Збройний конфлікт на території України спричинив значні руйнування соціальної інфраструктури, економічні втрати та гуманітарні проблеми, що зумовило необхідність розроблення та реалізації спеціалізованої державної політики відновлення постраждалих територій. На сьогодні актуальним є аналіз сучасного стану такої політики, визначення її ключових особливостей та проблемних аспектів.
23 серпня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Заяву Верховної Ради України щодо пріоритетних напрямів державної політики у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» [1]. Цей документ визначає загальні рамкові підходи до окремих аспектів процесу відновлення державного суверенітету України на деокупованих територіях Криму та міста Севастополя. Парламент рекомендував Кабінету Міністрів України враховувати положення цієї заяви під час розроблення та впровадження відповідних політик.
Водночас базові принципи, визначені у зазначеній постанові, є універсальними для всіх тимчасово окупованих територій України і можуть бути використані в рамках загальнодержавної урядової стратегії реінтеграції та відновлення таких територій. Ця стратегія повинна враховувати специфіку та тривалість окупаційного режиму, період незаконного застосування на цих територіях російського законодавства, а також суттєві демографічні зміни.
Особливу увагу необхідно приділити питанням реінтеграції населення, застосовуючи принципи перехідного правосуддя (transitional justice), яке передбачає чотири основні компоненти:
захист і відновлення прав осіб, що постраждали від війни;
притягнення до відповідальності винних у злочинах проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, скоєних під час збройної агресії;
гарантування права на правду;
здійснення превентивних заходів для недопущення конфліктів у майбутньому.
Серед особливостей державної політики варто виділити:
комплексний характер, що передбачає одночасне вирішення гуманітарних, економічних та безпекових проблем.
залежність від міжнародної фінансової та технічної допомоги, оскільки національні ресурси обмежені в умовах триваючого конфлікту.
прагнення до інклюзивності та прозорості процесів прийняття рішень, залучення громадськості та громадських організацій до реалізації програм.
Водночас, сучасний стан реалізації державної політики свідчить про низку викликів:
обмеженість фінансових ресурсів, що суттєво впливає на темпи та масштаби відновлення.
недостатня координація між різними рівнями влади, що іноді призводить до дублювання зусиль або невиконання окремих завдань.
корупційні ризики та питання ефективності використання коштів, які потребують посилення антикорупційного контролю.
Для підвищення ефективності державної політики відновлення територій необхідно:
удосконалити механізми міжвідомчої координації та управління фінансовими ресурсами.
забезпечити прозорість і відкритість бюджетних процесів, включаючи моніторинг використання коштів громадськістю та міжнародними партнерами.
поглибити співпрацю з міжнародними донорами та приватним сектором для залучення додаткових ресурсів.
Таким чином, сучасний стан державної політики щодо відновлення постраждалих від конфлікту територій України характеризується активним пошуком оптимальних форм управління та фінансування. Подальший розвиток цієї політики має враховувати існуючі виклики та забезпечувати системний підхід до вирішення проблем постраждалих громад і територій.
Список літератури:
1. Проект Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України [Електронний ресурс]. – 2024. – Режим доступу: https://unity.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/proekt-strategiyi-.pdf
(дата звернення: 23.03.2025).
2. Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1364. – Київ, 2021. – 26 с.
3. Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя: Указ Президента України від 24 березня 2021 року №117/2021. – Київ, 2021. – 12 с.
4. Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 695. – Київ, 2020. – 41 с.
5. Аналітичний звіт «Перехідне правосуддя: міжнародний досвід та перспективи застосування в Україні» / За заг. ред. О. Павліченка. – Київ: УГСПЛ, 2021. – 54 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter