|
|
|
ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ
| |
| 24.04.2010 09:45 |
|
Автор: Спіжавка Христина Дмитрівна, студентка спеціальності "Фінанси і кредит" Чернiвецького торговельно-економiчного iнституту КНТЕУ
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Франчайзинг – це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку. Франчайзинг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.
Останні десятиліття в країнах із сучасною ринковою економікою значного поширення на національних рівнях та у міжнародних економічних і правових відносинах набув продаж товарів, послуг і технології на умовах франчайзингу. Тобто франчайзинг - це специфічний метод розповсюдження товарів і послуг, що розвивався від простого права на дарування, використання, привілею до сучасної розвиненої франчайзингової концепції ведення бізнесу. На підставі аналізу системи франчайзингу в зарубіжних країнах, запропоновано розробку теоретичних основ розвитку та форм організації франчайзингу на підприємствах в Україні.
У сучасному вигляді франчайзинг виник саме у США, країні з найбільш розвинутою економікою. Основою створення франчайзингу стали процеси ускладнення й удосконалення форм і методів збуту внаслідок загострення конкуренції, насамперед у сфері збуту товарів і послуг. Фінансова підтримка у формі франчайзингу користується широкою популярністю в США, Канаді, Західній Європі, Японії, в країнах Карибського й Тихоокеанського басейнів. Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем. Однак, на жаль, розвиток франчайзингу в Україні не знаходить належної підтримки на державному рівні. Перше, українське законодавство гальмує розвиток франчайзингу. Наприклад, США тільки на федеральному рівні створено біля сотні законів, що так чи інакше стосуються франчайзингу, у той час як на Україні відсутній навіть закон про франчайзинг. В період входження України в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов'язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин : ліцензійний договір, договір франчайзингу та подібні до них.
Стрімке зростання франчайзингу, що спостерігається практично в усьому світі, схоже, буде продовжуватися. При стрімких змінах в економіці й у той час, коли ідея створення єдиного світового ринку практично стала реальністю, деякі внутрішні аспекти природи франчайзингу як такого знаходяться на межі зміни.
Одним із ключових факторів, що стимулюють ріст франчайзингу в Україні, є зменшення частки традиційного виробництва і витиснення його сектором сфери послуг. Франчайзинг особливо добре підходить для бізнесу в сфері суспільного харчування, тому велику популярність, у наш час, здобуває діловий франчайзинг. Він припускає пристосовність до умов ринку. Передача повної концепції бізнесу полегшує входження франчайзингу в підприємницьку діяльність, з тієї причини, що даний вид франчайзингу регламентує практично всі аспекти діяльності підприємства. Очевидно, що франчайзі прийдеться зіштовхнутися з такою проблемою як відсутність власних засобів. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.
Проте, незважаючи на наявність окремих гальмуючих факторів, франчайзинг в Україні має перспективу до розвитку. Усе більше підприємців звертається до використання цієї ефективної форми ведення бізнесу. Однак значення його для української економіки переоцінити складно: для франчайзера – це один з найшвидших і ефективних способів створення нових незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзи – розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнес-моделі, а для держави – ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.
Список використаних джерел:
1. Андрощук Г.А. Денисюк В.А. Франчайзинг: международный опыт, экономические показатели, практика регулирования. Стратегія еко-номічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 5 (12).- К.: КНЕУ, 2005. С. 78-93.
2. Терещук Н.М. Маркетингові стратегії підприємств у системі франчайзингу: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Київський національний торговельпо-екошмічний ун-т. - К., 2006. - 20 с.
3. Цірат Г.В. Франчайзинг і франчайзинговий договор: учебно-практическое пособие. - К.: Истина, 2007, - с. 240 с.
4. Цірат Г.В. Договори франчайзингу. Автореф. дис. канд. юр. на-ук. 12.06.07. Ін-т міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. - С. 22
e-mail: spizavka@yandex.ru |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter