Інтенсивний розвиток технологій безпілотних літальних апаратів (БПЛА) зумовив необхідність перегляду традиційних підходів до управління повітряним рухом. Зростання кількості комерційних, цивільних та промислових дронів, що виконують завдання в межах населених пунктів, а також у важкодоступних або кризових зонах, вимагає створення надійної, безпечної та стандартизованої системи організації трафіку. У цьому контексті, гармонізація регуляторних вимог та інтеграція нових протоколів взаємодії між БПЛА та традиційними повітряними суднами є ключовим завданням національних та міжнародних авіаційних органів [1].
Порівняння регуляторних вимог та рекомендацій щодо застосування БПЛА у різних країнах. У багатьох країнах вже запроваджено базові норми регулювання польотів БПЛА. Наприклад:
- США (FAA – Federal Aviation Administration): FAA активно впроваджує систему UTM (Unmanned Aircraft System Traffic Management), яка передбачає цифрову координацію польотів без участі диспетчерів. Вимоги включають реєстрацію дронів, ліцензування операторів, а також обмеження на польоти у контрольованому повітряному просторі без спеціального дозволу [2].
- Європейський Союз (EASA – European Union Aviation Safety Agency):
У 2021 році ЄС запровадив уніфіковані правила експлуатації БПЛА, що передбачають категорії ризику: відкрита, спеціальна, сертифікована. Передбачено необхідність оцінки ризиків (SORA – Specific Operations Risk Assessment) для спеціальних операцій, що значно підвищує безпеку.
- Китай: Китай демонструє активну інтеграцію БПЛА у національну логістику, зокрема у сфері доставки. Регуляція відбувається на рівні місцевих та центральних органів, із суворими вимогами до зон польотів, реєстрації та нагляду.
- Україна: Державна авіаційна служба України поступово адаптує національні правила до європейських стандартів. Проте ще існує потреба у повноцінній інтеграції дронів у повітряний простір класу G, створенні цифрових карт зон обмежень та розвитку системи автоматизованого нагляду.
Порівняльний аналіз показує, що найбільш ефективними вважаються ті моделі регулювання, які базуються на цифрових системах керування польотами (UTM), прозорій реєстрації, зонуванні повітряного простору та інтеграції з системами традиційної авіації.
Огляд стандартів та протоколів, що визначають безпечну взаємодію безпілотних систем у повітряному просторі. Для забезпечення сумісної, безпечної роботи БПЛА з іншими учасниками повітряного руху розробляються спеціалізовані стандарти та протоколи:
- UTM (Unmanned Aircraft System Traffic Management):
Розробляється спільно NASA та FAA, ця система передбачає використання хмарних сервісів для управління польотами дронів у низьковисотному повітряному просторі. UTM включає механізми виявлення і уникнення зіткнень, геозонування, обмін телеметрією та погодними умовами [3].
- ADS-B (Automatic Dependent Surveillance–Broadcast): Ця технологія широко використовується в авіації і поступово адаптується для БПЛА, дозволяючи операторам бачити інші повітряні судна в режимі реального часу.
- ASTM F3411-22: Стандарт, який описує архітектуру обміну інформацією між операторами, службами UTM та регуляторами. Він забезпечує узгодження операцій та дозволяє уникати конфліктів у повітрі.
- RID (Remote ID): Система дистанційної ідентифікації БПЛА, яка дозволяє визначити дрон та його оператора у разі необхідності. Вона є обов’язковою, зокрема, у США з 2023 року.
- Системи C-UAS (Counter-UAS): Це системи виявлення та нейтралізації небезпечних або несанкціонованих дронів. Їх впровадження є важливим компонентом загальної безпеки повітряного простору, особливо в зоні критичної інфраструктури.
Висновки: Світові тенденції демонструють необхідність гармонізації нормативно-правових актів, впровадження єдиних стандартів і розвиток технічних рішень для інтеграції БПЛА у повітряний простір. Україна, як і більшість країн, стоїть на порозі впровадження цифрових систем керування трафіком, і ефективна імплементація міжнародного досвіду може стати запорукою безпечного та масштабованого використання дронів у цивільному секторі.
Cписок літератури
1. Kopardekar, P. H., Rios, J. L., Prevot, T. et al. Unmanned Aircraft System Traffic Management (UTM) Concept of Operations / P. H. Kopardekar, J. L. Rios, T. Prevot // Proceedings of the 16th AIAA Aviation Technology, Integration, and Operations Conference. – 2016. – DOI: 10.2514/6.2016-3292.
2. Clothier, R. A., Greer, D. A., Greer, D. G., Mehta, A. M. Risk Perception and the Public Acceptance of Drones / R. A. Clothier, D. A. Greer, D. G. Greer, A. M. Mehta // Risk Analysis. – 2015. – Vol. 35, No. 6. – P. 1167–1183. – DOI: 10.1111/risa.12330.
3. Prats, X., Royo, P., Pérez Batlle, M. Requirements, Issues, and Challenges for Sense and Avoid in Unmanned Aircraft Systems / X. Prats, P. Royo, M. Pérez Batlle // Journal of Aerospace Information Systems. – 2012. – Vol. 9, No. 12. – P. 768–779. – DOI: 10.2514/1.I010144.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter