Анотація. Дослідження охоплює аналіз взаємодії влади та бізнесу в контексті соціально-економічного розвитку громад. Основна увага зосереджена на інструментарії, який використовують місцеві органи влади для підтримки малого і середнього бізнесу, зокрема через механізми муніципально-приватного партнерства, громадські ради та створення сприятливих умов для інвестування. Дослідження включає огляд статистичних даних щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні та відновлення після падіння, зосереджуючи увагу на важливості розвитку інфраструктури і забезпечення відкритого діалогу між владою та бізнесом. Висвітлено ключові аспекти створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу та інвестиційного потенціалу громади, підкреслюючи важливість чіткого визначення умов для підприємницької діяльності.
Ключові слова: муніципально-приватне партнерство, соціально-економічний розвиток, бізнес-клімат, цифровізація державних послуг, інвестиційна привабливість
У контексті соціально-економічного розвитку громад, активна взаємодія між владою та бізнесом є ключовим чинником ефективної реалізації міських програм, спрямованих на підтримку малого і середнього підприємництва. Військовий стан значно активізував цю взаємодію, оскільки місцеві органи самоврядування стали основними підтримувачами бізнесу, використовуючи такі інструменти як сприяння доступу до грантів, організація навчальних та ділових заходів, інвестиційних паспортів та порталів, а також розвиток кластерів та бренду громади.
Розширення інструментарію взаємодії між владою та бізнесом, зокрема через механізми муніципально-приватного партнерства, створення громадських рад, а також впровадження програм співпраці та розвитку інвестиційних платформ, може стати рушійною силою соціально-економічного розвитку громад [2].
Сприятливий бізнес-клімат є також фундаментальним чинником, який впливає на рішення підприємців про започаткування та розвиток своєї діяльності в певній громаді. Щоб досягти високого рівня привабливості для бізнесу, місцева влада повинна виконувати комплекс дій, що забезпечують чіткі та зрозумілі умови для ведення господарської діяльності [3].
За даними світового рейтингу державного управління, який відображає місце України у глобальних оцінках стабільності умов ведення бізнесу, ефективності урядової діяльності, загального бізнес-середовища, стабільності бізнес-політики та культури підприємництва, бізнес-клімат має тенденцію до поліпшення в 2023 році після падіння у 2022 році, але в 2024 році вона повертається до попереднього рівня.
Таблиця 1 – Місце України в рейтингу WIPO за напрямами державного управління та зручності ведення бізнесу [1]
Стабільність політики ведення бізнесу та загальне бізнес-середовище продовжують показувати тривожні тренди зниження, особливо з падінням індексу політики та культури підприємництва до нуля у 2021-2022 роках, хоча в 2024 році спостерігається певне відновлення. Одним із основних аспектів сприятливого бізнес-клімату є мінімізація бюрократичних процедур. Це означає спрощення процесів реєстрації підприємств, зниження кількості дозвільних документів, які необхідні для розпочаття бізнесу, та забезпечення прозорості усіх адміністративних процесів. Через цифровізацію державних послуг можливе введення електронних систем подання звітності та взаємодії з податковими та іншими державними органами, що значно скорочує час та знижує витрати для бізнесу [3].
Поряд з цим, ефективна взаємодія між владою та бізнесом вимагає чесного та відкритого діалогу. Місцева влада повинна регулярно консультуватися з представниками бізнесу, враховувати їх думки та пропозиції при формуванні економічної політики. Це включає участь у публічних обговореннях законопроектів, визначення ставок місцевих податків і зборів, а також розробку програм підтримки місцевого бізнесу [3].
Значну роль відіграє і розвиток інфраструктури. Від доступності та якості доріг, наявності залізничного сполучення, до доступу до ресурсів, таких як електрика, газ, та інтернет – усе це впливає на вибір локації для інвестування. Залучення інвестицій в інфраструктурні проекти, не тільки покращує загальну якість життя населення, але й створює кращі умови для розвитку бізнесу [3].
Додатково, для забезпечення сталого розвитку, громада має активно залучати інвесторів, в тому числі за допомогою створення спеціальних економічних зон, надання податкових пільг та інших стимулів. Інвестиційна привабливість може бути підвищена через наявність чіткого інвестиційного паспорта громади, що містить всю необхідну інформацію для потенційних інвесторів: від демографічних показників до аналізу ринку праці та інфраструктурних проектів.
Таким чином, формування сприятливого бізнес-клімату в громаді є комплексним завданням, яке вимагає системних зусиль з боку місцевої влади та активної участі бізнесу. Це сприятиме не тільки економічному зростанню, але й підвищенню соціального благополуччя мешканців [3].
Висновок. Формування сприятливого бізнес-клімату в громадах є багатоаспектним завданням, що вимагає координації між владою та бізнесом. Ефективна взаємодія та регулярний діалог сприяють розробці адекватних економічних політик, які враховують потреби та очікування обох сторін. Це включає мінімізацію бюрократії, розвиток інфраструктури та створення кондицій для інвесторів. Влада повинна забезпечувати чіткість та прозорість умов для підприємництва, що в кінцевому підсумку сприятиме соціальному та економічному зростанню громад.
Використана література
1. Global Innovation Index. Wipo.int, 2018–2023. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-2000-2023/ua.pdf
2. Бурик М.М., Якубів В.М. Взаємодія бізнесу та місцевої влади в контексті формування корпоративної соціальної відповідальності. Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, 2024, №1. DOI: https://doi.org/10.32782/cuj-2024-1-11
3. Сприятливий бізнес-клімат – ключовий чинник збереження бізнесу у громаді та залучення нових інвесторів. Громадський простір, 2024. URL: https://www.prostir.ua/?library=spryyatlyvyj-biznes-klimat-klyuchovyj-chynnyk-zberezhennya-biznesu-u-hromadi-ta-zaluchennya-novyh-investoriv
|