Конкурентоспроможність розглядається на різних рівнях економічної системи, зокрема національному, регіональному, галузевому, корпоративному та рівні окремої продукції. Водночас підприємства відіграють визначальну роль у процесі виробництва, будучи основною ланкою економічного розвитку незалежно від його масштабу [1]. У процесі дослідження сутності поняття «конкурентоспроможність підприємства» необхідно враховувати його ключові характеристики, що відображають специфіку конкурентних переваг та механізмів їх забезпечення – рис. 1.
Рисунок 1. Структурно-функціональна модель конкурентоспроможності підприємства [2-3]
Відповідно до рисунка 1 можна зробити висновки, що конкурентоспроможність підприємства багатовимірна, динамічна та системна категорія, яка відображає здатність підприємства ефективно функціонувати в умовах ринкової конкуренції, зберігати стійкі конкурентні переваги та адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Вона визначає потенціал підприємства щодо утримання і зміцнення своїх позицій на ринку завдяки впровадженню інновацій, підвищенню якості продукції та послуг, оптимізації внутрішніх бізнес-процесів та ефективному використанню ресурсів.
Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємства характеризується трирівневою структурною організацією, що охоплює такі ключові підсистеми – табл.1.
Таблиця 1
Концептуальні засади механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства: структурний підхід
Джерело: розроблено автором на основі [4-5]
Запропонована модель являє собою інтегровану систему організаційно-економічних механізмів, що сприяють сталому розвитку підприємства в умовах конкурентного середовища. Організаційна складова механізму визначає ефективність економічної компоненти через реалізацію управлінських функцій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства. Економічна складова, у свою чергу, забезпечує результативність діяльності підприємства завдяки оптимальному використанню підсистем забезпечення та функціонування. Отже, управління конкурентоспроможністю підприємства є складним, багатовимірним та динамічним процесом, що потребує системного підходу в умовах постійної зміни факторів зовнішнього економічного середовища. Конкурентоспроможність підприємства визначається сукупністю ключових параметрів, серед яких ефективне управління фінансовими ресурсами, інвестиційна привабливість, кредитоспроможність, соціальна відповідальність перед акціонерами та працівниками, стратегічне планування розвитку, виконання податкових зобов’язань, формування корпоративної культури, фінансова стійкість та зростання ринкової вартості бізнесу.
Список використаних джерел
1. Бочко, О., Кожушко, П. (2024). Теоретичні підходи до дефініції «конкурентоспроможність підприємства». Економіка та суспільство, (61). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-82
2. Фісуненко , П., Морозова, Є., Біляєв, О. (2024). Маркетинговий механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємства: новітні теоретичні постулати. Цифрова економіка та економічна безпека, (5 (14), 207-210. https://doi.org/10.32782/dees.14-33
3. Лихолат, С. М., & Зборівський, О. Р. (2024). Analysis of the internal structure of enterprise competitiveness and influencing factors. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, (43), 47-53. https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/1431
4. Бугас, В., & Руднічок, В. (2025). Управління конкурентноспроможністю підприємства в умовах глобалізації. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій, 1(15), 210-218. https://www.journal.eae.com.ua/index.php/journal/article/view/402
5. Назаренко, С., Чорноус, О., & Филик, А. (2024). Механізми управління ризиками в процесі збутової діяльності підприємства. Економіка та суспільство, (68). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-145
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter