Розробка дієвих інструментів оцінки ефективності електронного урядування покликана значно удосконалити процес реформування публічного управління. Тут обумовлено застосування системи індикаторів для вимірювання рівня електронного урядування за регіонами України через аналіз та оцінюванні специфіки використання різних методологічних прийомів до нормування індикаторів стану розвитку електронного урядування. Наведено дані розрахунку Індексу розвитку електронного урядування для регіонів України, що враховує вітчизняну специфіку та доступність вихідних даних для формування агрегованих показників. Окреслено основні проблеми, що ускладнюють процес складання інтегральних показників стану розвитку е-урядування, а також напрями подальших перспективних наукових пошуків з удосконалення формалізованої методології вимірювання стану розвитку електронного урядування.
Дослідження індикаторів розвитку електронного урядування відіграє важливу роль в процесі публічного управління. Формалізована методологія вимірювання стану розвитку електронного урядування, що базується на об’єктивних валідних статистичних показниках, а також враховує суб’єктивні показники, які теж можуть суттєво впливати на цей стан, може дозволити відповідальним особам визначати стратегічні та тактичні цілі у процесі подальшого впровадження елементів електронного урядування; робити порівняльний аналіз стану у різних регіонах (галузях, установах тощо); виявляти динаміку процесу розвитку електронного урядування у часі.
Сучасні інформаційні виклики суттєво впливають на процес трансформації публічного управління в напрямі розвитку електронного урядування. Визначення ефективності електронного урядування здійснюється різним чином в різних країнах світу. Така оцінка є дуже важливою, але досі немає єдиної достатньо надійної методології для такого роду вимірювання. Для цього загальновідомою міжнародною організацією ООН проводиться щорічний рейтинг впровадження і використання електронного урядування в країнах світу – під назвою EGDI (E-government development index), результатом якого є рейтинг електронного управління державними установами.
А рейтинг EGDI містить у собі методологію збирання і обробки даних для оцінювання стану електронного управління та електронного урядування за такими напрямами, що означають надання державою та забезпечення вільного доступу користувачів, якими є державні службовці і пересічні громадяни до онлайн-послуг та інформації. Тут до критеріїв рейтингу EGDI відносяться експлуатаційні можливості телекомунікаційної інфраструктури, доступ громадян ІКТ разом із навичками їх використання, а також наявність онлайн-послуг та інформаційного накопичення. Математично Індекс розвитку електронного уряду (EGDI) означає середньозважене значення нормалізованих балів на основі статистичного методу середнього зваженого, та за такими критеріями оцінки, як: 1) рівень обсягу та якості онлайн-послуг, що називається Індексом онлайн-сервісів (OSI); 2) рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури, тобто Індекс телекомунікаційної інфраструктури (TII); 3) рівень невід’ємності людського капіталу – під поняттям Індекс людського капіталу (HCI). Кожен з цих критеріїв є композитною мірою, яку можна витягти і проаналізувати самостійно за такою формулою:
Для того, щоб розрахувати кожен із цих трьох критеріїв, спочатку необхідно розрахувати дисперсію – як складову середньоквадратичного відхилення, якщо ґрунтуватися застосуванням статистичних методів. Тобто, критерій EGDI в основному залежить від індексу компонентів з найбільшою дисперсією, де середнє арифметичне значення вважається кращим статистичним критерієм. І тоді для стандартного розрахунку для цієї оцінки кожного складового критерію застосовується така формула:
де x – початкова оцінка, яка доводиться до стандартизованого значення; μ – середнє значення розвитку суспільства, тобто – медіана; σ – середньоквадратичне відхилення. Композитне значення кожного індексу компонентів нормалізується, щоб впасти між діапазоном від 0 до 1, а загальний EGDI отримується шляхом взяття середнього арифметичного показника трьох індексів компонентів [1, с. 38].
Це означає, що EGDI використовується як орієнтир для забезпечення чисельного рейтингу розвитку електронного урядування 190 країн, які є членами ООН і входять до її складу, оскільки вибір державою і суспільством способу інтеграції також є дуже важливим. Одним з найпоширенішим способів інтеграції є додавання з використанням зважених коефіцієнтів. Визначення вагових коефіцієнтів може відбуватися як експертним шляхом (рівень суб'єктивності в такому разі буде напряму залежати від кваліфікації та досвіду експертів), так і шляхом застосування статистичних методів, які можливо використати, якщо масив первинних даних достатньо великий та відображає процес у динаміці. Згідно рейтингу оцінювання стану електронного управління та електронного урядування в Україні порівняно з іншими країнами (табл. 1) визначено, що наша держава перебуває на проміжному рівні.
Але тут слід зазначити, що Литва і Польща, які перебувають на 21 і 37 місцях, та Україна, якій присвоєне 30 місце, в балах EGDI різниця є незначною, а саме – 0,9110 і 0,8468 проти 0,8841. На подібному рівні перебувають і інші пострадянські країни, більшість з яких Україна в цьому критерію, крім звичайно прибалтійських країн, значно випередила.
Таблиця 1
Вибірка країн світу стосовно оцінювання ступеня розвитку електронного урядування за методикою E-government development index у 2024 р.
Іншим важливим аспектом складання індексів є зведення даних різної розмірності до єдиної. Наприклад, індекс, що вимірює розвиток електронного урядування може включати у себе такі різнорідні показники як кількість абонентів Інтернет за регіонами у розрахунку на 100000 населення, обсяг реалізованих послуг у сфері телекомунікацій, або частка осіб із освітою не нижче рівня «базова вища» серед населення 25 років і старше. Щоб поєднати їх в одному показнику потрібно їх нормувати.
Таким чином, дослідження рівня функціонування електронного урядування у державному управлінні кожної країни становить значну перспективу, для чого використовується методика оцінювання за відповідними індикаторами розвитку цієї сфери.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Чукут С.А., Загвойська О.В., Цимбаленко Я.Ю. Основи електронного урядування : навчальний посібник. Електронне мережне навчальне видання. Київ : КПІ імені Ігоря Сікорського, 2022. 268 с.
2. United Nations E-Government Survey (2024), «Accelerating Digital Transformation for Sustainable Development – With the addendum on Artificial Intelligence», available at: https://desapublications.un.org/sites/default/files/ publications/2025-01/E-Government%20Survey%202024%20-compressed.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter