Останніми роками відбувалися зміни в еволюції, прогнозі, діагностиці та лікуванні грибкових захворювань [1]. Актуальність проблеми грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота (СОПР), спричинених грибами роду Candida, зумовлена збільшенням кількості пацієнтів, які страждають на гострі та хронічні рецидивуючі форми захворювання, зростанням показників резистентності до протигрибкових лікарських засобів[2,3]. З урахуванням великої медичної і соціальної важливості проблеми грибкового ураження проводяться інтенсивні дослідження основних механізмів його патогенезу [4,5]. Однак, не зважаючи на це, патогенез кандидамікозу залишається недостатньо з’ясованим [6].
Існує чотири форми C. albicans: дріжджі, гіфи, псевдоміцелій і спори. Здатність дріжджів перетворюватися на гіфи вважається однією з найважливіших патогенних особливостей C. albicans. Перехід C. albicans від нешкідливого коменсала до умовно-патогенного мікроорганізму відбувається паралельно з його морфологічною трансформацією від гриба до гіфального вигляду [7]. До вірулентних властивостей Candida spp. належить їх здатність утворювати біоплівку, у якій інкапсулюються мікроби в самосекретованому позаклітинному матриксі. Це утворення є конгломератом біомолекул і гідролітичних ферментів, зокрема ліпази, протеїнази та фосфоліпази.
Підвищена стійкість грибів пов’язана з їх властивістю взаємодіяти між собою та виділяти низькомолекулярні гормоноподобні молекули. Цей механізм відомий як quorum sensing (QS), а молекули, відповідальні за міжмікробну взаємодію позначаються як молекули QS. На теперішній час в царстві грибів описано чотири основні молекули QS : фарнезол, тірозол, фенілэтанол і тріптофол. Ці молекули QS у грибів Candida, сприяють регуляції різноманітних ключових функцій, таких як патогенез, морфогенез, філаментація. Відомо, що серед молекул QS фарнезол і тірозол беруть участь у формуванні біоплівки, модулюючи декілька факторів вірулентності гриба, включаючи його диморфний перехід. Зокрема, фарнезол індукує перехід гіф до дріжджів та інгібірує утворення біоплівки, тоді як тірозол справляє протилежну дію, стимулюючи продукцію гіф і, відповідно, відіграє ключову роль в створенні біоплівки [8,9].
Окрім біоплівки, білки адгезину та персистерні клітини додатково підвищують їх стійкість, сприяють рецидиву кандидозу [10]. Характерними ознаками Candida є здатність до фіксації на СО, її колонізація і пенетрація.
Встановлено, що дисбіоз ШКТ призводить до метаболічної імуносупресії, що впливає на місцевий і системний імунітет, та вказує на взаємозв’язок стоматологічного стану і імунологічного статусу [11]. На фоні імунодефіцитних станів можливо генералізація процесу з дисемінацією і виникненням вторинних вогнищ у різних тканинах і органах [12].
Імунна відповідь СОПР являє собою регулюючу систему протилежних про- та протизапальних медіаторів різних клітинних джерел для балансування імунного гомеостазу, який, у свою чергу, розрізняє коменсальні і патогенні форми Candida і включає природні імунні механізми для профілактики грибкових інфекцій у здорових людей. Продукція протизапальних цитокінів (IL-17) і хемокінів відіграє важливу роль в епітеліальній імунній відповіді проти інфекції Candida, призводить до залучення нейтрофілів, ключових клітин антикандидозного імунітету СОПР [13]. Взаємодія C. albicans з макрофагами є важливою захисною відповіддю імунної системи на кандидамікоз, пов’язану з глибоким поширенням клітин Candida в організмі людини [14]. C. albicans викликає захисну алергічну реакцію через тромбоцитарну Тh2- і Тh17-поляризацію. Тромбоцити сприяють захисту дихальних шляхів від мікозу C. albicans через протигрибковий шлях за участю кандидалізину, GP1bα і Dkk-1, які забезпечують Тh2- і Тh17-відповідь [15]. Встановлено, що колонізація C. albicans стимулює широкий спектр реакцій організму людини, які є основною мішенню протигрибкових антитіл, включно з IgG у сироватці крові та IgA у кишечнику, а також циркулюючими протигрибковими Th17-клітинами [16]. Дисбаланс перехресної взаємодії між гемопоетичними і негемопоетичними клітинами призводить до проліферації коменсальних грибів та провокує розвиток захворювання.
Ключовою ланкою вродженого імунітету, яка відіграє важливу роль у пригнічені інфекції C. albicans шляхом активації пектинового шляху комплементу, є манан-зв’язуючий лектин. Рівень манан-зв’язуючого лектину помітно підвищується під час інфекційного ураження у пацієнтів з інвазивним кандидозом, що свідчить про його роль на ранній стадії захворювання. Манани клітинної стінки C. albicans маскують β-(1,3)-глюкан від розпізнавання пектином-1, сприяючи ухиленню від вродженого імунітету. До мананових і білкових агентів грибів часто виявляються ІgЕ. Оскільки посилення продукції ІgЕ відображає ступінь активності Th2-лімфоцитів, які пригнічують протигрибковий клітинний імунітет, виявлення інтенсивного збільшення концентрації ІgЕ може слугувати прогностичним показником несприятливого перебігу інфекційного процесу. Пригнічення активності Th1-лімфоцитів сприяє ослабленню фагоцитозу, оскільки не відбувається армування (повторної активації) імунною системою макрофагів і нейтрофілів [17,18]. Клітинна стінка C. albicans являє собою структуру, яка складається з полісахаридів і білків та поділяється на внутрішній і зовнішній шари. Вона не є статичною структурою, а постійно перебудовується у відповідь на вплив зовнішнього середовища. Зовнішній шар в основному складається з манози та білків, переважно полімерів манози О- та N-типу (манози), ковалентно зв’язаних із білками з утворенням глікопротеїнів. Серед них О-ланцюговий манан, N-ланцюговий манан і фосфорильований манан є основними прозапальними факторами та забезпечують ключові функціональні властивості, як-от клітинна адгезія, необхідна для вірулентності. Внутрішній шар складається зі скелетних полісахаридів, β-1,3-глюкану, β-1,6-декстрану та хітину, і його основні компоненти надають форму та переваги виживанню клітини. β-1,3-глюкан є відносно другорядним компонентом, але вважається критичним полісахаридом матриксу, оскільки він пов’язаний зі стійкістю біоплівки до протигрибкових препаратів і перешкоджає дифузії ліків [19,20].
Таким чином. Перспективним є подальше поглиблене вивчення, основних механізмів від яких залежить підвищення та зниження патогенного потенціалу грибів, в тому, числі, ріст гіф, і вплив на них подразників навколишнього середовища, антагоністичної бактеріальної флори, впливу імунологічного захисту під час перебігу кандидозного ураження, з метою розробки принципово нових підходів до лікування та профілактики даного контингенту хворих.
Література
1. Eades Ch. P, Armstrong-James D. P. H., Invasive fungal infections in the immunocompromised host: Mechanistic insights in an era of changing immunotherapeutics, Medical Mycology, Vol. 57, 3, 2019, S307–S317. https://doi.org/10.1093/mmy/myy136
2 Фесенко В.І Кандидоз порожнини рота: діагностика і лікування: навчальний посібник. Фесенко В.І., Глазунов О.А. – Дніпро, -Львів: Видавництво ПП «Новий світ – 2000», 2023.-235. Ukrainian.
3. Мазур І.П. Грибкові ураження слизової оболонки порожнини рота. Сучасна стоматологія. 2020. №3. С.72-77. Ukrainian. doi: 10.33295/1992-576X-2020-3-72.
4.Arkowitz RA, Bassilana M. Recent advances in understanding Candida albicans hyphal growth. F1000Res. 2019;8:F1000 Faculty Rev-700. doi: 10.12688/f1000research.18546.1.
5.Czechowicz P, Nowicka J, Gościniak G. Virulence Factors of Candida spp. and Host Immune Response Important in the Pathogenesis of Vulvovaginal Candidiasis. Int J Mol Sci. 2022;23(11):5895. doi: 10.3390/ijms23115895.
6. Schoenenberger-Arnaiz JA, Aragones-Eroles A, Taberner-Bonastre P, Morales-Portillo A, Cano-Marron M (2021) Therapeutic drug monitoring in fungal infections: The dawn of proactive monitoring. A narrative review. Biomed Res Clin Prac 6: DOI: 10.15761/BRCP.1000222
7. Jovanovic M, Obradovic R, Pejčić A, Stanišić D, Stošić N, PopovićetŁ. The role of candida albicans on the development of stomatitis in patients wearing dentures. Sanamed. 2018;13(2):175-181. doi: 10.24125/sanamed.v13i2.236.
8.Sajad Ahmad Padder, Rajendra Prasad, Abdul Haseeb Shah, Quorum sensing: A less known mode of communication among fungi, Microbiological Research,Vol. 210, 2018, P. 51-58, https://doi.org/10.1016/j.micres.2018.03.007.
9. Kovács R., Majoros L. (2020). Fungal quorum-sensing molecules: A review of their antifungal effect against candida biofilms. J. Fungi (Basel). 6, 99. doi: 10.3390/jof6030099
10. Ponde NO, Lortal L, Ramage G, Naglik JR, Richardson JP. Candida albicans biofilms and polymicrobial interactions. Crit Rev Microbiol. 2021;47(1):91-111. doi: 10.1080/1040841X.2020.1843400.
11. Verma A, Gaffen SL, Swidergall M. Innate Immunity to Mucosal Candida Infections. J Fungi (Basel). 2017;3(4):60. doi: 10.3390/jof3040060.
12. Richardson JP, Ho J, Naglik JR. Candida-Epithelial Interactions. J Fungi (Basel). 2018;4(1):22. doi: 10.3390/jof4010022.
13. Borriello F, Zanoni I, Granucci F. Cellular and molecular mecha-nisms of antifungal innate immunity at epithelial barriers: The role of C-type lectin receptors. Eur J Immunol. 2020;50(3):317-325. doi: 10.1002/eji.201848054.
14. Zhao Y, Perlin DS. Review of the Novel Echinocandin Antifungal Rezafungin: Animal Studies and Clinical Data. J Fungi (Basel). 2020 ;6(4):192. doi: 10.3390/jof6040192.
15. Wu Y, Zeng Z, Guo Y, et al. Candida albicans elicits protective al-lergic responses via platelet mediated T helper 2 and T helper 17 cell polar-ization. Immunity. 2021;54(11):2595-2610.e7. doi: 10.1016/j.im-muni.2021.08.009.
16.Shao TY, Haslam DB, Bennett RJ, Way SS. Friendly fungi: symbiosis with commensal Candida albicans. Trends Immunol. 2022;43(9):706-717. doi: 10.1016/j.it.2022.07.003.
17. Graus MS, Wester MJ, Lowman DW, et al. Mannan Molecular Sub-structures Control Nanoscale Glucan Exposure in Candida. Cell Rep. 2018 ;24(9):2432-2442.e5. doi: 10.1016/j.celrep.2018.07.088.
18. Wang F, Yang Y, Li Z, et al. Mannan-Binding Lectin Regulates the Th17/Treg Axis Through JAK/STAT and TGF-Ł/SMAD Signaling Against Candida albicans Infection. J Inflamm Res. 2022;15:1797-1810. doi: 10.2147/JIR.S344489.
19. Silao FGS, Ryman K, Jiang T, et al. Glutamate dehydroge-nase (Gdh2)-dependent alkalization is dispensable for escape from mac-rophages and virulence of Candida albicans. PLoS Pathog. 2020;16(9):e1008328. doi: 10.1371/journal.ppat.1008328.
20.Tsui C, Kong EF, Jabra-Rizk MA. Pathogenesis of Candida albicans biofilm. Pathog Dis. 2016;74(4):ftw018. doi: 10.1093/femspd/ftw018.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter