У сучасному світі, швидко розвиваючі технології, комп'ютерні програми стають частиною медичної освіти та практики. Це має особливе значення в стоматологічній галузі, де точність та якість маніпуляцій та оперативних втручань безпосередньо впливають на здоров'я та якість життя пацієнтів. Сучасні програмні рішення не тільки допомагають викладати майбутнім лікарям та профільним фахівцям, але й активно впроваджуються в клінічну практику. Сучасні підходи, які до сьогодні здавалися недосяжними, стають реальністю у повсякденні, відкриваючи нові можливості для навчання та практичної діяльності у стоматології, зокрема у хірургічній стоматології та щелепно-лицевої хірургії.
Останніми роками наукове обґрунтування надало потужний поштовх до активного впровадження комп’ютерного програмного забезпечення у клінічну практику. Це дозволяє покращити якість надання медичних послуг, розробити, впровадити новітні та покращити відомі методи лікування пацієнтів з різноманітною патологією щелепно-лицевої ділянки. Прикладом впровадження цифрових діагностичних методів є технології цифрової рентгенографії, компьтерної томографії та розроблені з їх допомогою програми моделювання та прогнозування різноманітних ускладнень у пацієнтів з патологією щелепно – лицевої ділянки [1,2,3,4].
3D - моделювання та додаткові технології (3D - друку) все частіше використовуються в хірургічній стоматології. Використовуючи ці технології, можливо створити точні моделі анатомії пацієнта, що особливо важливо при плануванні складних хірургічних втручань. Друк на основі комп'ютерної томографії дозволяє здійснювати високотехнологічні та точні операції, знизити ризик післяопераційних втручань.
Впровадження медичних експертних систем (MЕС) допомагає покращити діагностику та вибирати оптимальні методи лікування. Ці системи використовують для аналізу алгоритмів штучного інтелекту.
Сучасні системи управління даними (електронні медичні записи) дозволяють збирати, зберігати та обробляти інформацію про пацієнтів. Це забезпечує доступ до медичної інформації для лікарів, покращує взаємодію між фахівцями та надає більше клінічно-розширену інформацію про пацієнта.
Ці сучасні можливості, як успішно застосовуються у практичній діяльності та мають об’єктивно підтвердженні позитивні результати, доцільно впровадити, на нашу думку, до навчального процесу здобувачів вищої освіти стоматологічних факультетів медичних вищів.
У вітчизняних літературних джерела ми знайшли публікації [5] присвячені використанню функції бажаності у медичній практиці. Як продовження цих досліджень у 2012 році з’явилась на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Харківського національного медичного університету комп’ютерна програма Вакуленко К.М «Комп’ютерна багато-факторна – аналізуюча програма «Прогноз» [6]. За допомогою цієї розробки був запропонований комплекс заходів для запобігання розвитку та попередження ускладнень лікування пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
У 2019 році була розроблена і впровадження в практику Волошаном О.О. «Комп’ютерна програма прогнозування перебігу лікування одонтогенного верхньощелепного синуситу «Easy Sinus» для попередження розвитку одонтогенного верхньощелепного синуситу [7].
У 2022 році був запропонований і впроваджений Худиком А.К. метод хірургічного лікування переломів середньої зони обличчя з використанням індивідуальних 3D - модельованих титанових мінісіток. Також уперше в Україні розроблені бальні шкали оцінювання переломів середньої зони обличчя (візуально – аналогова шкала (ВАШ) та модифікована візуально- аналогова шкала (ВАШ-М), що містили клініко – рентгенологічні данні прогностично значущі для вибору індивідуального методу лікування у хворих з переломами середньої зони обличчя та для попередження травматичних ускладнень [8].
Мета дослідження – обґрунтування доцільності використання фахових комп’ютерних програм у підготовці та практичної діяльності лікарів-стоматологів- хірургів.
Об’єкт дослідження – оціночні критерії клініко-лабораторних та рентгенологічних даних пацієнтів з різноманітною патологією щелепно – лицевої ділянки.
Предмет дослідженні – комп’ютерні програми прогнозування перебігу захворювань щелепно-лицевої ділянки.
Матеріали і методи дослідження – нами було проаналізовано данні наданні авторами та розробниками програм: «Комп’ютерна багато-факторна – аналізуюча програма «Прогноз», «Комп’ютерна програма прогнозування перебігу лікування одонтогенного верхньощелепного синуситу «Easy Sinus», метод хірургічного лікування переломів середньої зони обличчя з використанням індивідуальних 3D - модельованих титанових мінісіток та ВАШ, які базувались на ретроспективному та проспективному вивченні історій 598 пацієнтів з різноманітною патологією щелепно-лицевої ділянки (гнійно-запальні, одонтогенні верхньощелепні синусити, травматичні пошкодження) в період з 2012 рік по 2022 рік.
За результатами наведених досліджень авторами було доказово наведено доцільність їх використання у клінічній практиці.
Комп’ютерна багато-факторна – аналізуюча програма «Прогноз» дозволила прогнозувати перебіг захворювання з використанням експрес та поточного прогнозу й підтвердити його в 92 % випадків, а за необхідності провести корекцію й індивідуалізацію лікування.
Завдяки «Комп’ютерної програми прогнозування перебігу лікування одонтогенного верхньощелепного синуситу «Easy Sinus» щодо прогнозування діагнозу та варіанту комплексного індивідуального варіанту лікування вдалось знизити питому вагу фактичних ускладнень в залежності від клінічної форми одонтогенного верхньощелепного синуситу з 9,2% (19 пацієнтів) до 2,6% (4 пацієнта).
У хворих після оперативної корекції з використанням індивідуальних 3D-модельованих титанових мінісіток вираженість локальних змін за використання індивідуальних 3D модельованих титанових мінісіток і величина зміщення уламків у післяопераційний період були менші, ніж за використання стандартних титанових мініпластин, що свідчить про переваги даного методу. Також було визначено прогностично значущі показники для різних методів хірургічного лікування. Оцінювання розроблених моделей прогнозу перебігу й результатів лікування хворих із переломами середньої зони обличчя показало, що вони мають загальну точність 91,6 %, чутливість – 95 %, специфічність – 96,4 %. Це дозволило прогнозувати результат лікування на етапі його вибору й індивідуально обрати оптимальний метод у кожному окремому випадку.
Результати і обговорення власних досліджень – вище наведенні данні обґрунтовують та підтверджують важливість впровадження новітніх розробок (комп’ютерних програм) в клінічну практику. Головним завданням освітнього процесу, на нашу думку, є ефективна підготовка здобувача медичної освіти до практичної діяльності з урахуванням сучасних вимог. Нажаль, дистанційний формат навчання, обумовлений пандемією СOVID-19, повномасштабним вторгненням та бойовими діями на територій України, значно ускладнили, а в деяких періодах унеможливили проведення офлайн навчання на клінічних базах, присутність у ліжка хворого, в операційній та клінічних розборах, тому одним із рішень цієї проблеми може слугувати впровадження клінічно адаптованих комп’ютерних програм у якості практичної складової навчання. Це дозволить підвищити інтерес здобувачів до клінічних випадків, методів сучасного обстеження пацієнтів, вибору методики лікування з урахуванням індивідуальних особливостей та звернути увагу на перебіг реабілітаційного періоду, попередження ускладнень та підвищення якості лікування в сучасних умовах.
На нашу думку, клінічно адаптовані комп’ютерні програми доцільно застосовувати для підготовки здобувачів різного рівня включно з післядипломною освітою та підвищенням кваліфікаційного рівня відповідних фахівців.
Запропоновані до розгляду та впровадження комп’ютерні програми успішно використовуються у практичній діяльності, мають необхідні дозволи та рекомендації, що засвідчують відповідні свідоцтва патенти та інформаційні листи, але нажаль вони не знайшли свого втілення у навчальні програми.
Висновки
Доведено успішне використання автоматизованих фахових комп’ютерних програм у клінічній практиці хірургів-стоматологів та щелепно-лицьових хірургів, але не знайдено в доступних нам публікаціях жодної згадки, що до можливого використання в навчальному процесі.
Технічне забезпечення, умови використання та нормативна база дають можливість застосовувати цих програм для підготовки фахівців різного рівня. Застосування у навчальному процесі покращить рівень підготовки, буде сприяти клінічної адаптації майбутнього фахівця, надасть сучасні можливості діагностики та лікування пацієнтів з різноманітною патологією ЩЛД, практикуючим лікарям-стоматологам-хірургам.
Все це дає нам підстави рекомендувати до впровадження у навчальний процес фахових здобувачів вищої освіти вище наведених клінічно адаптованих комп’ютерних програм.
Список використаної літератури
1. Euclid Seeram Наглядна комп’ютерна томографія (CT at a Glance) / Euclid Seeram // Willey. - 2017. - С.96.
2. Вакуленко К.М. Шляхи покращення лікування хворих з гострими гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки / К.М.Вакуленко, О.А.Свідло, А.В.Рак // Галицький лікарський вісник .-2010. - №4 – С.13-14
3. Волошан О.О. Можливості прогнозування та оцінки результатів лікування пацієнтів ретроспективної групи з різноманітними формами одонтогенного верхньощелепного синуситу за допомогою /С.М. Григоров, ДС. Демяник, О.О. Волошан, Ю.М Єнтіна, О.Г. Аврунін // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2019. – Том 4, №5(21) –С.266-271.
4. Худик А.К. Система підготовки прийняття рішень лікарем щодо вибору методу лікування переломів середньої зони обличчя /А.К. Худик, М.Л.Кочина, О.Г.Фірсов // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2021; 6(3): 238-49/ DOI: 10.26693/jmbs 06/03/238.
5. Рузин Г.П. Можливості комп’ютерного прогнозування травматичних і запальних процесів щелепно-лицьової ділянки /Г.П.Рузін, К.М. Вакуленко, А.І. Чередниченко // Медицина сьогодні та завтра. – 2008. – №2. – С. 30-32.
6. Авторське свідоцтво на твір №42556 від 29.02.2012 «Комп’ютерна багато-факторна – аналізуюча програма «Прогноз» Вакуленко Е.М., Ткачев О.О., Рузін Г.П., Демяник Д.С.
7. Авторське свідоцтво на твір №91691 Комп’ютерна програма «Компьютерна програма прогнозування перебігу та лікування одонтогенного верхньощелепного синуситу ««Easy Sinus» / Волошан О.О., Григоров С.М., Демяник Д.С та ін. Заявник та патентовласних ХНМУ; заявл. 22.07.2019; опубл. 19.08.2019.
8. Літературний письмовий твір. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №103475 Візуально-аналогова шкала оцінки переломів середньої зони обличчя / Худик А.К., Григоров С.М., автори. 2021 Берез 25.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter