Для того, щоб в Україні ефективно функціонував процес реформування освіти, необхідно не лише змінювати освітні програми, а й вдосконалювати головний рушій покращень в освіті – педагога, зокрема його мислення, підходи та компетентності. Адже саме вчитель відіграє ключову роль у зацікавленні учнів навчанням, формуванні основних компетентностей і навичок, створенні комфортного освітнього середовища як у навчальному закладі, так і поза його межами. Таким чином, реформування педагогічної діяльності є фундаментом для ефективних змін в українській освіті. Упровадження якісно нових державних стандартів освіти, оновлення її змісту та зміна потреб індивіда, суспільства й держави формують соціальне замовлення у системі педагогічної освіти. Це означає чітке окреслення вимог до підготовки нового покоління педагогів, які мають бути доброчесними у всіх аспектах своєї професійної та особистісної діяльності, дотримуючись етичних норм, академічної доброчесності та принципів справедливості. Важливими умовами для цього є високий рівень академічної культури та готовність до безперервного навчання впродовж усього життя.
Варто зазначити, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень [2]. Чинний в Україні Закон «Про освіту [5] і Закон «Про вищу освіту» [6] окремо визначають зміст поняття доброчесності в академічній площині.
Окрім того, академічна доброчесність людини є важливим чинником успішного розвитку суспільства. Вона знаходить своє вираження у писаних і неписаних нормах, які визнаються академічною спільнотою, та формується під впливом широкого спектра явищ, що регулюють і визначають життя академічних установ на основі традицій, угод і звичаїв. Основи академічної доброчесності закладаються саме у закладі вищої освіти, що робить університети ключовими інститутами у її формуванні. До того ж, формування академічної доброчесності відповідно до світових стандартів – тривалий і складний процес. Першим кроком у цьому напрямі є визнання наявних проблем, їх відкрите обговорення та відмова від замовчування академічних порушень. Тільки через чесний діалог і свідому відповідальність можна створити прозоре та доброчесне освітнє середовище. Завдяки компетентнісному підходу у підготовці майбутнього вчителя освітній процес буде орієнтований на реалізацію основної освітньої мети, яка включає: формування та розвиток здатності до навчання впродовж життя, самовизначення й самоактуалізацію особистості, активну фахову адаптацію та соціалізацію, постійне вдосконалення індивідуальних професійних якостей. Таким чином, компетентнісний підхід сприяє гнучкості та мобільності педагога, забезпечуючи його готовність до професійного зростання та адаптації до змін у сучасному освітньому середовищі.
Наступним важливим аспектом є компетентнісний підхід як основна мета реформування освіти у європейських країнах і провідна конструктивна ідея сталої освіти [8, с.52], один із основних чинників, що забезпечують модернізацію сучасної освіти; поряд з іншими інноваційними й традиційними підходами сприяє визначенню змісту української школи на етапі її інтеграції в міжнародний освітній простір [7, с.149].
Розглядаючи компетентнісний підхід як методологічний орієнтир модернізації сучасної освіти, С. Паламар зазначає, що «цілі формування в учнів ключових компетентностей полягають у тому, щоб: навчити вчитися та розв’язувати проблеми у сфері навчальної діяльності; навчити пояснювати сутність людини, її взаємозв’язок із природою; навчити орієнтуватися в ключових проблемах сучасного життя (екологічних, політичних, міжкультурної взаємодії); навчити розуміти світ духовних цінностей та культурне розмаїття; навчити розв’язувати проблеми, пов’язані з реалізацією соціальних ролей тощо» [11, с.272]. Таким чином, «компетентнісний підхід є методологічним підґрунтям нової парадигми, що формується у системі вищої освіти України та світу. Це система принципів, технологій, методів, прийомів, засобів, форм навчання, виховання і розвитку майбутнього фахівця, спрямована на: формування ключових і предметних компетентностей, гарантування високого рівня професійної підготовки, ефективну адаптацію до професійної та суспільної діяльності» [10, с.86].
Важливо відзначити, що формування академічної доброчесності майбутніх педагогів на засадах компетентнісного підходу є необхідною умовою їхньої професійної підготовки. Це забезпечує розвиток відповідального ставлення до освіти, сприяє формуванню чесного та прозорого навчального середовища, а також підвищує якість підготовки педагогічних кадрів. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми передбачає формування гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності, яка розглядається як професійна властивість, орієнтована на учня та реалізується через взаємодію між учителем і школярем. Реалізація цих принципів можлива лише за умови ефективного формування комунікативної та професійної компетентності вчителя, що забезпечує: створення сприятливого освітнього середовища, розвиток довірливих стосунків між учителем і учнями, підтримку індивідуального розвитку кожного школяра.
Підсумовуючи викладене, формування академічної доброчесності майбутніх педагогів на засадах компетентнісного підходу сприяє вихованню висококваліфікованих, соціально відповідальних та академічно доброчесних учителів. Зокрема, професійна компетентність вчителя у системі навчання STEM є якістю особистості, яка характеризує рівень його інтеграції у інноваційне науково-технічне середовище [1, с. 68]; передбачає певний відхід від традиційного процесу формування вузького спеціаліста [3, с. 25], визначається необхідністю розвитку багатопрофільного фахівця [4] та творчого педагога [9, с. 187].
На нашу думку, компетентності, що сприяють академічній доброчесності: ціннісно-смислові компетентності (розуміння значення доброчесності), когнітивні компетентності (знання норм та стандартів доброчесності), комунікативні компетентності (здатність аргументувати свою позицію щодо академічної етики), операційно-діяльнісні компетентності (володіння навичками запобігання плагіату, списуванню, фабрикації даних).
Пропонуємо такі методи та підходи до формування академічної доброчесності у майбутніх педагогів: впровадження навчальних курсів та тренінгів з академічної доброчесності; використання проєктного навчання та кейс-методів для аналізу етичних ситуацій; організація дискусій, дебатів та круглих столів з питань академічної доброчесності; використання цифрових технологій для перевірки на плагіат та забезпечення прозорості оцінювання.
Вважаємо, що результатом упровадження компетентнісного підходу у фаховій підготовці майбутнього вчителя початкової школи є формування компетентного фахівця, здатного: ефективно вирішувати професійні проблеми за будь-яких умов, виконувати завдання різної складності на високому рівні, приймати рішення та нести за них відповідальність, постійно удосконалювати свої професійні навичк. Відтак основні напрями підготовки педагога включають: формування фахової компетентності, розвиток професійної, правової та комунікативної культури, розвиток педагогічного та критичного мислення в межах педагогічного процесу, моделювання та виконання педагогічних завдань, аналіз проблемних ситуацій педагогічного взаємозв’язку.
З огляду на вищезазначене, компетентнісний підхід сприяє підготовці висококваліфікованих педагогів, які здатні дотримуватися принципів академічної доброчесності в освіті.
Список літератури:
1. Бажан Л. В. Stem-освіта – продовження компетентнісного підходу. Актуальні питання сучасної інформатики. 2017. № 5.С. 67–69.
2. Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Академічна_доброчесність
3. Галатюк М. Ю. Проблема пріоритетності методів навчання в контексті розвитку правової компетентності з предметів. Вісник Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Серія: педагог¬гічні науки. Черкаси, 2012. № 13 (226). С.20–25.
4. Гончарова Н. О. Stem – освіта: професійна компетентність вчителя. Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 28 травня 2016 р., м. Запоріжжя. URL: http://konferenciazoippo2016.blogspot.com/
5. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
6. Закон «Про вищу освіту» https://web.archive.org/web/20171102112737/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page
7. Красільнікова О. Компетентнісний підхід як основа філософії освіти. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: наук. журн. Київ, 2018. № 1 (117. ) C. 147–156.
8. Логвінова Я. Обґрунтування сутності компетентністногоого підходу в освіті у працях українських і зарубіжних учених. Порівняльно-педагогічні студії. 2011. №3–4. С. 48–55.
9. Нікуліна А. В. Формування проектно-творчої компетентності майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки. Дис. … канд.. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Харків, 2016. 284 с.
10. Овсієнко Л. Компетентнісний підхід до навчання: теоретичний аналіз. Педагогічний процес: теорія і практика. 2017. Вип. 2. С. 82–87.
11. Паламар С. Компетентнісний підхід як методологічний орієнтир модернізації сучасної освіти. Освітологічний дискурс. 2018. № 1–2. С. 267–278.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter