:: ECONOMY :: РОЛЬ ВИНОРОБСТВА В ТУРИСТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ :: ECONOMY :: РОЛЬ ВИНОРОБСТВА В ТУРИСТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
:: ECONOMY :: РОЛЬ ВИНОРОБСТВА В ТУРИСТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 40

Термін подання матеріалів

24 квітня 2025

До початку конференції залишилось днів 8



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РОЛЬ ВИНОРОБСТВА В ТУРИСТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 
20.02.2025 18:08
Автор: Ілько Іван Іванович, аспірант, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
[6. Історичні науки;]

Згідно з дослідженням «Tourism 2020 Vision», результати якого були представлені на конференції ВТО в Лісабоні у 1998 році, тематичний туризм увійшов до п’ятірки найбільш перспективних напрямків  XXI століття. С.В. Іванов та В.О. Домарецький вважають, що на сьогоднішній день одним із найдинамічніших сегментів тематичного туризму сьогодні є винний туризм, який переживає активний етап розвитку [5, c.62]. На думку Н.М. Чорної, зростаючий інтерес до цього напрямку пов'язаний не лише з підвищенням культури споживання вина, а й із прагненням туристів відкривати нові гастрономічні традиції, пізнавати процес виноробства та насолоджуватися високоякісними, локально виробленими напоями. Це дозволяє не лише отримати естетичне задоволення, але й глибше зануритися в культуру регіону, дізнаючись про його історію та традиції через смак і аромат кожного вина [8, c.166].

Закарпаття, на відміну від південних регіонів України, де виноробство переживало серйозні обмеження за часів радянського періоду, зуміло зберегти і навіть примножити свої виноробні традиції. Саме тут в багатьох населених пунктах, як зазначають Л.А. Некрасова та К.І. Некрасова можна побачити цілу вулицю винних погребів, що є не лише важливою частиною місцевого колориту, але й визначною рисою туристичної привабливості регіону [7, c.87]. Тут, за словами  Д.М. Москаленко та Т.А. Сильчук, можна відчути справжній дух виноробної спадщини, яка передається з покоління в покоління [6, c.38].

Одним з найбільш відомих представників виноробної галузі Закарпаття є комплекс «Чизай» в м. Берегове, що став не лише лідером у виробництві та експорті вина, але й активним рушієм розвитку винного туризму. Комплекс поєднує традиції з інноваціями, розташовуючи на своїй території 272 гектари власних виноградників, сучасні виноробні заводи та виносховища. Одним з основних центрів залучення туристів є дегустаційна зала та Музей виноградарства і виноробства, що дозволяють відвідувачам поринути у світ виноробства через інтерактивні та пізнавальні заходи [4].

Винний туризм у «Чизай» представляє широкий спектр активностей для кожного гостя. Це і класичні дегустації вин, на яких можна не лише оцінити різноманіття смаків, але й дізнатися про особливості виноробства в Закарпатті, а й більш екзотичні варіанти, такі як йога чи скандинавська ходьба на виноградниках. Крім того, туристи можуть насолоджуватися ексклюзивними авіатурами та тематичними гастрономічними вікендами, що перетворюють відвідування виноробного комплексу на справжню подорож в світ вина та культури [2].

Особливу увагу «Чизай» приділяє сталому розвитку та екологічним ініціативам. Виноробня активно бере участь у міжнародних програмах, зокрема у The Porto Protocol — ініціативі, що об'єднує екологічно відповідальні виноробні. Крім того, комплекс є учасником європейського проєкту «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні», що сприяє розвитку винного та гастрономічного туризму в регіоні, підвищуючи його міжнародний рейтинг та привабливість для туристів з усього світу.

Ще одним важливим центром виноробного туризму в Закарпатті є виноробня «Cotnar», розташована в селі Мужієво Берегівського району. Це підприємство славиться своїми великими виробничими площами, що займають 6000 м², а також сучасному технологічному обладнанню, яке дозволяє виробляти вино високої якості. Виноробня має виноградники загальною площею 180 га, на яких вирощуються популярні європейські сорти винограду, що додає унікальності її продукції. Завдяки своєму інноваційному підходу та збереженню традиційних методів виноробства, «Cotnar» стає справжнім осередком винного туризму, приваблюючи не лише місцевих жителів, а й туристів з різних куточків світу [3].

Провідним аспектом розвитку винного туризму в Закарпатті є діяльність відомого винороба Олександра Ковача, голови Асоціації виноградарів і виноробів Закарпаття. Олександр Ковач також є організатором фестивалю молодого вина «Закарпатське Божоле», який є одним з найбільших винних заходів у регіоні. В його дегустаційній залі в Ужгороді відвідувачам пропонують більше 30 видів авторських вин, що відображають багатство та різноманіття місцевих сортів винограду. Такі ініціативи значно сприяють популяризації Закарпаття як одного з найперспективніших виноробних регіонів України, що привертає увагу туристів і гурманів з усіх куточків країни та світу [4].

Виноробство є важливою частиною туристичної привабливості і в селі Великі Береги, де понад 30 років займається виноробством Іван Урста, засновник бренду «Ursta Wine». Вино він зберігає у родинному підвалі «Sümegi Pince», історія якого нараховує понад 400 років. Для туристів тут організовуються унікальні екскурсії, які знайомлять з традиційними методами виноробства Закарпаття. Ці екскурсії дають можливість не тільки дізнатися про процес виробництва вина, а й поринути в атмосферу закарпатських традицій, що зберігаються протягом століть.

Закарпатські виноробні господарства активно адаптуються до сучасних туристичних тенденцій, намагаючись не лише зберегти традиції, а й впроваджувати нові підходи, що відповідають потребам сучасних мандрівників. Вони розширюють спектр своїх послуг, пропонуючи не тільки традиційні екскурсії та дегустації, а й інноваційні майстер-класи, фестивалі та екологічні маршрути. Ці заходи гармонійно поєднують відпочинок з можливістю пізнати місцеву культуру та глибше зануритися в історію виноробства. Завдяки таким інтерактивним та освітнім програмам туристи можуть не тільки насолоджуватись смачними напоями, а й отримувати нові знання про процес виготовлення вина, відвідувати майстер-класи з виноробства, а також брати участь в різноманітних гастрономічних заходах. Це дозволяє відкрити для себе не лише самі вина, а й справжній дух закарпатських традицій, культури та гостинності [1].

Можна сказати, що виноробство на Закарпатті набуває нових рис, стаючи важливою складовою не лише економіки регіону, а й культурної спадщини. Водночас, це стає суттєвим фактором розвитку регіонального туризму, адже такі новації залучають до області все більше відвідувачів, сприяють збільшенню туристичних потоків та підтримують стабільне зростання винної галузі.

Завдяки цьому, календар винних фестивалів на Закарпатті починається вже на Старий Новий рік у січні, і одним з найбільших і найстаріших святкових заходів регіону є фестиваль домашнього вина «Червене вино», що проходить у місті Мукачево. Цей фестиваль не лише збирає виноробів з усього регіону, але й стає важливою подією для місцевих виробників, адже вино з минулорічного врожаю на момент святкування вже набуває своїх оптимальних смакових якостей. Відвідувачі фестивалю мають змогу насолодитися великою різноманітністю вин, серед яких є як класичні європейські сорти, так і місцеві традиційні — Ізабелла, Лідія, Кадарка, Сапераві та Каберне. Особливістю цього заходу є те, що за підсумками святкування журі обирає кращі вина у кількох номінаціях, що додає фестивалю ще більше значущості та престижу для всіх учасників [2].

На початку весни, коли природа Закарпаття прокидається після зимового спокою, головним осередком винного туризму регіону стає місто Берегово. Саме тут у березні проходить міжнародний фестиваль «Біле вино», який щороку збирає велику кількість відвідувачів. Цей захід об’єднує близько сотні великих виноробних підприємств та крафтових виробників з України та Угорщини, що сприяє розвитку культурного обміну між країнами та популяризації винної традиції на обох берегах Карпат. Ідея фестивалю належить членам ордену святого Венцела, які активно працюють над підвищенням популярності винної культури в Берегівщині. Сам фестиваль не лише привертає увагу професіоналів винної галузі, але й стає чудовою нагодою для туристів зануритись у світ високоякісного вина, яке дарує регіон. Відвідувачі фестивалю мають можливість скуштувати вина, що виготовляються за традиційними методами, а також оцінити новітні розробки місцевих виноробів [3].

Після зимового затишшя, в травні, на черзі наступний винний фестиваль, який стає значущою подією для місцевих і гостей регіону. У цей час в Ужгороді проходить гастрономічний фестиваль вина та меду «Сонячний напій», що надає чудову можливість продегустувати понад 50 різноманітних вин, серед яких є як відомі європейські сорти, так і унікальні авторські купажі, створені місцевими виноробами. У рамках фестивалю винні дегустації проходять в атмосфері старовинних королівських підвалів «Совине гніздо», де спеціально створена дегустаційна комісія визначає найкращі зразки, нагороджуючи виробників «золотими», «срібними» і «бронзовими» відзнаками. Цей захід дає змогу поціновувачам вина насолодитися не лише смаком, але й атмосферою старовинної культури виноробства Закарпаття [3].

На початку весни, у березні, головним центром винного туризму Закарпаття стає м. Берегово, де проходить міжнародний фестиваль «Біле вино». Цей захід об’єднує близько сотні великих підприємств та крафтових виноробів із України та Угорщини. Натхненниками фестивалю є члени ордену святого Венцела, які активно працюють над підвищенням популярності винної культури в Берегівщині. Фестиваль привертає як професіоналів, так і туристів, даючи змогу кожному спробувати вино найвищої якості [4].

У травні в Ужгороді проходить гастрономічний фестиваль вина та меду «Сонячний напій». Цей захід дає можливість продегустувати понад 50 різноманітних вин, серед яких є як сортові вина з благородних європейських сортів винограду, так і унікальні авторські купажі. Вино дегустують у старовинних королівських підвалах «Совине гніздо», де спеціально створена дегустаційна комісія визначає найкращі зразки, нагороджуючи виробників «золотими», «срібними» і «бронзовими» відзнаками.

Того ж місяця в м. Виноградів проходить фестиваль «Угочанська лоза», який є ще однією значущою подією в культурному житті Закарпаття. Присвячений місцевим традиціям виноробства та виноградарства, цей фестиваль приваблює як туристів, так і місцевих жителів, адже він дає можливість поглибленого знайомства з історією та мистецтвом виноробства регіону. «Угочанська лоза» не лише популяризує вина Закарпаття, але й відновлює стародавні традиції виноробства, що дозволяє зберегти унікальну спадщину для майбутніх поколінь. Це важлива частина розвитку винного туризму, адже захід дає змогу туристам зануритися в атмосферу давніх традицій і відчути справжній дух місцевої культури.

Не менш важливою подією, що завершує рік, є фестиваль «Закарпатське Божоле», який проводиться в кінці листопада — на початку грудня в Ужгороді. Цей фестиваль є найбільшим та найвідомішим на Закарпатті, і привертає увагу як місцевих жителів, так і численних туристів. Винороби презентують своє найкраще молоде вино з цьогорічного врожаю — вино, яке ще не втратило свіжості ароматів винограду та літнього сонця. Це свято молодого вина стає символом врожайного року та запорукою традиційного святкування для всіх шанувальників винної культури Закарпаття, що надає цьому заходу особливої значущості в регіоні [2].

Таким чином, винний туризм на Закарпатті активно розвивається, ставши важливим аспектом культурного та економічного розвитку регіону. Закарпаття, зберігши виноробні традиції, привертає туристів, які прагнуть пізнати місцеву культуру через вино. Збереження традицій виноробства та інновації, що впроваджуються місцевими господарствами, як «Чизай» та «Cotnar», приваблюють туристів. Фестивалі, як «Червене вино», «Угочанська лоза» та «Закарпатське Божоле», популяризують вина та відновлюють традиції, залучаючи відвідувачів з України та за кордону. Це сприяє розвитку винного туризму та підвищенню міжнародної популярності закарпатських вин. 

Список літератури:

1. Винний туризм. URL: https://travelyourway. com.ua/ua/planirovanie-samostoyatelnyh-puteshestvij/ poleznye-melochi-v-poezdke/vinnyj-turizm/ (дата звернення: 26.01.2025).

2. Винний туризм Закарпаття. Створення концепції винного туристичного маршруту. URL: https://www.pbu2020.eu/files/uploads/pages_en/Info-promo/Time%20for%20results/WineAcademy. (дата звернення: 26.01.2025).

3. Винний туризм у Закарпатському регіоні. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/basjuk6.htm. (дата звернення: 26.01.2025).

4. Виноробня Шато Чизай представляє Україну в дослідженні про сталий розвиток і винний туризм від університету Гайзенхайм і WineTourism.com. URL: https://chizay.com/vynnyj-turyzm-zakarpattia (дата звернення: 26.01.2025).

5. Іванов С. В., Домарецький В. О., Басюк Д. І. та ін. Винний туризм : підручн. Камянець-Подільський : ФОП Сисин О. В., 2012. 472 с.

6. Москаленко Д. М., Сильчук Т. А., Зуйко В. І. Розширення інноваційних послуг у сфері туризму. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 5–2. С. 33–38.

7. Некрасова Л.А., Некрасова К.І. Аналіз та перспективи розвитку підприємств виноробної галузі в Україні. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 6. С. 83-87.

8. Чорна Н.М. Винний туризм в Україні: стан та тенденції розвитку. Інфраструктура ринку. 2022. Вип. 67. С. 161-166


_____________________________


Науковий керівник: Жулканич Неля Михайлівна, доктор історичних наук, професор, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» 


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЛЕОНІД ШУТЕНКО. ПОЧАТОК ШЛЯХУ
18.02.2025 17:22
ВИКЛИКИ ДЛЯ ЄВРОПИ 2025: НАГОЛОСИ ДАВОСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ
13.02.2025 17:52
ЗАСНУВАННЯ СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ МОНАСТИРІВ У ХVІІ СТ. І УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКОВНО-ПРАВОСЛАВНІ ТРАДИЦІЇ
06.02.2025 14:30




© 2010-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.233 сек. / Mysql: 1717 (0.186 сек.)