Сучасна система освіти спрямована не лише на передачу знань, а й на розвиток пізнавальної активності студентів, що є ключовим фактором їхнього професійного становлення. Особливо важливим це стає у процесі вивчення графічних дисциплін, де необхідно не лише засвоїти теоретичний матеріал, а й набути практичних навичок роботи з кресленнями та комп'ютерним моделюванням [1].
Одним із ефективних підходів до підвищення рівня пізнавальної активності є використання методів проблемного навчання. Ці методи сприяють формуванню у студентів критичного мислення, творчих здібностей і вміння самостійно знаходити рішення. У статті розглядаються особливості проблемного навчання, його вплив на навчальний процес та ефективність використання в практичних заняттях із графічних дисциплін.
Одним зі способів підвищення рівня пізнавальної активності студентів є використання методики проблемного навчання, в основі яких лежить діалог між викладачем і студентом, а також між студентами. Знання при цьому не повідомляються у готовому вигляді, а набуваються лише в процесі вирішення проблемної ситуації, яка створюється викладачем за допомогою питань, що підкреслюють важливість та інші якості предмета. «Проблеми» ставляться на всіх рівнях – при вивченні нової теми, повторенні та контролі. Таке навчання створює атмосферу, коли активізуються процеси мислення, самостійного прийняття рішень, знаходження нових способів виконання завдань [2].
Залежно від рівня роботи студентів, складності завдань та способів їх вирішення можливий вибір методів проблемного навчання:
• повідомляючий виклад з елементами проблемності, при якому пропонуються поодинокі проблемні ситуації малої складності лише для того, щоб викликати інтерес студентів до теми, що вивчається. Проблеми вирішуються самим викладачем у процесі заняття. Роль студента тут пасивна, рівень підвищення працездатності невисокий;
• метод пізнавального проблемного викладу, суть якого полягає в тому, що викладач на своєму особистому прикладі показує, як при вирішенні будь-яких завдань виникає та чи інша проблема і якими способами можна її усунути. А потім дає завдання студентам. Засвоюючи логіку міркувань викладача, студент здійснює розумовий аналіз проблемних ситуацій, зіставляє факти та знаходить способи побудови доказів;
• метод діалогічного проблемного викладу, де педагог створює проблемну ситуацію, і її вирішення здійснюється спільними зусиллями. Цей метод дає широкі перспективи активної творчої діяльності студентів. Вони навчаються аргументовано висловлювати свою думку, працювати в колективі та шукати власний шлях вирішення того чи іншого завдання;
• пошуковий метод застосовується, коли викладач навчає студентів самостійного, цілеспрямованого вирішення проблеми. Пошук рішення здійснюється студентами як самостійні практичні дії з урахуванням інформації, отриманої від викладача або з інших джерел, де важливу роль відіграють комп'ютерні технології. Такий метод розвиває у студентів можливість самовдосконалення, вирішення завдання та досягнення мети власними зусиллями;
• метод досліджень, який частково нагадує пошуковий метод. Однак, якщо у пошуковому методі проведення занять вказівки та проблеми ставляться до або в процесі виконання завдань і носять спрямовуючу функцію у вирішенні завдань, то при методі досліджень проблема ставиться вже після того, як студенти впоралися з основним завданням, і постановка цього питання слугує засобом самоконтролю та перевірки правильності набутих знань. Цей метод є найбільш складним і застосовується до студентів, які мають вищі здібності та рівень підготовки, що обов'язково враховується при розробці плану заняття. Такі студенти охоче беруть активну участь у семінарах, конференціях, олімпіадах, творчих звітах.
Вибір того чи іншого методу навчання залежить від різних умов навчально-виховного процесу: особливостей предмета, що вивчається, змісту заняття, віку та рівня теоретичної та практичної підготовки студентів, наявності технічних засобів та наочних посібників (електронні підручники, мультимедійні лекції, навчальні програми), рівня підготовки викладача [3].
Практичні заняття з графічних дисциплін повинні організовуватися таким чином, щоб студенти відчували постійне наростання рівня складності запропонованих завдань (наприклад, від простого проєкційного креслення до комп'ютерного моделювання складних складальних вузлів). Для студентів старшого курсу методи проблемного навчання на практичних заняттях особливо актуальні, оскільки вони стимулюють і підвищують розумову активність, пропонують студентам розв'язання наукових проблем, які вони зможуть закріпити та застосувати на наступних етапах навчання й у професійній діяльності.
Список літератури:
1. Корх М.В. Теоретичні та практичні рішення позиційних і метричних завдань курсу нарисної геометрії / М.В. Корх //Матеріали двадцять четвертої міжнародної науково – практичної конференції «Актуальні дослідження в соціальній сфері». – Одеса: ОНПУ. 17. 11. 2024 р. - С. 204-206.
2. Стражнікова І. Педагогіка вищої школи: навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ: НАІР, 2018. - 120 с.
3. Корх М.В. Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців морського профілю засобами сучасних цифрових технологій / М.В.Корх // Педагогічний альманах: збірник наукових праць.(51).– Херсон, 2022. – С. 137-145.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter