Проблема дефіциту вітаміну D на сьогодення має характер пандемії [1] та є доволі актуальною для України: нормальний рівень вітаміну D у плазмі крові зареєстровано тільки у 4,6 %, недостатність – у 13,6 %, а дефіцит – у 81,8 % мешканців нашої країни [2]. Вітамін D є секостероїдним гормоном, який активно вивчається протягом останніх років, і розуміння його ролі в підтримці гомеостазу все більше розширюється. У зв’язку з критичною роллю сонячного світла у синтезі вітаміну D будь-який екзогенний фактор, що впливає на цей механізм, наприклад, зменшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання, забруднення атмосфери, сонцезахисні косметичні засоби, меланін, місцевість, погодні умови, спосіб життя тощо, може сприяти дефіциту вітаміну D [3]. Крім того, численні ендогенні фактори, такі як змінений метаболізм, порушення всмоктування вітаміну або недостатнє споживання їжі, можуть впливати на вироблення вітаміну D і викликати його дефіцит [4].
У 2011 році Міжнародний інститут медицини встановив, що для нормального функціонування і збереження здоров’я людини рівень неактивної форми вітаміну D - 25-гідроксикальциферолу (25(ОН)D) має бути не менше за 20 нг/мл. У тому ж році Ендокринне товариство в «Практичному посібнику з вітаміну D» градуювало рівні вмісту 25(OH)D в крові: недостатність (< 20 нг/мл), дефіцит (21– 29 нг/мл), достатній рівень (30 - 50 нг/мл), безпечний, але не цільовий рівень вітаміну D (50-60 нг/мл), зона невизначеності з потенційними перевагами чи ризиками (>60-100 нг/мл) та надлишок / зона токсичності вітаміну D (>100 нг/мл) [5].
Результатами численних системних оглядів і метааналізів, щодо статусу вітаміну D у вагітних та новонароджених доведено, що ця частка населення становить групу підвищеного ризику розвитку D-гіповітамінозних станів [6]. Дефіцит вітаміну D в період вагітності істотно підвищує ризик розвитку численних патологічних станів, таких як прееклампсія, інфекції, гестаційний діабет, ризик переривання вагітності шляхом кесаревого розтину. Окрім впливу на нормальний метаболізм кальцію, вітамін D також сприяє правильному загальному розвитку плода, регулює рівень секреції багатьох плацентарних гормонів і зменшує вироблення прозапальних цитокінів – іншими словами, допомагає підтримувати вагітність належним чином [7].
У період вагітності регуляція кальцієвого гемостазу та метаболізм вітаміну D підлягають змінам із метою постачання кальцію ембріону. Протягом усього періоду вагітності потреба в кальції становить 30 г, це пояснює причину підвищення активності 1альфа-гідроксилази нирками вагітної та плацентою, що веде до збільшення продукції кальцитріолу [8]. Тому у вaгітних навіть з нормальним рівнем вітаміну D до вaгітності рівень кальцитріолу підвищується. Підвищення рівня кальцитріолу веде до підвищеного рівня всмоктування кальцію у кишково-шлунковому тракті, водночас рівень паратгормону знижується. Отриманий кальцій потрапляє з організму матері до дитини через плаценту. Відзначено, що у разі недостатньої кількості вітаміну D, прекурсора кальцитріолу, або зменшеного потрапляння кальцію з їжею, вищенаведений механізм безрезультатний. У цьому випадку єдиним джерелом кальцію є кісткова тканина матері, що може призвести до демінералізації та розвитку остеопорозу вагітної та інших ускладнень, пов’язаних із гіпокальціємією.
В період вагітності та годування грудьми, навіть на тлі прийому мультивітамінних комплексів із вмістом вітаміну D (до 400 МО/добу), зберігається висока частота гіповітамінозу D. Так, у зазначеної категорії жінок у 73 % випадків рівень вітаміну D становить <20 нг/мл, а в новонароджених від цих жінок дефіцит вітаміну D відзначають у 83% випадків. Розуміння цієї проблеми зумовлює необхідність вживання лікувально-профілактичних заходів з метою усунення дефіциту вітаміну D як на етапі прегравідарної підготовки, так і в період вагітності і годування грудьми [6].
За висновками консенсусу українських експертів щодо подолання дефіциту вітаміну D у жінок під час вагітності та лактації рекомендують додатковий прийом вітаміну D в широких межах (200–2000 МО/д), що потребує індивідуального підбору дози [2]. Збільшення дози вітаміну D під час вагітності не передбачене, проте, зважаючи на збільшення потреби у вітаміні D у вагітних і лактуючих жінок, профілактичний його прийом під контролем рівня 25(OH)D у сироватці крові для підтримання оптимальної концентрації є доцільним. За неможливості проведення тестування може бути розглянутий додатковий прийом вітаміну D у дозі 800–2000 МО/д залежно від особливостей харчування, способу життя, наявності захворювань і станів, що впливають на метаболізм вітаміну D.
Згідно до оновленого в 2024 році гайдлайну, щодо застосування вітаміну D для профілактики захворювань [9], підхід до призначення дещо змінився. Так, з метою зниження ризику розвитку низки ускладнень вагітності, а саме прееклампсії, внутрішньоутробної смертності, передчасних пологів, народження дітей з низькою масою тіла для гістаційного віку та неонатальної смертності рекомендований емпіричний прийом вітаміну D в період вагітності. За результатами клінічних випробувань встановлено, що визначення рівню 25(OH)D не має додаткових переваг у здорових вагітних до початку прийому вітаміну D, тому за оновленими рекомендаціями не є доцільними рутинне визначення рівню 25(OH)D здоровим вагітним жінкам у разі відсутності показань до даного дослідження (наприклад, гіпокальціємія).
Емпіричний прийом вітаміну D має включати щоденне споживання збагаченої їжі, пренатальні вітамінні препарати, які містять вітамін D, та/або добавки вітаміну D (таблетки або краплі) [10]. До продуктів, які містять натуральний вітамін D належить жирна риба, така як лосось, скумбрія та оселедець. Деяка кількість вітаміну D присутня в червоному м’ясі, у тому числі в яловичині й свинині, у м’ясі птиці, що відгодовується з додаванням до раціону вітаміну D.
Згідно до гайдлайну, щодо застосування вітаміну D для профілактики захворювань (2024) здоровим вагітним жінкам рекомендований емпіричний прийом вітаміну D у дозі 600-5000 МО добового еквіваленту щоденно або щотижня. Середня розрахункова доза становить 2500 МО на добу [9]. Жінкам, які планують вагітність, доцільно розглянути прийом вітаміну D у дозі 800–2000 МО на добу [2].
Таким чином, враховуючи той факт, що вагітні жінки становлять групу підвищеного ризику розвитку D-гіповітамінозних станів, які істотно підвищують вірогідність прееклампсії, різноманітних інфекційних ускладнень, гестаційного діабету та переривання вагітності шляхом кесаревого розтину, на сьогодення рутинне визначення рівню 25(OH)D здоровим вагітним жінкам у разі відсутності показань до даного дослідження (наприклад, гіпокальціємія) не є доцільним, та здоровим вагітним жінкам рекомендований емпіричний прийом вітаміну D у дозі 2500 МО на добу.
Література
1. Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M. et al. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. European Journal of Clinical Nutrition, 2020; 74:1498–1513 https://doi.org/10.1038/s41430-020-0558-y.
2. Діагностика, профілактика та лікування дефіциту вітаміну D у дорослих: Консенсус українських експертів. Біль, суглоби, хребет. 2023; 13 (2): 60 – 76. https://doi.org/10.22141/pjs.13.2.2023.368.
3. Cashman KD Vitamin D Deficiency: Defining, Prevalence, Causes, and Strategies of Addressing. Calcif Tissue Int. 2020; 106(1):14-29. https://doi.org/0.1007/s00223-019-00559-4.
4. Цирюк О.І., Цейслєр Ю.В., Струбчевська К.Р та ін. Взаємозв’язок дефіциту вітаміну D з метаболічними порушеннями. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2023;19(1):45-52. doi: 10.22141/2224-0721.19.1.2023.1241.
5. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96:1911–30. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385.
6. Т.Ф. Татарчук, О.В. Булавенко, І.М. Капшук, В.О. Тарнопольська Недостатність вітаміну D в генезі порушень репродуктивного здоров’я. Укр. Мед. Часопис. 2015; 5 (109): 1 – 6.
7. Płudowski P. at al. Guidelines for Preventing and Treating Vitamin D Deficiency. Nutrients 2023; 15 (3): 695. https://doi.org: 10.3390/nu15030695.
8. G.S. Manasova, N.V. Didenkul, O.V. Zhovtenko, S.V. Derishov, Z.V. Chumak. The musculoskeletal system diseases in pregnant women with high infection risk and the single nucleotide rs1544410 polymorphism of the calcitriol receptor gene. Pain, joints, spine. 2023;13(1):23-30. https://doi: 10.22141/pjs.13.1.2023.354.
9. Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 2024; 109: 1907–1947. https://doi.org/10.1210/clinem/dgae290.
10. Benedik E. Sources of vitamin D for humans. Int J Vitam Nutr Res. 2022; 92(2):118-125. doi: 10.1024/0300-9831/a000733.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter