Сучасна інформатизація освітнього процесу у закладах вищої освіти (ЗВО) тісно пов’язана із використанням імітаційних комплексів, які є ключовими інструментами віртуалізації освітнього середовища. Їхнє впровадження сприяє створенню інтерактивних навчальних практик, що поєднують реальні та віртуальні методи підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.
На думку Є.В. Пастуха, сучасне суспільство функціонує як «простір знань», у якому цифрові технології домінують у процесах передачі та обробки інформації. У цьому контексті імітаційні комплекси створюють особливий кіберпростір, де відбувається моделювання навчальних ситуацій, що максимально наближені до реальних умов професійної діяльності [1, c. 51]. Це підкреслює необхідність інтеграції імітаційних комплексів у освітній процес підготовки майбутніх педагогів професійного навчання відповідно до освітніх цілей.
У сучасних умовах освіти навчання розглядається як процес активної взаємодії між студентами та викладачами, що здійснюється через цифрові технології, зокрема імітаційні тренажери, віртуальні лабораторії та симуляційні модулі [5]. Це дозволяє майбутнім педагогам професійного навчання набувати необхідних компетентностей у безпечному, контрольованому середовищі, що може адаптуватися відповідно до їхніх потреб.
Імітаційні комплекси мають здатність модифікувати освітній процес, змінювати параметри навчального середовища, а також забезпечувати можливість викладачам оперативно коригувати навчальний контент відповідно до індивідуальних освітніх траєкторій студентів [4]. Такі можливості сприяють створенню адаптивних освітніх курсів, які передбачають інтерактивні тренажери, педагогічні симулятори та віртуальні кейси для формування практичних навичок. Однак, необхідно враховувати, що цифрові технології не повинні повністю замінювати традиційні методи підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, а мають виступати як ефективний доповнюючий компонент освітнього середовища [3].
Сьогодні в Україні активно впроваджуються різні види імітаційних освітніх технологій, серед яких:
• Віртуальні лабораторії, що дозволяють студентам проводити педагогічні експерименти без фізичного обладнання.
• Комп’ютерні симулятори, які моделюють реальні ситуації у класі та допомагають відпрацьовувати навички управління навчальним процесом.
• VR/AR-технології для створення інтерактивних навчальних середовищ, які забезпечують ефект занурення у педагогічну діяльність.
• Змішане навчання, що поєднує традиційні методи з використанням імітаційних моделей для відпрацювання практичних навичок у цифровому форматі [2, c. 13].
Основою для реалізації імітаційного навчання у вищій освіті є платформа Moodle, яка забезпечує доступ до віртуальних курсів, тренажерів та інтерактивних завдань. Крім того, компонентами цифрового середовища ЗВО можуть бути:
• Веб-ресурси для створення та аналізу педагогічних сценаріїв.
• Форумні платформи та чати для взаємодії між студентами та викладачами.
• Засоби для проведення віртуальних педагогічних конференцій.
• Інструменти для аналізу ефективності навчального процесу та адаптації навчальних траєкторій [2].
Для забезпечення ефективної співпраці та колективного вирішення педагогічних завдань майбутні педагоги можуть використовувати хмарні технології, такі як Google Groups, які сприяють організації обговорень, проведенню педагогічних експериментів та обміну досвідом. Також доцільно застосовувати такі сервіси, як SlideShare, SlideBoom для презентацій, Scribd для роботи із навчальними матеріалами у форматі PDF.
Таким чином, імітаційне освітнє середовище можна трактувати як динамічний інтерактивний простір, що забезпечує якісну професійну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання, створюючи умови для формування їхніх компетентностей у безпечному та гнучкому цифровому середовищі.
Література
1. Пастух, Є. В. (2023). Цифрові технології в економіці та соціальній сфері. Молодь і науковий прогрес у соціально-економічному та освітньому просторі суспільства: Матеріали V Міжнародної наукової студентської конференції. Кам’янець- Подільський : НРЗВО КПДІ, 2023. С.51-53
2. Шевчук Б.В. Віртуалізація освітнього середовища ЗВО при підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. Філософські аспекти професійної освіти: матеріали Х Міжнародної науково- практичної конференції (Херсон – Кропивницький, 17 листопада 2022 р.) / За заг. ред. Т. С. Плачинди. Херсон – Кропивницький: ПП «Поліум», 2022. 289 с.
3. Шевчук Л. Д., Шевчук О.М. Формування умінь на навичок професійного саморозвитку майбутніх вчителів математики The 13th International scientific and practical conference “Implementation of modern technologies in science”(December 20-23, 2022) Varna, Bulgaria. International Science Group. 2022. 574 p.. 2022.
4. Шевчук Л. Д. Теоретичні та методичні аспекти застосування програмно- імітаційних комплексів у підготовці управлінців. Комп’ютер в школі і сім’ї : науково-методичний журнал. Київ, 2017. Вип.No8 (144). С. 33-42.
5. Шевчук, Л. Д., Лапінський В. В. Програмно-імітаційні комплекси у підготовці управлінців. 2018. С. 211-214.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter