Фізична культура (ФК), маючи потенціал не лише в контексті оптимізації фізичної стану та здоров’я, але й як інструмент формувального впливу на особистість учнівської молоді, вирізняється унікальною здатністю до цілеспрямованого розв’язання комплексу психофізіологічних, соціально-психологічних та естетичних завдань [4, 5]. Науковці досліджують питання занять фізичною культурою учнівською молоддю, зокрема О. Марченко, Т. Круцевич та Г. Лещенко зосереджувалися на питаннях формування позитивної мотивації школярів до систематичних занять фізичними вправами. С. Присяжнюк досліджував загальні аспекти фізичного виховання, Н. Денисенко – формування свідомого ставлення до здоров’я та оптимізацію рухового режиму. В. Кайносов та Н. Хоменко вивчали механізми формування потреби у фізичному вдосконаленні, тоді як П. Жорова, І. Назарова та С. Путров аналізували чинники позитивного ставлення до занять фізичною культурою. Є. Г. Власюк – на вихованні прагнення до здорового способу життя. Незважаючи на наявний науковий інтерес, проблема збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління залишається однією з пріоритетних суспільних та державних задач.
У загальноприйнятому розумінні, поняття "мотивація" в контексті людської діяльності охоплює різноманітні спонукальні чинники, включаючи мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, мотиваційні установки (диспозиції), ідеали тощо. У широкому сенсі мотивація може розглядатися як загальна детермінація поведінки [2, 3].
Мотив визначається як складне психічне утворення, генеза якого ініціюється актуалізацією певної потреби індивіда. Мотивація до фізичної активності, у свою чергу, являє собою специфічний стан особистості, спрямований на досягнення оптимального рівня фізичної підготовленості та функціональної дієздатності [5].
З метою оптимізації процесу фізичного виховання постає нагальна потреба у виявленні домінуючих спонукальних чинників, що лежать в основі поведінки та прагнень молоді в контексті навчальної та позакласної діяльності. Мотиваційна сфера особистості є складним конструктом, що включає ідеали та ціннісні орієнтації, потреби, мотиви, цілі, інтереси та інші спонукальні утворення. Враховуючи диференційовану роль вищезазначених компонентів у загальній структурі мотивації, їх глибоке розуміння є важливим для педагога з метою здійснення диференційованого впливу на мотивацію учнів до фізичного самовдосконалення.
Мета дослідження – визначити вплив занять фізичною культурою на мотивацію учнів старших класів.
Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, соціологічні методи дослідження (анкетування), методи математичної статистики. Дослідження проводилося в м. Київ на базі Ліцею № 34 ім. Віктора Максименка, взяли участь 27 учнів 10-11 класів (15 р. -15 осіб, 17 р. -12 осіб).
За результатами дослідження, з’ясовано, що більшість учнів 10 класу (60 %) та 11 класу (41,7%) майже не пропускають уроки з ФК. Через хворобу пропускають уроки 10 клас – 13,3 %, 11 клас – 33,3 %. 3-4 пропуски на семестр мають 10 клас – 20 % та 11 клас – 25 %, часто пропуски мають тільки 10 клас – 6,7 %. Важливим компонентом у мотивації до відвідування занять відіграє мета/ціль які переслідують індивіда, тому питання було присвячене меті щодо відвідування уроків (рис. 1).
Рис. 1. Мета відвідування уроків фізичної культури учнями 10-11 класів
Головною метою відвідування уроків ФК учнів 10 класів є: знаю, що це корисно – 53,3 %, цікаво на заняттях, навчитися новим вправам, задля підвищення рухової активності – 46,7 %. Результати учнів 11 класу показують вибір таких пунктів: цікаво на заняттях – 66,7 %, підвищити свою рухову активність – 58,3 %. Інші пункти відображають результати менше 50%.
З відповідей бачимо, що доволі високі результати учнів 10-11 класів, 40 % та 46,1 % відповідно віддають меті – щоб отримати розрядку після розумового навантаження. Учні старших класів мають насичені академічні заняття, тому і показали такі результати, учні 11 класу показують більший відсоток, і це зрозуміло, тому що йде підготовка до вступу до закладу вищої освіти.
Під час анкетування учні сформулювали незадоволення програмою по ФК, тому з’ясовано, що саме респондентам не подобається у програмі. Учні 10 класу в кількості 4 особи дали відповіді, що їм не подобається, а саме: мало сучасних видів рухової активності – 75 % (це три особи) та 25 % мало занять ФК на тиждень. Серед учнів 11 класу 2 особи вказали, що не задоволені програмою по ФК, всі вони вказали, що їм завищене фізичне навантаження – 100 %.
Для гармонійного фізичного та психічного розвитку учнів, покращення фізичної підготовленості, зміцнення здоров’я, виховання морально-вольових якостей та здорового способу життя в учнів старших класів слід виховувати та формувати стійкий інтерес до занять ФК. Адже, у старшому шкільному віці активно формуються життєві цінності, світоглядні позиції, свідоме ставлення до різних видів діяльності.
Тому нами було проаналізоване питання, які фізичні вправи є пріоритетними (рис. 2)
Рис. 2. Вибір пріоритетів серед фізичних вправ учнями старших класів, (%)
За результатами опитування бачимо, що учні 10 класу в пріоритет вибирають такі фізичні вправи: силові вправи – 53,3 %, на витривалість 46,7 %. Учні 10 класу найменше віддають перевагу вправам на швидкість – 13,3 %. Аналіз результатів 11 класу показав, що вони найбільше проявляють інтерес до вправ на витривалість – 75 %, вправи на рівновагу – 58,3 % та вправи на гнучкість – 50%. Найменше проявляють інтерес до вправ на швидкість – 25 %. За результатами дослідження даної проблеми та питання, є підставою стверджувати, що пріоритети при виборі фізичних вправ залежить від мотивації учнів та професійної майстерності вчителя ФК.
Висновки: Одним з важливих завдань фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти в сучасних умовах є підвищення ефективності оздоровчих, освітніх та виховних функцій. В ході дослідження, з’ясовано, що заняття ФК у закладах загальної середньої освіти забезпечують гармонійний фізичний та психічний розвиток учнів, їх фізичну підготовленість, зміцнення здоров’я, виховання морально-вольових якостей та здорового способу життя. Для реалізації цих пунктів в учнів старших класів слід виховувати та формувати стійкий інтерес до занять ФК. Адже, у старшому шкільному віці активно формуються життєві цінності, світоглядні позиції, свідоме ставлення до різних видів діяльності.
Література
1. Безверхня Г. Фактори, що впливають на формування мотивації рухової активності школярів. Спортивний вісник Придніпров’я. 2008, №3/4, с. 99–102.
2. Біліченко О. О. Гендерні особливості формування мотивації до занять фізичним вихованням у студентів [автореферат]. Дніпропетровськ: Дніпропетровський ДІФКС. 2014. 22 с.,
3. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді: наказ Міністерства освіти і науки України від 21 липня 2004 року № 605.
4. Мамедова І. С. Формування мотивації учнів середніх класів до різних видів рухової активності в системі фізичного виховання : дис. ... д-ра філософії : 017 Фізична культура і спорт; 01 Освіта / Педагогіка / І. С. Мамедова. – Київ : НУФВСУ, 2023. – 274 с.
5. Марченко ОЮ. Гендерні особливості формування інтересів та ціннісних орієнтацій у сфері фізичної культури школярів. Спортивний вісник Придніпров’я. 2013, №2, с.75-8.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter