Анотація. В даній роботі розглядається значення формування цифрової грамотності та навичок кібербезпеки в процесі професійної підготовки майбутніх поліцейських. Акцентується увага на важливості високого рівня цифрових компетентностей для ефективної роботи правоохоронних органів в умовах зростаючих кіберзагроз. Аналізуються сучасні підходи до навчання, зокрема використання симуляційних технологій, онлайн-курсів та міжнародних програм, а також співпраця з кібербезпековими організаціями.
Ключові слова. Кібербезпека, кіберзагрози, інформаційні технології, навчальні програми, професійна підготовка, цифрова грамотність.
Основна частина. У сучасному світі цифрові технології стали невід'ємною частиною професійної діяльності, зокрема у сфері правоохоронної діяльності. Проте поряд із можливостями, які надає цифровізація, зростає і кількість кіберзагроз, що ставить перед суспільством нові виклики. За даними Звіту "Цифрова грамотність населення України", рівень цифрової обізнаності громадян залишається недостатнім для ефективного захисту від кіберзагроз, що актуалізує питання підготовки фахівців у цій сфері. [1]
Правоохоронні органи відіграють ключову роль у забезпеченні кібербезпеки, тому їхні працівники повинні володіти високим рівнем цифрової грамотності та навичками роботи з інформаційними технологіями. Це дозволяє не лише ефективно протидіяти кіберзлочинності, а й захищати особисті дані громадян.
Метою даної роботи є аналіз значення кібербезпеки та цифрової грамотності в освітньому процесі майбутніх поліцейських, а також розгляд сучасних підходів до формування цих компетентностей у навчальних закладах з підготовки правоохоронців.
У сучасному цифровому середовищі правоохоронні органи стикаються з низкою кіберзагроз, серед яких:
1. Фішинг: шахрайські спроби отримати конфіденційну інформацію шляхом маскування під надійні джерела. Такі методи використовуються для доступу до особистих даних громадян та службової інформації правоохоронців.
2. Шкідливе програмне забезпечення (ШПЗ): програми, призначені для несанкціонованого доступу, збору даних або пошкодження систем. Використання ШПЗ може призвести до компрометації інформаційних систем правоохоронних органів.
3. Витік даних: несанкціоноване розголошення або передача конфіденційної інформації, що може поставити під загрозу оперативні заходи та безпеку громадян.[2]
Ефективна протидія кіберзлочинності потребує впровадження міжнародних стандартів кібербезпеки. Україна, як частина світової спільноти, активно співпрацює з міжнародними організаціями для гармонізації національного законодавства та впровадження передових практик у сфері кібербезпеки. Це включає участь у міжнародних угодах, обмін інформацією та досвідом, а також впровадження сучасних технологій і методик у діяльність правоохоронних органів. [3]
Сучасні навчальні заклади активно впроваджують симуляційні технології та віртуальні середовища для підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки. Це дозволяє здобувачам освіти відпрацьовувати навички виявлення та реагування на кіберзагрози в умовах, максимально наближених до реальних. Наприклад, кафедра протидії кіберзлочинності Харківського національного університету внутрішніх справ забезпечує навчання з використанням сучасних інформаційних технологій та симуляційних засобів, що сприяє ефективному засвоєнню матеріалу.
Заклади освіти активно інтегрують онлайн-курси та тренінги у навчальний процес, що дозволяє курсантам отримувати актуальні знання та навички у сфері кібербезпеки.
Ефективна підготовка фахівців з кібербезпеки неможлива без тісної співпраці з провідними компаніями та експертами галузі. Освітні установи налагоджують партнерські відносини з кібербезпековими організаціями для проведення спільних тренінгів, семінарів та практичних занять.
Однак впровадження навчальних програм з кібербезпеки стикається з низкою викликів:
1. Швидкий розвиток технологій. Технологічний прогрес у сфері кібербезпеки відбувається настільки стрімко, що навчальні програми часто не встигають адаптуватися до нових загроз та методів їх нейтралізації. Це створює розрив між теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для ефективної роботи в реальних умовах.
2. Обмежені ресурси. Розробка та впровадження сучасних навчальних програм потребують значних фінансових та людських ресурсів. Не всі навчальні заклади мають можливість забезпечити необхідне технічне оснащення та залучити кваліфікованих фахівців для викладання спеціалізованих дисциплін.
Незважаючи на зазначені виклики, існують перспективи для розвитку кіберосвіти серед правоохоронців:
1. Інтеграція сучасних технологій у навчальний процес. Використання хмарних технологій, штучного інтелекту та інших інноваційних рішень може підвищити ефективність навчання та забезпечити актуальність отриманих знань.
2. Міжнародна співпраця. Обмін досвідом з іноземними колегами та участь у міжнародних програмах сприятимуть впровадженню передових практик у навчальний процес. Це дозволить адаптувати найкращі світові методики до українських реалій та підвищити рівень підготовки фахівців.
3. Розробка національних стандартів. Створення єдиних стандартів для навчальних програм з кібербезпеки забезпечить уніфікацію підходів до підготовки фахівців та підвищить якість освіти.
4. Співпраця з приватним сектором: Партнерство з провідними кібербезпековими компаніями дозволить забезпечити доступ до новітніх технологій та експертизи, що підвищить практичну складову навчання та підготує фахівців до реальних викликів у сфері кібербезпеки.
Урахування цих перспектив та подолання існуючих викликів сприятимуть формуванню висококваліфікованих кадрів, здатних ефективно протидіяти сучасним кіберзагрозам.
Висновки. Цифрові технології відіграють важливу роль у професійній діяльності правоохоронців, а зростаючі кіберзагрози вимагають високого рівня цифрової грамотності та навичок кібербезпеки для ефективної роботи в умовах цифрового середовища. Формування цих компетентностей у майбутніх поліцейських є важливим аспектом сучасної освітньої підготовки. Використання симуляційних технологій, онлайн-курсів, міжнародних програм і співпраця з кібербезпековими організаціями сприяють підвищенню ефективності навчання.
Список літератури:
1. Дослідження цифрової грамотності в Україні, 2023. URL: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/1/8800-ua_cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2023.pdf.
2. Державний університет "Житомирська політехніка" - Освітній портал. URL: https://learn.ztu.edu.ua/pluginfile.php/363902/mod_resource/content/0/%D0%A2%D0% B5%D0%BC%D0%B0%203_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD% D1%8F3%2B.pdf.
3. Горощак К. О. Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі з кіберзлочинністю / К. О. Горощак. – Львів, 2019. – 40 с.
_________________________
Науковий керівник: Стецик Сергій Павлович, кандидат педагогічних наук, доцент, Український державний університет імені Михайла Драгоманова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter