Леонід Миколайович Шутенко зробив величезний внесок у розвиток вищої освіти, комунального господарства м. Харкова, розвиток Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова та вплинув на формування і долі багатьох видатних науковців, педагогів, фахівців, керівників.
У офіційних джерелах про початок становлення великої особистості цей період вмістився всього в 4 рядки: «Леонід Миколайович Шутенко народився у 1937 році в Харкові в родині робітників. Середню професійну освіту здобув у Харківському будівельному технікумі. Після цього вступив на навчання у Харківський інститут інженерів комунального будівництва, який закінчив у 1961 році, отримавши диплом з відзнакою» [1].
Та саме цей період став підгрунттям формування Людини, яка пройшла шлях від майстра до ректора, доктора технічних наук, професора, Заслуженого працівника народної освіти України, дійсного члена Академії інженерних наук України, Академії будівництва України. Нагороджений орденами: «За заслуги» І, П та Ш ступенів, «Знак Пошани», «Дружби народів», кількома медалями, Почесною відзнакою Голови Харківської облдержадміністрації «Слобожанська слава». Лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», мав нагороди і відзнаки громадських та міжнародних організацій. Почесний громадянин м. Харкова. Почесний ректор Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова [2, с.17].
Леонід Миколайович Шутенко - автор близько 500 дослідницьких праць. Серед них: 2 підручника; 23 навчальних посібника; 13 монографій; близько 380 наукових статей та тез доповідей, деякі з них опубліковано у зарубіжних виданнях; більше 30 навчально-методичних видань; 26 авторських свідоцтва; 42 патенти [3, с.3].
Народився Леонід Миколайович 12 травня 1937 року в Харкові, в сім’ї слюсаря одного з заводів міста Миколи Федоровича Шутенка та його дружини Анастасії Василівни.
Так сталося, що першими тривкими дитячими враженнями стали картини згарищ та руйнувань Харкова під час Другої світової війни. В дитячих спогадах назавжди залишаться ті події, які сформували у хлопчика чітке бачення світу, де добро завжди має перемагає зло і допомагають добру герої, люди у формі, військові, які перемогли у Другій світовій і покалічені, зранені так само самовіддано боролися з розрухою. За словами Леоніда Миколайовича він з дитинства мріяв стати військовим [4, ар.3].
У 1950-х роках суспільство, яке оговтувалося від руйнувань Другої світової війни, формувало загальні принципи поваги і вдячності фронтовикам. До них ставилися як до людей, які пережили надзвичайно складні випробування. Звичайно більшість юнаків в той час мріяли стати військовими і Леонід після закінчення школи обмірковував лише два варіанти продовження навчання, або училище льотчиків або артилерійське. Але батьки порадили йому вступити до будівельного технікуму. Леонід Миколайович згадував слова батька, які тоді стали вирішальними у прийнятті рішення щодо вибору професії: «час руйнації закінчився, прийшла пора будувати» [4, ар.6 ]. Саме такий вибір зробив юнак.
Переддипломну практику в технікумі Леонід Шутенко проходив на будівництві заводу «Більшовик». А вже через кілька днів його зарахували студентом Харківського інституту інженерів комунального господарства. Цю приємну звістку він отримав на тому самому заводі, бо після завершення переддипломної практики продовжив працювати влітку на цьому будівництві. Коли дізнався про зарахування до інституту, подав заяву про звільнення. Але начальник дільниці, який одразу примітив відповідального і талановитого хлопця переконливо умовляв Леоніда лишитися на виробництві. І Леонід пішов забирати документи з вузу. Секретар приймальної комісії Герман Петушков на відріз йому відмовив і переконав Леоніда, що головне здобути освіту. З тих пір Леонід Шутенко - студент, інженер, аспірант, доцент, парторг, ректор вузу - вважає доцента Петушкова своїм хрещеним [5, с. 58 ].
Після закінчення навчання молодий інженер-будівельник Шутенко отримав призначення до військової частини. Здавалося, дитяча мрія здійснилася. Але за день до від'їзду прийшов посильний з інституту. Ректор попросив випускника залишитися майстром в рідному ХІІКБу і очолити студентський загін на будівництві нового навчального корпусу. Це чотириповерхова будівля стала першою ластівкою майбутнього величезного комплексу, який створений під керівництвом Л. М. Шутенко. Та це не єдине будівництво, яке очолив у своєму житті Леонід Миколайович.
Тому, мабуть і не дивно, що маючи такий досвід Леоніду Миколайовичу запропонували очолити інститут коли йому ще не було і сорока років. За час перебування на посаді було відкрито нові спеціальності, розширювалися міжнародні зв’язки, споруджувалися сучасні навчальні корпуси, вузівська їдальня на 600 місць, потужна бібліотека, обчислювальний центр, санаторій-профілакторій, спортивний комплекс.
Короткі рядки з біографії, за якими величезна праця, самовідданість і принциповість та приклад для наслідування.
Список літератури:
1. Ел.ресурс:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_ %D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 %D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
2. Л. М. Шутенко. Моя любов - Академія!: (до 75-річчя від дня народж. та 50-річчя наук.-пед. та громад. діяльн.) : біобібліогр. покажч. / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва ; [уклад. : Н. Б. Давидова, О. М. Науменко ; редкол. : В. М. Бабаєв (відп. ред.) та ін.]. - Харків : ХНАМГ, 2012. - 192 с.
3. Список опублікованих праць доктора технічних наук, професора Л. М. Шутенка / Наук. б-ка Харків. нац. ун-ту міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова; [уклад.: О. М. Штангей, В. О. Статкус]. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2022. – 57 с
4. Інтерв’ю з Л. М. Шутенком від 12.10.2017 р., м. Харків / інтерв’юєр Т. В. Малиніна // Музей історії ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Ф. Документи. 17 арк.
5. Малиніна Т. В. Формування кадрового забезпечення в освіті (з досвіду студентських будівельних загонів ХІІКБу). Суспільні науки у 2018 році, матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф. Вінниця: Нілан-ЛТД, січ. 2018. С. 56–62.
|