|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
| |
| 13.03.2010 18:57 |
|
Автор: Дулиба Надія Григорівна, Львівський національний університет ім. Івана Франка
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Корпоративний сектор в Україні представлений акціонерними товариствами. Питання корпоративного управління, зокрема проблеми зіткнення інтересів акціонерів, менеджерів та інших зацікавлених сторін перебувають під пильним наглядом державних контролюючих органів та фінансового ринку. Посилення процесів централізації виробництва та капіталу компаній на національному та міжнародному рівні, що відбувається під впливом тенденцій до глобалізації та інтернаціоналізації господарської діяльності, призводить до того, що створення ефективного механізму корпоративного управління набуває особливого значення для перспективного розвитку компанії [3]. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 грудня 2003 року затверджено Принцип корпоративного управління України, який містить основні засади та практичні поради, спираючись на які акціонерні товариства повинні розробляти власні гнучкі системи корпоративного управління, постійно їх оцінювати та удосконалювати [1].
У вітчизняній літературі проблемам розвитку в Україні корпоративних відносин присвячені праці таких вчених: Л. Довгань, Т. Дяченко, Ю. Козак, В.Ландік, С. Якубовський та ін.
Перебудова економіки України супроводжується зміною форм власності, частка економічного впливу переходить до недержавного сектору, у якому переважають підприємства з приватною формою власності, з яких найбільше акціонерних товариств. У країнах розвинутою ринковою економікою близько 80% бізнесу функціонує у формі корпорацій, які дають змогу концентрувати значні матеріальні, людські та фінансові ресурси для подолання складних науково-технічних та виробничо-господарських проблем [2].
Корпорація – це організаційна структура, яка об’єднує необхідні ресурси для виробництва товарів та надання послуг населенню. Така форма господарювання в умовах економічної нестабільності та мінливості характеризується такими перевагами:
- мінімізує фінансовий ризик акціонерів внаслідок виключення за чинним законодавством їхньої відповідальності перед кредиторами товариства за межами капіталу, що розміщений в акціях;
- сприяє вигідному отриманню інвестицій;
- дозволяє здійснювати підприємницьку діяльність після зміни складу акціонерів;
- пропонує працівникам участь у розподілі прибутків;
- дає змогу власникам корпорацій успішно реалізовувати стратегічні плани на засадах колективних інтересів;
- залучення капіталу може відбуватись шляхом випуску додаткової кількості акцій та емісії інших цінних паперів.
Система корпоративного управління – це організаційна модель, покликана з одного боку, регулювати взаємовідносини між менеджерами компанії та її власниками, а з іншого – узгоджувати цілі різних зацікавлених сторін, забезпечуючи таким чином ефективне функціонування компанії. Система корпоративного управління передбачає розподіл прав та обов’язків між учасниками корпоративних відносин, за рахунок чого формується структура завдань щодо діяльності корпорації, способи реалізації поставлених завдань і відстежуються результати діяльності [1].
Законодавство України дає право підприємству вибрати найприйнятнішу для нього систему корпоративного управління з огляду на кількість акціонерів у цьому акціонерному товаристві. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. [4].
Також при формуванні корпоративних відносин в акціонерних товариствах слід враховувати такі фактори: коло зацікавлених осіб; склад учасників; структура акціонерного капіталу; склад та повноваження ради директорів; нормативне забезпечення діяльності акціонерних товариств. Можливість доступу до інвестиційного капіталу – ще один фактор, який впливає на успішну діяльність товариства. Надійна система корпоративного управління дає підстави інвесторам бути впевненими в тому, що їхні капіталовкладення менеджери товариства використовують для розвитку бізнес-структури якомога ефективніше [2].
Сформована система корпоративного управління в Україні особливо в сучасних умовах потребує значного доопрацювання та вдосконалення. Пріоритетним напрямом розвитку цієї системи має бути обов’язкове запровадження загальноприйнятих та національних принципів корпоративного управління у практичну діяльність акціонерних товариств; удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери; удосконалення порядку виплати дивідендів; внесення змін до системи оподаткування операцій з купівлі-продажу цінних паперів на фондовому ринку. Також необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат в країні, відновити довіру до цінних паперів вітчизняних підприємств, позбутися подвійної бухгалтерії та не допускати захоплення контрольного пакета акцій одним акціонером.
Список використаної літератури:
1. Принцип корпоративного управління // Офіц. видання ДКЦПФР. - К. –2003.
2. Буряк П.Ю., Татарин Н.Б. Корпоративне управління: особливості розвитку в Україні // Фінанси України // 6’2006, с.114 – 120.
3. Лапан О.В. Особливості корпоративного управління. Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент.
4. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008.
e-mail: nadiadyluba@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter