|
|
|
НЕОБХІДНІСТЬ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
| |
| 22.04.2010 19:44 |
|
Автор: Грек Діана Валеріївна, аспірантка кафедри фінансів Харківського державного університету харчування та торгівлі
|
|
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій] |
Необхідність постійного навчання та розвитку персоналу зумовлені багатьма причинами. До цих причин, як правило, включають розвиток науки та техніки, динаміку зовнішнього середовища, зміни попиту споживачів, нові пропозиції конкурентів і т.п. Природно, що постійне виробниче навчання потребує інвестування в людський капітал. Людський капітал є дуже важливою формою інвестування в різних ринкових економіках. За оцінкою Світового банку людський капітал перевищує 80% усіх виробничих багатств у Японії і 60% у США. У Австралії та Канаді, які володіють величезними природними ресурсами та відносно невеликими, але високо освітнім населенням, частина людського капіталу становить 20% виробничих багатств цих країн. Зрозуміло, що накопичення людського капіталу варте затрат.
Дамо визначення, що саме являє собою категорія «людський капітал» — це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.
Інвестиції в людський капітал являють собою дії, що підвищують професійну кваліфікацію та продуктивні здібності людини і тим самим продуктивність її праці. Витрати, що сприяють підвищенню людської продуктивності, можна розглядати як інвестиції, оскільки поточні витрати здійснюються з тим розрахунком, що їх буде багаторазово компенсовано дедалі значнішим потоком доходів у майбутньому.
До інвестицій в людський капітал можна віднести:
- матеріальні і часові щоденні затрати людини в процесі життєдіяльності (читання газет, книжок, журналів тощо);
- часові затрати в процесі спілкування соціально адаптованих осіб між собою.
Таким чином, частина людського капіталу особи, яка знайшла попит на ринку праці і приносить дохід, збільшується в процесі основної трудової діяльності за рахунок накопичення досвіду, навиків і спеціальних знань, які з’являються навіть при відсутності цільових інвестицій зі сторони адміністрації – в процесі спілкування з колегами. Частину отриманого доходу людина витрачає на придбання засобів масової (та спеціальної) інформації. Витрачає вільний час на її засвоєння.
Освіту - самий вагомий актив людського капіталу, неможна розглядати тільки як засіб збільшення майбутніх доходів. Освіта – благо тривалого користування, яке має до того ж здатність створювати режим самогенерації або самоінвестування людського капіталу.
Інвестиції в людський капітал мають особливості, що відрізняють їх від інших видів інвестицій:
Віддача від інвестицій у людський капітал залежить безпосередньо від терміну його використання, тобто визначається часом, що залишився до закінчення працездатного періоду життя людини. Чим раніше зроблено інвестиції в людину, тим довше, вони даватимуть віддачу. Але слід враховувати, що якісніші та триваліші інвестиції приносять, як правило, більший і триваліший ефект.
Порівняно з інвестиціями в інші форми капіталу, інвестиції в людський капітал, за оцінками багатьох економістів, є найвигіднішими як для окремої людини, так і для суспільства в цілому
Людський капітал є найважливішим чинником економічного розвитку, який визначає ефективність використання виробничого, фінансового та природного капіталу і безпосередньо впливає не тільки на темпи, але і на якість економічного зростання, що обумовлено рядом причин [1-2]:
1. Рухом сучасної цивілізації до постіндустріального суспільства, інформаційної, наукоємної, високотехнологічної та інноваційної економіки. Цей процес супроводжується кардинальною зміною змісту і характеру трудової діяльності. У все більшій мірі роль набуває творчий характер праці, знання як безпосередня продуктивна сила, інформація як виробничий ресурс.
2.Роль людського капіталу все більше зростає у сфері послуг, яка безпосереднім чином пов'язана з розвитком людини, формуванням його як всебічної особи.
3. Перегруповування рушійних сил економіки у бік людського чинника обумовлено не тільки кардинальними змінами в структурі продуктивних сил, але і глибокою трансформацією виробничих відносин, перш за все, відносин власності. В умовах, коли головним конкурентоспроможним ресурсом національної економіки стає висока кваліфікація і сукупні знання її працівників, виникає реальна можливість розповсюдження власності працівника на матеріальні умови виробництва, заміни відокремлення капіталу від працівника їх злиттям [3].
Слід зазначити, що людський капітал є єдиним активним капіталом, тоді як всі інші капітали є пасивними, оскільки вони всі без винятку підпорядковуються людині й діють відповідно до її волі. Тому, інвестування в інші види капіталу, минаючи людський, є не досить результативними. Інвестиції в людський капітал - це джерело економічного зростання, не менш важливе, ніж капіталовкладення в матеріально-речові фактори виробництва та землю.
Висновки. Рівень інвестицій в людський капітал є важливим чинником, який впливає на розвиток економіки держави. Бо саме людський капітал в умовах переходу до постіндустріального суспільства виступає найважливішим чинником відтворювання національного багатства і його необхідним елементом. Людський капітал, сформований в результаті інвестицій і накопичений людиною, визначений запас здоров’я, знань, навиків, спроможностей, мотивацій, що доцільно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного відтворення, сприяє зростанню продуктивності праці й ефективності виробництва і тим самим впливає на зростання матеріального добробуту людини та економічне зростання держави.
Список використаної літератури:
1. Дятлов С.А. Теория человеческого капитала: Учеб. пособие.- СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1999.
2. Критский М.М. Человеческий капитал.- Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.- 120 с.
3. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник экономического роста // Экономика Украины .- 2003.- №7. – С. 48-53.
e-mail: diana_grek@mail.ru |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter