Війна в Україні наочно демонструє, що порушення міжнародного гуманітарного права має наслідки. Для того, щоб зупинити безкарність за скоєні злочини, необхідне посилення міжнародного співробітництва та ефективна реалізація механізмів міжнародного кримінального правосуддя. "Відповідно до статті 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1. ст. 3]. З періоду лютого 2022 року по січень 2025 рік, Росія не одноразово порушувала найвищі соціальні цінності українського народу. Це проявлялося в таких воєнних злочинах:
1. Бучанська різанина увійшла до переліку воєнних злочинів не лише через кількість зруйнованих будинків, а через масове вбивство українських мирних жителів. Було вбито понад 420 осіб. Основним методом вбивства був постріл у потилицю. Особливо жорстокими були страти наприкінці окупації, перед самим відступом, коли були розстріляні майже всі чоловіки у віці 18-60 років, які залишилися в окупованих містах.[3, с. 3]«Умисні вбивства, тортури чи нелюдське поводження, умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень» вважаються грубими порушеннями Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (стаття 8 (2) (a) Римського статуту).[4, cт. 8]
2.Масове вбивство в Ізюмі. Після деокупації міста 15 вересня 2022 року неподалік у лісі виявлено одне із найбільших з початку широкомасштабної війни масових поховань — близько 450 могил. Більшість похованих померли насильницькою смертю від артилерійського вогню, вибухів мін та рідше авіа- ударів, також тіла з мотузкою на шиї, зі зв’язаними руками, з поламаними кінцівками та з вогнепальними пораненнями, у декількох чоловіків ампутовані геніталії.[3, c. 4]“Порушення Женевських конвенцій, захист людської гідності, заборона катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства, заборона на вбивства, катування чи піддавання цивільних нелюдському поводженню.”[2, ст.32 ]
Важливо підкреслити, що Буча та Ізюм – це лише один із багатьох прикладів воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами на території України. Систематичний характер цих злочинів свідчить про те, що вони були сплановані та скоординовані на найвищому рівні російської влади. Українська влада та світові ЗМІ реагують на такі воєнні злочини Розслідування Міжнародного кримінального суду розпочато розслідування воєнних злочинів у лютому 2022 року. Санкції проти Росії введені багатьма країнами як відповідь на грубі порушення міжнародного права. Документація злочинів українські й міжнародні правозахисні організації, такі як AmnestyInternational і HumanRightsWatch, фіксують факти злочинів.
Наведені вище факти потребують зусилля органів досудового розслідування, прокуратури та суду, що даних злочинів проти України та українського народу.
На думку науковців О Базов, Н Боднар, М Буроменський, В Буткевич, О Виноградова, Р Волинець, є певні проблеми міжнародного співробітництва [5, с.64]. Різноманітність національних правових систем відмінності в законодавстві, процедурах та доказовій базі ускладнюють взаємодію між державами. Політичні фактори політичні інтереси держав можуть впливати на їхню готовність співпрацювати у кримінальних справах, особливо якщо вони стосуються високопоставлених осіб. Відсутність єдиного міжнародного кримінального суду- не всі держави є членами Міжнародного кримінального суду, що обмежує його юрисдикцію
Враховуючи вищенаведене, пропонуємо шляхи вирішенні цієї проблеми:
Спеціалізовані міжнародні суди, створення таких судів, як Спеціальний трибунал по Україні, дозволить зосередити увагу на розслідуванні конкретних злочинів і забезпечить швидке та ефективне правосуддя.
Посилення ролі існуючих інституцій.
Міжнародний кримінальний суд необхідно розширити його юрисдикцію та забезпечити його фінансову стабільність для ефективного виконання покладених на нього завдань. Також розширення повноважень Інтерполу щодо розшуку та затримання осіб, підозрюваних у скоєнні міжнародних злочинів, посприяє вдосконаленню. Посилення співпраці Європолу з іншими міжнародними організаціями та правоохоронними органами для боротьби з транснаціональною злочинністю, пов’язаною зі збройними конфліктами.
Уніфікація законодавства та процедур.
Спрощення процедур міжнародної правової допомоги включає в себе швидке отримання доказів з інших країн є ключовим для ефективного розслідування.
Гармонізація національного законодавства приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів сприятиме більш ефективному міжнародному співробітництву.
Список використаної літератури:
1. Конституція України : офіц. текст. Київ : № 27-IX від 03.09.2019, ВВР, 2019, № 38, ст.160 ( дата звернення від 01.01.2020).
2.Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 р./Верховна Рада URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text (дата звернення: 25.04.2023).
3. ТОП-20 воєнних злочинів рашистів під час широкомасштабної агресії проти України. Армія Info. Армія Info. 21.02.2025. URL: https://armyinform.com.ua/2023/02/21/top-20-voyennyh-zlochyniv-rashystiv-pid-chas-shyrokomasshtabnoyi-agresiyi-proty-ukrayiny/.
4.Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17.07.1998 р. № 3909-IX/ Верховна Рада.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text (дата звернення від 01.01.2025).
5. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМ КРИМІНАЛЬНИМ СУДОМ: Журнал Юридичний вісник/ О Базов, Н Боднар, М Буроменський, В Буткевич, О Виноградова, Р Волинець, М Гнатовський, Н Дрьоміна, О Задорожній, К Задоя, Н Зелінська, У Коруц, О Кучер, М Пашковський, С Перепьолкін, В Пилипенко, В Попович, В Попко, А Підгородинська, Т Рибалко/ 2022 рік. С.198.
___________________
Науковий керівник: Хабло О.Ю., професор кафедри, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter