|
|
|
КРЕДИТНІ СПІЛКИ В КОНТЕКСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА СВІТОВОГО ДОСВІДУ
| |
| 13.03.2010 21:19 |
|
Автор: Ткачук Вікторія Юріївна, аспірант кафедри «Фінансові ринки» ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Законодавство більшості країн світу закріплює за кредитними спілками статус неприбуткових кредитно-фінансових кооперативів, що цілком відповідає сутності цих установ, які виступають формою взаємодопомоги й самозахисту своїх членів шляхом надання їм фінансово-кредитних послуг.
Останнім часом у розвинених країнах спостерігається тенденція до більшої універсалізації діяльності кредитних спілок. Зокрема, вони надають брокерські послуги по операціях із цінними паперами, випускають кредитні картки, надають консультації з інвестиційних питань і комерційної діяльності.
Тому актуальним і необхідним постає питання потенційних можливостей кредитних спілок України та перспектив їх розвитку, опираючись на надбання зарубіжного досвіду.
В розвинених країнах світу кредитно-кооперативний рух зарекомендував себе, як найбільш ефективна модель фінансових відносин і як запорука розвитку демократичного суспільства. В таких країнах, як Великобританія, Австрія та Польща кредитні спілки є важливими стратегічними партнерами та активними клієнтами банків. Розвиток кредитної кооперації в цих країнах сприяв послабленню монополії фінансових посередників та організації ефективного економічного самозахисту через самозабезпечення необхідними фінансовими послугами.
Для підвищення фінансової стійкості кредитних спілок необхідним є страхування (кредитні спілки не формують статутний фонд, тому страхування передбачало би платоспроможність фінансової установи).
Як свідчить досвід польської системи ощадно-кредитних кас SKOK, логічним і найефективнішим шляхом задоволення потреби кредитних спілок у страхових послугах є створення власної спілки взаємного страхування (СВС) кредитної кооперативної системи України. Засновниками і власниками СВС можуть стати кредитні спілки, представлені обласними асоціаціями, а також члени кредитних спілок – фізичні й (у майбутньому) юридичні особи.
Страхова установа може бути заснована асоціаціями кредитних спілок у формі як комерційної структури, так і кооперативу, членами якого були б кредитні спілки, їх асоціації, елементи допоміжної інфраструктури, а також окремі члени. Ексклюзивна робота СВС із системою кредитної кооперації характерна для таких країн, як США, Ірландія й Угорщина. [3, 93]
Кооперативна форма організації страхової установи кредитної кооперативної системи має істотні переваги, оскільки залучає кожну кредитну спілку до контролю й управління.
Не менш важливим питанням у діяльності кредитних спілок є їх організаційно-правові форми.
На відміну від українських кредитних спідок, кредитні спілки США мають право вибору щодо організаційно-правової форми здійснення споживчого кредитування, тобто розширення своїх можливостей за рахунок функцій, які належать виключно комерційним установам. Це є демчуалізацією – багатосходинковий процес, який передбачає певну кількість перехідних форм. Відповідно до законодавства США існує такий ланцюг кредитних спілок: кредитна спілка – взаємний ощадний банк – акціонерний банк або фінансова компанія. Найяскравішим прикладом демчуалізації є перетворення кредитної спілки „Святе серце” з Південної Кароліни на взаємний ощадний банк, трансформація Тихоокеанської довірчої кредитної спілки у взаємний ощадний банк, який став найкрупнішим ощадним банком Америки з активами у 228 млн. доларів.
Тому можна вважати, що демчуалізація є етапом, завдяки якому кредитні спілки мають право (якщо дозволяє капітал, активи кредитних спілок) розширення сфери діяльності. Безумовно, трансформація кредитних спілок повинна відбуватися за згоди її членів. Даний процес, безперечно, сприяв би розвитку як кредитного руху, так і економіки вцілому. Право на трансформацію кредитних спілок сприяє їх подальшому розквіту, оскільки створює стимули для росту капіталу, активів, ліквідності, дохідності кредитних спілок. Таким чином, демчуалізація – це елемент забезпечення ефективності господарської діяльності кредитних спілок. [2, 149]
Не можна не згадати і про нормативно-правову базу, яка регулює діяльність кредитних спілок України.
Згідно ст. 14 Закону України «Про кредитні спілки» - вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів. Але у багатьох КС чисельність членів велика, тому проведення загальних зборів іноді не можливо. Позитивним було б перейняти досвід у кредитної кооперації Німеччини, а саме, у великих кредитних спілках - вищим органом є збори уповноважених. [1, с. 137].
Таким чином, кредитно - кооперативних рух має багато специфічних рис, пов'язаних із особливостями сфери кредитування. Необхідно з урахуванням зарубіжного досвіду та національних традицій працювати в напрямі поліпшення основних засад функціонування кредитних спілок в Україні для ефективного функціонування фінансово - кредитної системи.
Cписок використаної літератури:
1. Кредитні спілки в Україні: основні засади діяльності. Навчальний посібник. В 2-х книгах. /За редакцією Оленчика А.Я.- К.: УІРФР, книга перша - 652с.
2. Кредитні спілки: поняття, класифікація, загальна характеристика / Н.О.Славова // Вісник господарського судочинства. – 2007. - №5. – с.147-150.
3. Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні / Г.М. Терещенко // Фінанси України. – 2009. - №5. – с.87-94.
e-mail: tka4ykv@mail.ru |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter