Енергетична безпека є однією з ключових складових національної безпеки будь-якої держави. В умовах глобальної економічної нестабільності, зростання геополітичної напруженості та військових загроз для України, питання створення стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів набуває особливої актуальності. Мінімальні запаси енергоносіїв є не лише інструментом забезпечення стабільності енергопостачання, а й механізмом реагування на кризові ситуації, зокрема перебої у постачанні, коливання цін на міжнародних ринках та підвищення попиту в окремі періоди. Відсутність необхідних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, обумовлена значною залежністю національної економіки від імпорту енергоносіїв, створює суттєву загрозу енергетичній безпеці держави.
Починаючи з 1970-х років світовий енергетичний ринок зазнає значних трансформацій, що супроводжуються істотними коливаннями цін на нафту. Ці коливання демонструють певну циклічність і започатковують період цінової нестабільності на світовому ринку нафти. Причини цього явища є різноманітними, охоплюючи як економічні, так і політичні чинники.
У випадках, коли зміни цін спричинені економічними факторами, стабілізація ринку можлива за допомогою ринкових механізмів, що також дозволяє прогнозувати подальший розвиток ситуації. Проте, політично зумовлені цінові коливання ускладнюють будь-яке прогнозування. Це явище отримало назву «нафтовий шок», згодом розширене до терміну «енергетична криза». Наслідки таких криз можуть включати спад ВВП, зростання безробіття, прискорення темпів інфляції та порушення торговельного балансу країн-споживачів.
Одним із інструментів реагування на кризи, спричинені політичною нестабільністю, екологічними чи техногенними катастрофами, є створення стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів. Формування таких запасів, а також розробка моделей їх функціонування та механізмів реагування країн-споживачів, є необхідною умовою забезпечення енергетичної безпеки. Наявність стратегічних резервів слугує страховим механізмом і ефективним засобом для подолання кризових ситуацій, пов’язаних із перебоями в постачанні енергоносіїв.
Формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів є одним із ключових аспектів забезпечення енергетичної незалежності держави. Крім того, цей процес визначений як необхідність у контексті відповідно до рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18 жовтня 2012 року щодо імплементації Директиви Ради ЄС 2009/119/ЄС від 14 вересня 2009 року, якою встановлюється зобов’язання для країн-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/або нафтопродуктів. Метою Директиви Ради 2009/119/ЄС є встановлення правил, спрямованих через надійні та прозорі механізми, засновані на солідарності між державами-членами, підтримання мінімальних запасів сирої нафти та/або нафтопродуктів, а також запровадження необхідних процедурних засобів для реагування на серйозний дефіцит [1].
Згідно з ч. 1 ст. 3 Директиви Ради ЄС 2009/119/ЄС від 14.09.2009 р. встановлюється, що держави-члени ухвалюють належні закони, нормативні акти чи адміністративні положення для забезпечення збереження на їх користь в межах Співтовариства та на постійних засадах загального рівня резервів нафти, який був би еквівалентним 90 дням середньодобового чистого імпорту, або 61 день середнього добового внутрішнього споживання, залежно від того, яка з двох величин більша [1].
21.11.2023 р. Верховна Рада України ухвалила закон України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» № 3484-IX, який набув чинності 24.12.2024 р. Основною метою Закону є підвищення рівня енергетичної безпеки України та сталого постачання нафти та нафтопродуктів на внутрішній ринок у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів [2].
Прийняття закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» № 3484-IX від 21.11.2023 р. також стало необхідним кроком у межах виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, це стосується імплементації Директиви Ради ЄС 2009/119/ЄС від 14.09.2009 р., яка вимагає від України створення та підтримки мінімального рівня запасів сирої нафти та нафтопродуктів.
На виконання положень закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» № 3484-IX від 21.11.2023 р. Кабінетом Міністрів України було ухвалено наступні нормативні акти:
- постанова КМУ № 1455 від 20.12.2024 р. «Про затвердження Порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні», яка визначає загальні засади створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні [3];
- постанова КМУ № 1443 від 17.12.2024 р. «Деякі питання здійснення моніторингу ринку нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні», якою було затверджено Порядок здійснення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні та Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу [4].
Відповідно до закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» № 3484-IX від 21.11.2023 р. обов’язок по створенню мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів покладається на:
- суб’єктів ринку, які здійснюють ввезення нафти та/або нафтопродуктів у режимі імпорту, з переліку нафти та/або нафтопродуктів, які ними вводяться в обіг на території України;
- суб’єктів ринку, які здійснюють діяльність з виробництва нафтопродуктів, з нафти, яка вводиться в обіг, та/або нафтопродуктів, які виробляються та вводяться в обіг відповідно до обсягу і номенклатури, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі;
- с суб’єктів ринку, які вводять в обіг газ скраплений, або у газі скрапленому, або в бензинах автомобільних з коефіцієнтом 0,8 до встановленого обсягу мінімальних запасів для газу скрапленого [2].
Загальний обсяг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що мають зберігатися для задоволення потреб внутрішнього ринку України в період кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів, визначається за найбільшим з двох таких показників: 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання.
Фінансування витрат, пов’язаних із створенням, зберіганням, використанням, оновленням, заміною та реалізацією мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, здійснюється за рахунок власних коштів суб’єктів ринку.
Облік та контроль обсягів мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які зберігають оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі, моніторинг обсягів, якості і безпечності нафтопродуктів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні забезпечується за рахунок використанням електронної системи репортингу. Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу визначено постановою КМУ № 1443 від 17.12.2024 р. «Деякі питання здійснення моніторингу ринку нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні» [4].
Для забезпечення виконання зобов’язань зі створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів оператори та суб’єкти ринку зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, інформацію про банківську гарантію. Дана гарантія повинна покривати 25% ринкової вартості обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, створених цими суб’єктами.
Суб’єкти ринку, що здійснюють імпорт нафти та/або нафтопродуктів і введення їх в обіг, зобов’язані забезпечити достатній рівень фінансового забезпечення не пізніше ніж за 12 годин до початку митного оформлення таких товарів, які ввозяться на митну територію України. Аналогічні вимоги поширюються на суб’єктів ринку, які займаються виробництвом нафтопродуктів і введенням їх в обіг, фінансове забезпечення має бути здійснено не пізніше ніж за 12 годин до початку реєстрації відповідної акцизної накладної податковим органом.
Формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів є важливим стратегічним кроком України на шляху до зміцнення енергетичної безпеки та забезпечення стабільного постачання енергоносіїв навіть в умовах кризових ситуацій. Прийняття закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» та впровадження відповідних нормативних актів демонструють послідовну політику держави, спрямовану на імплементацію європейських стандартів і посилення енергетичної стійкості країни. Водночас цей процес створює суттєве фінансове навантаження на суб’єктів ринку, які зобов’язані забезпечувати формування та підтримку стратегічних резервів за рахунок власних коштів. Додаткові вимоги щодо банківських гарантій, забезпечення фінансового покриття та моніторингу додають складності до їхньої операційної діяльності. Це може впливати на рентабельність бізнесу та ціни для кінцевих споживачів.
Однак, незважаючи на фінансову складність, впровадження системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів є критично важливим процесом. Він сприяє зміцненню економічної стійкості, зменшенню залежності від зовнішніх постачань та підвищенню готовності до реагування на можливі енергетичні кризи. В умовах сучасних викликів ці заходи виступають необхідною інвестицією у довгострокову стабільність енергетичного сектору України та її економіки в цілому.
Список використаних джерел:
1. Imposing an obligation on Member States to maintain minimum stocks of crude oil and/or petroleum products : COUNCIL DIRECTIVE від 14.09.2009 № 2009/119/EC. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32009L0119 (дата звернення: 22.01.2025).
2. Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів : Закон України від 21.11.2023 № 3484-IX : станом на 27 лип. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3484-20#Text (дата звернення: 22.01.2025).
3. Про затвердження Порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні : Постанова Каб. Міністрів України від 20.12.2024 № 1455. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2024-п#Text (дата звернення: 22.01.2025).
4. Деякі питання здійснення моніторингу ринку нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні : Постанова Каб. Міністрів України від 17.12.2024 № 1443. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1443-2024-п#Text (дата звернення: 22.01.2025).
____________________
Науковий керівник: Приймук Ольга Романівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри торговельного підприємництва та логістики, Державний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter