Останнім часом зростає зацікавленість як вітчизняних, так і зарубіжних вчених до дослідження церковної літератури. Серед них В.В.Білецький, А.Колодний, Б.Ланг, В.В.Левицький, К.Хохофф, Г.Хюбнер, Д.Шлютер та інші.
Як наголошує В.В.Білецький, вивчення церковної літератури є важливим, бо вона ознайомлює нас з текстами церковних пісень, гімнів, молитов, і тим самим прищеплює шановливе ставлення до духовних надбань попередніх поколінь [1].
Метою даного дослідження є лінгвістичний аналіз молитви «Vaterunser» – «Отче Наш», що існувала у давніх германців у вигляді різноманітних діалектів.
Матеріалом дослідження слугували молитва «Vaterunser», викладена різними давньонімецькими діалектами, а також словники німецької мови К. Дудена, Р. Шютцайхеля і етимологічні словники В.В. Левицького.
В роботі використано дескриптивний і порівняльно – історичний методи дослідження.
С.Зондереггер відмічає, що хрестителем Німеччини вважається святий Боніфаций/Боніфатій (673 - 754 рр.), який був англійським монахом, потім став єпископом Майнца, місіонером і реформатором церкви в державі франків, та обернув в християнство значну частину сучасної Німеччини. За це він зазнав мученицької смерті від язичников в 754 р. [8].
Але особливе поширення християнства у давніх германців припадає на період за часи франків. Спочатку Хлодвіг Меровінг (король франків між 481-511 роками) у 469 р. прийняв християнство для посилення королівської влади і авторитету серед франків та інших завойованих ним племен, а також для зміцнення відносин з Римом. Потім Карл Великий за часи свого правління (768-814 рр.) продовжив насильницьке поширення християнства серед франків та інших племен, за що був коронований Папою Римським у 800 р. імператором. Цей титул був потрібний як Карлові, так і Папі Римському для зміцнення світської та релігійної влади. Тоді за розпорядженням Карла Великого в церквах і монастирях почали викладати рідною мовою основи незрозумілої для народної маси християнської віри [3].
Саме в той час – кінець VIII – початок IX століття в монастирях були зроблені перші переклади важливіших молитов, і серед них «Vaterunser». Оскільки давньоверхньонімецька (двн.) мова існувала у вигляді численних діалектів, то й переклади молитви «Vaterunser» з латини на давню німецьку відрізняються один від одного.
Розглянемо варіанти перекладів молитви і виявимо їхні лінгвістичні особливості:
Fater unser, thû thâr bist in himile, sî giheilagôt thîn namo, queme thîn rîhhi, sî thîn uuillo, sò hêr in himile ist, so sî her in erdu, unsar brôt tagalîhhaz gib uns hiutu, inti furlâz uns unsara sculdi, sô uuir fur lâzemês unsarên sculdîgôn, inti ni gileitêst unsih in costunga, ûzouharlôsi unsih fon ubile.
(Aus Tatian, ca. 830, ostfränkisch)
Fater unser, thû in himilon bist, giuuîhit si namo thin, quaeme rîchi thîn, uuerdhe uuilleo thîn, sama sô in himile endi in erthu. Broot unsaraz emezzîgaz gib uns hiutu, endi farlâz uns sculdhi unsero, sama sô uuir farlâzzêm scolom unserêm, endi ni gileidi unsih in costunga, auh arlôsi unsih fona ubile.
(Aus dem Weißenburger Katechismus, Anfang des IX. Jhs., rheinfränkisch.)
Fater unseer, thû pist in himile, uuîhi namun dînan, qhueme rîhhi dîn, uuerde uuillo diin, sô in himile sôsa in erdu. prooth unseer emezzihic kip uns hiutu, oblâz uns sculdi unseero, sô uuir oblâzêm uns sculdîkêm, enti ni unsih firleiti in khorunka, ûzzer lôsi unsin fona ubile.
(Sanct Gallener Paternoster, Ende des VIII. Jhs., alemannisch)
Fater unsêr, dû pist in himilum. Kauuîhit sî namo dîn. Piqhueme rîhhi dîn. Uue- sa dîn uuillo, sama sô in himile est, sama in erdu. Pilipi unsraz emizzigaz kip uns eogawanna. Enti flâz uns unsro sculdi, sama sô uuir flâzzamês unsrêm scolôm. Enti ni princ unsih in chorunka. Ûzzan kaneri uusih fona allêm suntôn. Amen.
(Aus der Freisinger Auslegung des Paternosters, IX. Jh., bairisch)
Fater unser, dû in himile bist. Dîn namo uuerde geheiligot. Din rîche chome. Din uuillo gescéhe in erdo fone menniscon also in himile fone angelis Vnser tégelicha brôt kip uns hiuto. Vnde unsere sculde belâz uns. also auh uuir belazen unseren sculdigen. Vnde in chorunga neléitest dû únsih, nube lóse unsih fône ubele.
(Aus Notker, Anfang des XI. Jhs, alemannisch).
Проведене нами дослідження показало наступне. В мовному відношенні переклади цієї пам’ятки виявляють велику різноманітність, яка характеризується відсутністю сталої орфографічної традиції. Пристосування латинської писемності до німецької мови того часу відбувалося самостійно в різних монастирських центрах без будь-якої систематизованої регламентації і на основі багатьох різних за своєю фонетикою діалектах. Таким чином, майже кожна пам’ятка має свою орфографію і свої фонетичні особливості. При цьому, розподіл зазначеної писемної пам’ятки за діалектами зроблений, в основному, за ознаками II пересуву приголосних.
Не дивлячись на діалектну роздробленість давньоверхньонімецької мови, взаємодія діалектів і уніфікація їхніх тенденцій вже спостерігається у писемній мові. Південне написання p, t, k (c) замість b, d, g, ch (kx) відображує рівень пересуву приголосних у діалектах: kot – gott, kepan – geben, pist – bist, thu – du, які змінилися в XI ст. на франкські – b, g, k: prooth – brot, kip – gib та інші.
У давніх варіантах перекладу VIII ст. – початку IX ст. відмічається місцеположення займенника в реченні після іменника, наприклад: broot unzaraz/proot unseer, namo din/namo thin; в XI ст. маємо вже din namo, unser brot та ін.
Розвиток писемності давньоверхньонімецької мови хоча і здійснюється під впливом церковної латини, але спостерігається процес самостійного пристосування до виразу більш складних понять і відносин між поняттями. У зв’язку з цим збагачувався словниковий склад, змінювалася його синтаксична структура, розвивалися прислівники, займенники, з’явилися нові форми речення.
На підставі лексичного складу двн. варіантів молитви встановлено певні подібності і відмінності між двн. діалектами, але головним є те, що виявлено факти самостійного розвитку у відриві від впливу латинської мови, бо усі існуючі двн. варіанти молитви відрізняються від латинського оригіналу. Так латинське «Pater noster» зафіксовано у двн. як «Vaterunser», замість лат. caelum маємо двн. himil (Himmel), лат. panis – двн. brot/broot, prooth (Brot), лат. regnum – двн. rihhi/rihi, riche (Reich) та ін.
В результаті проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків.
Мова і релігія є формами суспільної свідомості давніх германців, між якими існує тісний взаємозв’язок, оскільки вони перетинають різні аспекти життєдіяльності людини, культури, моралі тощо.
Отримані результати можуть бути використані при навчанні німецької мови, в лекційних курсах «Вступ до германської філології», «Історія німецької мови», «Лексикологія німецької мови».
Список літератури:
1. Білецький В.В., Додонов Р.О., Ковальський Г.Е. Релігієзнавство – Вінниця: Дон НУ, Глобус ПРЕСС, 2016, – 317 с.
2. Колодний А., Филипович Л. Давньогерманська релігія // «Українська Релігієзнавча Енциклопедія»: історія ідеї та проблеми її втілення. Енциклопедичний вісник України. 2020. Вип. 12. С. 80–85.
3. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.В. Левицький. – Вінниця: Нова книга, 2010. — 256 c.
4. Hohoff C.: Was ist christliche Literatur? Herder, Freiburg 2018, 150 S.
5. Hübner G. Ältere deutsche Literatur / G. Hübner – A. Francke Verlag Tübingen, 2015. – 2. Auflage. – 357 S.
6. Lang B.: Religion und Literatur in drei Jahrtausenden. Hundert Bücher. Schöningh, Paderborn 2019, 195 S.
7. Schlüter D.: ‘Christliche Literatur’ und ihre Kanonisierung seit 1945, Dissertation, Dortmund 2020, 220 S.
8. Sonderegger S. Althochdeutsche Sprache und Literatur: Eine Einführung in das älteste Deutsch / Stefan Sonderegger. - Berlin - New York: Walter de Gruyter, 2018. - 390 S.
Список словників
1. Етимологічний словник германських мов / В. В. Левицький // Вінниця: Нова Книга, 2010. – т.1 – 616 с., т. 2 – 368 с.
2. Duden - Das Bedeutungswörterbuch — Berlin: Bibliographisches Institut GmbH, 2018. — 1184 S.
3. Schützeichel R. Althochdeutsches Wörterbuch. Tübingen: Max. Niemeyer Verlag, 2006. – 6., erg. Aufl. – 443 S.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter