Середньопридніпровський мегаблок, розташований у південно-східній частині Українського щита, є типовою граніт-зеленокам`яною областю. У тектонічному відношенні область відповідає купольно-депресійному типу, який визначено сінформним, рідше моноклінальним характером роз`єднаних зеленокам`яних структур, які розділені гранітними куполами та валами та обмежені розломами вищих порядків. Конкська, Білозерська та Верхівцевська зеленокам`яні структури (ЗКС) розташовані у межах Середньопридніпровського мегаблоку. В сучасному вигляді зеленокам`яні структури – це ерозійно-тектонічні останці серед неодноразово гранітизованої основи у вигляді аульської серії граніто-гнейсів віком 3550-3400 млн.р.
У межах вищезгаданих зеленокам`яних структур Середньопридніпровського мегаблоку розповсюджені масиви серпентинізованих ультрабазитів, які є перспективними об`єктами сировини для виготовлення основних вогнетривів.
В теперішній час світове виробництво магнезійних вогнетривів розвивається з урахуванням поступової заміни мартенівського способу виплавлення сталі конвертерним. Цей перехід також здійснюється в Україні, що відображається поступовою відмовою від виробництва форстеритових вогнетривів на користь периклазових. В 70-х роках минулого століття загальна потреба в форстеритових вогнетривах становила близько 150 тис. т на рік. В сучасних умовах потреба у форстеритових вогнетривах не перевищує 7-8 тис. т на рік. Поряд з цим підвищились вимоги до якості магнезійних вогнетривів та сировини для їх виробництва. Вміст MgO в складі периклазових вогнетривів становить не менше 88%, а у складі вогнетривів відповідального призначення – 99%. Одним із перспективних напрямків розвитку мінерально-сировинної бази магнезійної сировини високої якості може стати виробництво активного оксиду магнію із серпентинітів. Перспективність використання серпентинітів обумовлена тим, що на відміну від талько-магнезитів та інших ультраосновних порід, серпентиніти в подрібненому вигляді легко розчиняються в кислотах. В Канаді, Австрії, Грузії на основі відповідних технологій налагоджене виробництво не тільки магнезійних порошків, але й металевого магнію.
В зонах гідротермально-метасоматичного перетворення серпентинітів масивів Середнього Придніпров`я встановлено рудопрояви тальк-магнезитової сировини [1,2]. У межах Білозерської структури виявлено прояви тальк-магнезитової сировини медведівського морфогенетичного типу родовищ тальку і талькового каменю, що обгрунтовано нерівномірним розподілом талькових і тальк-карбонатних порід у межах рудних полів та малими розмірами рудних тіл. Формаційний тип проявів талькітів і тальк-магнезитів Білозерської структури – родовища в породах дуніт-гарцбургітової формації.
У межах Конкської ЗКС розташоване Веселянське родовище талькомагнезитів, що приурочене до однойменної інтрузії варварівського комплексу [3]. В генетичному відношенні талькомагнезитові породи (рис.1) є продуктом метаморфічного перетворення ультрабазитових порід, що залягають серед амфіболіт-сланцевої товщі конкської та білозерської серій верхнього архею. Довжина покладу талькомагнезитів - 5 км, ширина змінюється від 30-50 до 300 м; потужність розкриву складає 20-60 м. Мінералогічний склад порід на родовищі є добре витриманим, тальк та магнезит спостеігаються в рівному співвідношенні, в суцільних агрегатах. За результатами технологічних випробувань вогнетривкість знаходиться в межах 1370-1670°. Висновки лабораторно-технологічних досліджень обгрунтовують можливість використання талькомагнезитів Веселянського родовища для виготовлення форстеритових вогнетривів шляхом попереднього помолу та брикетування сирого талькомагнезиту з випалом при температурі 1450-1500°[3].
Рисунок 1 – Тальк-магнезитова порода Веселянського родовища з реліктами антигориту та мінералізацією магнетиту.
Нік+, зб.90
Для серпентинітів Варварівського масиву Верхівцевської ЗКС на відміну від ультрабазитових масивів Білозерської та Конкської ЗКС характерними є прояви бруситизації та карбонатизації, що обумовлюють більш високий вміст оксиду магнію та витриманість даного показника в геологічних розрізах. Домішки бруситу й магнезиту сприяють підвищенню вогнетривкості магнезійно-силікатних порід. Середній вміст хімічних компонентів у складі серпентинітів Варварівського масиву (мас.%): MgO - 39,92; СаО - 0,35; SiO2 - 33,98.
Україна має перспективні для освоєння об’єкти вогнетривкої мінеральної сировини, але перед нею постає багато викликів, які обумовлені технологічними проблемами на шляху досягнення стабільної якості продукції за умови її рентабельної ціни.
Список літератури:
1.Яцына Д.В. Петрология, генезис и оценка перспектив рудоносности ультрабазитов Южно-Белозерского масива серпентинитов. Геолого-мінералогічний вісник КТУ. 2011. №1(25) С.39-46.
2. Ruzina, M., Bilan, N., Tereshkova, O., Zhiltsova, I. & Dementieva E. (2022). Petrographic composition and ore potential of low-temperature metasomatites of the Middle-Dniprean mega-block of the Ukrainian Shield. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (1), рр 12-19.
3. Рузіна М.В., Терешкова О.А., Жильцова І.В., Дементьєва Є.В. Перспективна оцінка комплексу супутніх корисних копалин в Конкському та Білозерському залізорудних районах Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. Збірник наукових праць НГУ: Національний ТУ «Дніпровська політехніка». 2023. № 74. С. 101-110
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter