу та структури витрат виробництва на сільськогосподарських підприємствах Харківської області показує, що за період 2002 - 2008 рр. сума операційних витрат сільськогосподарських підприємств зросла майже в 3 рази, в тому числі витрати рослинництва зросли в 3,5 рази, а тваринництва трохи більше ніж в 1,5 рази. Така тенденція свідчить про те, що галузь тваринництва розвивається набагато повільніше, ніж галузь рослинництва. Найбільший приріст витрат спостерігається по такій статті як матеріальні витрати. Їх частка у загальній структурі витрат сільськогосподарських підприємств Харківської області складала у 2002 році 67 %, у 2008 році 72 %, тобто збільшилась на 5 п.п., або на 1717992,3 тис. грн. Також важливо зазначити, що частка матеріальних витрат у загальній структурі витрат рослинництва зросла на 11 п.п., тоді як даний показник по тваринництву виріс лише на 0,1 п.п., що також вказує на незначний розвиток галузі тваринництва. За 2002 – 2008 рр. відчутно зменшилась питома вага витрат на оплату праці (на 4,2 п.п.), проте таке явище можна пов’язати зі зменшенням середньооблікової чисельності працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві. Так середньооблікова чисельність працівників у 2002 році складала 69056 осіб, а в 2008 році – 31556 осіб, тобто зменшилась на 54,3 %. Проте відрахування на соціальні заходи в структурі витрат за досліджуваний період виросли на 2,1 п.п. і складали 2,4 % від загальної структури витрат у 2008 році. Така тенденція пов’язана з поступовим переходом сільськогосподарських підприємств від фіксованого сільськогосподарського податку до загальної системи оподаткування.
Планування витрат здійснюється з метою визначення їх розмірів і пошуку можливостей їх зниження. Систему планування має бути спрямовано на організацію контролю витрат і отримання прибутку, а також координацію всіх планів підприємства, а організація внутрішньовиробничого планування і обліку неможлива без надійного комплексу норм і нормативів. За допомогою нормування регламентується витрачання персоналом усіх видів ресурсів на підприємстві, а розробка нормативів не можлива без аналізу фактичного складу та структури витрат в динаміці.
Список використаної літератури:
1. Череп А. В. Управління витратами суб'єктів господарювання: Монографія. - 2-е вид., стереотип.- X.: ВД «ІНЖЕК», 2007.- 368 с.
2. Економічна теорія: Підручник/ за редакцією В.М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 784 с.
3. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 536с.
e-mail: vikapolosmak@mail.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|