Елективний курс «Клінічна мікробіологія» який викладається на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології у студентів-медиків 2 курсу включає 36 годин практичних занять, протягом яких вони отримують фундаментальні знання особливостей епідеміології, патогенезу, мікробіологічної діагностики, основних методів профілактики та терапії інфекцій спричинених опортуністами - збудниками нозокоміальних (госпітальних, ятрогенних) інфекцій. Клінічна мікробіологія як окремий важливий розділ мікробіології виник внаслідок поширення інфекцій спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами у відділеннях різного профілю, особливо хірургічного, які розвиваються у хворого після 48 годин перебування в стаціонарі, та появою малоінвазивних втручань, інструментальних методів діагностики [1, с. 753].
За допомогою курсу студенти мають змогу чітко диференціювати біологічні властивості справжніх патогенів та опортуністів, що є об’єктом вивчення клінічної мікробіології. Це велика група мікроорганізмів різних таксономічних груп, зазвичай представників нормальної мікрофлори людини, які за певних умов (імунодефіцитні стани, нераціональне використання антибіотиків) спричиняють інфекції без вираженого органотропізму з хронічним перебігом та швидко поширюються в стаціонарах [1, с. 754 - 756].
Пройшовши курс загальної мікробіології студент може порівняти епідеміологію та патогенез гострого інфекційного захворювання, його стадійність з госпітальною інфекцією, перебіг якої залежить від біологічних властивостей умовно-патогенного мікроорганізму та стану імунологічної реактивності пацієнта. Розпізнати нозокоміальну інфекцію та вчасно надати необхідну допомогу пацієнту допоможуть знання лікаря особливостей її збудників, а саме їх здатності до однакового ураження різних органів мікробними асоціаціями, швидкого поширення у стаціонарі, відсутності чіткої специфічності, хронічного перебігу, розвитком септичних ускладнень, поліантибіотикорезистентністю та проблемою у виділенні чистої культури збудника [2, с. 169 - 175].
Особлива увага при засвоєнні курсу приділяється ретельному вивченню процесів адгезії та формуванню бактеріальних біоплівок, як особливої форми співіснування мікробних популяцій різних родів, їх ролі в патогенезі опортуністичних інфекцій. Здатність мікроорганізмів існувати у складі біоплівок створює передумови для розвитку стійкості бактерій до антибіотиків, синтетичних антибактеріальних та протигрибкових препаратів, дезінфектантів, а також адаптивної імунної відповіді макроорганізму. Утворення бактеріальних біоплівок на імплантованому обладнанні (катетерах, штучних клапанах серця, лінзах тощо) спричинює розвитку та поширенню нозокоміальних інфекцій. Вивчення особливостей формування та структури біоплівок, а також проведення мікробіологічного дослідження адгезивних властивостей м.о. різними методами допомагає майбутнім лікарям освоїти ефективні методи профілактики їх утворення та ірадикації [3, с. 2].
При вивченні етіопатогенезу таких важких процесів як бактерієемія (наявність мікроорганізмів в крові) та сепсис (наявність мікроорганізмів в крові та їх розмноження) викладач найбільшу увагу приділяє ендотоксинам бактерій, їх хімічному складу та здатності індукувати ендотоксичний шок і дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові. Особлива увага приділяється раціональній антибіотикотерапії з урахуванням поліетіологічності сепсису та спектру протимікробної дії АМП. Студенти практично виконують забір крові на стерильність та її посів у рідке поживне середовище за стандартами EUCAST із дотриманням всіх правил асептики та антисептики [4, c. 1 - 2].
Згідно з календарно-тематичним планом курсу розглядаються питання новітніх методів діагностики інфекційних захворювань, критеріїв ідентифікації мікробних культур на сучасних поживних середовищах, використання тест-систем для визначення ферментативної активності мікроорганізмів (STAPHY-test, ENTERO-test, тощо), а також сутність молекулярно-генетичних методів дослідження (ПЛР) для швидкої ідентифікації збудника.
Ключовим етапом є повторення та більш глибоке вивчення молекулярних механізми дії антибіотиків, хіміотерапевтичних препаратів, антисептиків на бактеріальну та грибкову клітину з урахуванням особливостей збудників нозокоміальних інфекцій, а саме швидким розвитком резистентності до АМП та появою клінічно-значущих штамів стійких до багатьох лікарських препаратів. Внаслідок тривалого селективного тиску АМП в умовах стаціонару на мікроорганізми вони розвивають ряд пристосувань, таких як генетичні мутації, модифікація мішені, активний ефлюкс антибіотика з клітини, індукція ферментів що руйнують протимікробний препарат та інше [5, c. 3 - 6]. Отже, ефективна протимікробна терапія госпітальної інфекції напряму залежить від глибоких знань лікаря механізмів розвитку антибіотикорезистентності до різних класів АМП та дотримання принципів раціональної антибіотикотерапії для її попередження.
На заняттях студенти мають можливість ознайомитися з усіма класами протимікробних препаратів і провести визначення чутливості м.о. класичним дискодифузійним методом, Е-тестом та навіть дослідити МПК препарату методом серійних розведень у рідкому поживному середовищі. Під час інтерпретації результатів вище вказаних методів майбутній лікар має можливість фенотипово оцінити результати так званих «тривожних» (попереджувальних) антибіотикограм штамів MRSA, грам-негативних бактерії з ESbL, MDR, а також стійкістю до окремих груп антибіотиків [6, c. 358].
Таким чином, фундаментальні знання отримані студентами на курсі загальної та клінічної мікробіології формує основи розуміння мікробіологічної діагностики, профілактики, інфекційного контролю за поширенням нозокоміальних збудників.
Список літератури:
1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія: Підручник для студентів ВНЗ, 3-є видання / За ред. В.П. Широбокова. Вінниця: Нова книга., 2021. 920с. – ISBN 978-966-382-874-9.
2. Kollef, Marin H. MD1; Torres, Antoni MD, PhD2; Shorr, Andrew F. MD, MPH, MBA3; Martin-Loeches, Ignacio MD, PhD4; Micek, Scott T. PharmD5. Nosocomial Infection. Critical Care Medicine 49(2):p 169-187, February 2021. | DOI: 10.1097/CCM.0000000000004783
3. Zhao A, Sun J, Liu Y. Understanding bacterial biofilms: From definition to treatment strategies. Front Cell Infect Microbiol. 2023 Apr 6;13:1137947. doi: 10.3389/fcimb.2023.1137947. PMID: 37091673; PMCID: PMC10117668.
4. Foster DM, Kellum JA. Endotoxic Septic Shock: Diagnosis and Treatment. Int J Mol Sci. 2023 Nov 10;24(22):16185. doi: 10.3390/ijms242216185. PMID: 38003374; PMCID: PMC10671446.
5. Muteeb G, Rehman MT, Shahwan M, Aatif M. Origin of Antibiotics and Antibiotic Resistance, and Their Impacts on Drug Development: A Narrative Review. Pharmaceuticals (Basel). 2023 Nov 15;16(11):1615. doi: 10.3390/ph16111615. PMID: 38004480; PMCID: PMC10675245.
6. Медичнa мікробіологія. Посібник з мікробних інфекцій: патогенез, імунітет, лабораторна діагностика та контроль: 19-е видання: у 2 т. / М.Р. Барер, В. Ірвінг, Е. Свонн, Н. Перера.-К.: ВСВ Медицина., 2021. 820c - ISBN: 978-617-505-804-6.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter