|
|
|
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧО-ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
| |
| 12.05.2010 10:19 |
|
Автор: Гершуненко Юлія Олександрівна, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень
|
|
[Міжнародна економіка та бізнес. Міжнародні відносини. Зовнішньоекономічна діяльність] |
На посттрансформаційному етапі розвитку економіки України спостерігається надмірна інтенсифікація експортоорієнтованого вектору. В той же час, на другий план відходить така важлива компонента соціально-економічної системи як внутрішній ринок. Зважаючи на те, що міжнародний внутрішньогалузевий обмін є достатньо непрогнозованим доцільно забезпечити стабільну частку ринку для вітчизняних виробників.
Порівняно з іншими країнами Європи рівень економічного розвитку України є надмірно низьким, тому приєднання до спільного ринку СОТ виявляє певні ознаки проблематичності у сфері торгівлі, у тому числі, з політичного погляду, оскільки торгівельні відносини характеризуються різкою асиметричністю, диспропорційністю та різним рівнем рентабельності для окремих суб’єктів цього процесу.
Важливим індикатором ефективного використання промислового потенціалу можна вважати насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, а ефективність використання експортного потенціалу представлена часткою вітчизняних товарів на зовнішніх ринках.
У цьому контексті особливо значущим є здійснення досліджень потенційних споживачів вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, але на даному етапі це завдання реалізується більшою мірою лише окремими суб'єктами зовнішньоекономічних відносин. Відсутність раціонально доцільного планування та розподілу вітчизняної продукції між внутрішнім та зовнішнім ринками призводить до диспропорцій і втрати частки внутрішнього ринку, що не сприяє зміцненню нашої держави у світогосподарських зв’язках. Також потребує уваги втрата ефективних зв'язків між суміжними галузями промисловості, що утруднює ефективне використання виробничо-експортного потенціалу регіонів, а також спричиняє втрату переваг від ефекту емерджентності.
На основі офіційних статистичних даних нами досліджено обсяги виробництва, експорту та імпорту товарів за десятьма групами, які представляють вироби добувної та переробної промисловостей. В переважній більшості регіонів найменший рівень задоволеності попиту вітчизняною продукцією спостерігався щодо товарів легкої та хімічної промисловостей, а також у машинобудуванні. Для вирішення цієї проблеми пропонується визначення регіонів-донорів, виробничий потенціал яких дозволяє задовольнити потреби ринків не лише свого, а й інших регіонів, де частка вітчизняної продукції на ринку є незначною. З цією метою також слід визначити граничний відсоток товарів певної галузі промисловості який повинен задовільнятись вітчизняними товарами і оптимізувати мережу збуту. Зважаючи на те, що далеко не всі галузі української промисловості відповідно представлені на світовому ринку, насичення вітчизняними товарами внутрішнього ринку разом з ефективною експортною стратегією сприятиме зміцненню виробничого-експортного потенціалу регіонів України.
Список використаної літератури:
1. Кругман П. Р., Обстфельд М. Международная экономика: теория и политика / пер. с англ. 5-го межд.изд. - СПб.: Питер, 2004. - 832 с.
2. Потенціал націоналної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук. Ю.В.Кіндзерського; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2009. 928 с.: табл., рис.
e-mail: juli_ger@i.ua
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter