Психолого-дидактичний аспект навчальної мотивації висвітлено у статті О. Молчанюк та О. Бабакіної. Авторами «розкрито зміст понять «мотив», «мотивація», «мотиваційна сфера», визначено механізми розвитку мотивації й запропоновано класифікацію мотивів» [3, с. 131].
«Мотивація – це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. Існує кілька теорій мотивації діяльності людини, але для вчителя важливо одне: опанування способами створення на уроці такого навчального середовища, у якому б учні відчували внутрішню потребу вчитися. Це може бути за умови, коли учень самостійно ставить перед собою цілі й докладає зусиль для їхнього досягнення. Мотив навчання – це спрямованість учня на різні сторони навчальної діяльності» [5, с. 3].
Отже, під мотивацією навчальної діяльності розуміємо узагальнену назву процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного засвоєння знань, що залежить від рівня сформованості мотивації учіння школярів; це бажання, прагнення вчитися. Варто зауважити, що навчальна мотивація обумовлена, в першу чергу, віковими особливостями школярів.
Щодо підліткового віку, психологи визначають його як соціально-психологічне явище, обумовлене конкретно-історичними обставинами розвитку суспільства. Тобто, як на розвиток особистості підлітка, так і на формування навчальної мотивації, впливають особливості історичного часу, в якому проходить їхнє життя.
«Це вік, який відсутній у дикунів і за несприятливих умов має тенденцію дещо скорочуватися, складаючи часто ледь помітну смужку між закінченням статевого дозрівання і настанням повної зрілості» [1].
Тож підлітковий вік, з одного боку, відрізняється стабільністю психологічної сутності основних особливостей вікового розвитку (наприклад, самосвідомість, почуття дорослості, розвиток особистості тощо), з іншого – зміни соціального-економічного життя обумовлюють якісну своєрідність змістовних особливостей формування свідомості, самосвідомості, становлення особистості, почуття дорослості та ін.
Особливості мотивації до навчання підлітків і старшокласників вивчали М. Бочаріна, Л. Ващенко, Т. Чаусова. Вони визначили такі основні потреби дітей підліткового віку:
- потреба у спілкуванні з ровесниками;
- потреба у самоствердженні;
- потреба бути і вважатися дорослим.
Виходячи з указаних потреб, провідними мотивами у навчальній діяльності підлітків є соціальні мотиви, а також бажання бути освіченим, прагнення влаштуватися в майбутньому, прагнення до самовдосконалення.
«Науковці та практики вказують на відсутність бажання підлітків вчитися, відсутність потреби в здобутті знань. Щодо старшокласників, то провідною діяльністю цього віку є навчальна діяльність. Саме у старшій школі проявляється свідоме відношення до навчання. Тому відбуваються зміни мотивів, які спонукають до навчання. Провідне місце займають пізнавальні мотиви, мотиви саморозвитку, самоствердження, досягнення більш високих показників в отриманні знань. Крім вікових особливостей, на рівень мотивації до навчання впливає ще ряд чинників. Доведено залежність розвитку мотиваційного потенціалу підлітків у навчальній діяльності від особливостей психосоціальної ситуації, пов’язаної з карантинними заходами» [2, с. 50].
В умовах воєнного сьогодення пріоритети підлітків щодо провідних мотивів їхньої діяльності характеризуються значнішим зниженням інтересу до навчання, аніж у період карантинних обмежень. На першому місці – безпека та допомога українським військовим. Освітній діяльності часто перешкоджають зовнішні чинники – сигнали повітряних тривог, ракетні удари, через що школярі відчувають небезпеку, напругу, страх, невпевненість, проживають стресові ситуації. Ці чинники знівельовують домінування освітньої мотивації (відтак і знижується ефективність навчання), натомість на перше місце виходить збереження психічного здоров’я підлітків.
З-поміж мотивів, які впливають на навчальну діяльність, варто також ураховувати:
- індивідуальні особливості підлітків (наприклад: інтереси, цілі, досвід, внутрішні переконання, соціальне середовище, виховання);
- зміни у часі (мотивація змінюється в ході навчання, причому її рівень може коливатися залежно від складності завдань, результатів попередніх досягнень, взаємодії з учителем і однолітками);
- роль педагогічного підходу (ефективність мотивації часто залежить від підходу вчителя. Вчителі, які застосовують різноманітні методи активізації інтересу, сприяють розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої мотивації у школярів).
Погоджуємося з авторами посібника «Педагогічна психологія», які зазначають: «навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес» [4].
Аналіз особливостей мотивації навчальної діяльності засвідчує, що мотиви можуть бути як позитивними, так і негативними (страх, примус). Та активному навчальному процесу, безперечно, сприяє позитивна мотивація, яка впливає на підвищення рівня продуктивності, успішності школярів і формує у них стійкість до труднощів.
Список літератури
1. Дипломна робота. URL: https://naurok.com.ua/osoblivosti-uchbovo-motivaci-pidlitkiv-diplomna-robota-103572.html (дата звернення: 05.02.2025).
2. Добростан О.В., Іваненко Р.В., Коваленко Л.А. Вивчення мотивації до навчання старшокласників в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Психологія. Випуск 3. Ужгород, 2024. С. 49 – 54.
3. Молчанюк О. В., Бабакіна О. О. Навчально-пізнавальна мотивація особистості: психолого-дидактичний аспект. Наукові записки кафедри педагогіки. 2013. Випуск ХХХІІ. Харків. С. 131–139.
4. Мотивація навчальної діяльності URL: https://pidru4niki.com/17450602/psihologiya/motivatsiya_navchalnoyi_diyalnosti (дата звернення: 06.12.2024)].
5. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, наукова бібліотека ; уклад. : Грущенко С. І. ; вступ. ст. та бібліограф. ред. Неудачиної Т. І.; відп. ред. Коробкіна О. Г. Харків : ХНПУ, 2019. 40 с.
_________________________
Науковий керівник: Заблоцький Андрій Русланович, доктор філософії, старший викладач кафедри психології і соціальної роботи, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter