Основна мета підготовки до діагностичної діяльності – це створення таких умов, які дозволяли б отримувати об’єктивну картину про стан професійної підготовки, продуктивності її впливу на професійне становлення майбутніх педагогів, саморозвитку, самореалізації, та самоствердження їх у сфері діагностичної діяльності. Особливість підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в системі освітнього процесу полягає в тому, що на основі самопізнання активної участі в діагностичних процедурах й операціях за умов проведення постійного збору діагностичної інформації, об’єктивного аналізу й оцінки її, опису діагнозу стану продуктивності професійної підготовки й професійного становлення студентів у сфері діагностичної діяльності. Використання в освітньому процесі аналізу, моніторингу й оцінки зібраних діагностичних даних про власні досягнення та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до діагностичної діяльності стимулює в них розуміння значущості педагогічної діагностики та самодіагностики в професійному їх становленні, установку на самоаналіз власних дій у процесі діагностування, відстеження змін у професійному зростанні в обраній сфері діяльності, що забезпечує збагачення досвіду діагностичної діяльності, розуміння її значущості у підвищенні продуктивності професійної підготовки, її раціональної організації та ефективного використання діагностичного інструментарію в зборі необхідної інформації для проєктування шляхів удосконалення педагогічного професіоналізму майбутніх педагогів, зокрема у сфері діагностичної діяльності.
У зв’язку з цим зростає увага дослідників до проблем технологізації освітнього процесу й діагностування як важливої його частини, що сприяє створенню сприятливого освітнього середовища і позитивного емоційно-психологічного комфорту, активізації позиції майбутніх педагогів в діагностичній діяльності.
Технологізація розглядається як майстерність й здатність оперувати знаннями для досягнення запланованих завдань. Зміст технологізації діагностичного процесу розглядається як збір інформації, необхідної для створення діагнозу про стан професійної підготовки та рівень сформованості готовності майбутніх педагогів до діагностичної діяльності, який об’єднує діагностичні дані про способи її організації, набір діагностичних процедур й інструментарію, способи систематизації, узагальнення даних для використання їх з метою подальшого удосконалення освітнього процесу й підвищення продуктивності його впливу на професійне зростання майбутніх педагогів.
Л.Кондрашова технологізацію освітнього процесу розглядає як його модель, в якій ставиться мета й досягається на основі змістово-процесуального підходу конкретні результати – особистість фахівця – засобом використання різноманітних видів, форм, методів навчання, оперування однотипним змістом на основі дидактичної взаємодії в системі «викладач – студенти»[1].
Основними механізмами технологізації підготовки студентів до діагностичної діяльності є:
- цілеспрямоване створення позитивного психологічного клімату та сприятливого освітнього середовища, складниками яких є професійна підготовка та діагностична діяльність, які викликають необхідність адаптації до умов, вимог, прояву власних можливостей, здібностей, використання теоретичних знань як інструмент практичних дій, включення кожного студента в різноманітні форми діагностичної діяльності й комунікації;
- формулювання вимог до діагностичної діяльності й відносин у системі «викладач - студенти», що відповідають рівню їх готовності до розв’язання діагностичних завдань;
- ознайомлення студентів з технологічними системами, способами діагностування, формами, способами й засобами збору діагностичної інформації, накопичення методичного й інструментального обладнання діагностичного процесу, вибору конкретних дій та використання різних технологій, які збагачують їх досвід у діагностичній діяльності;
- надання своєчасної педагогічної допомоги й психолого-педагогічного супроводження діагностичної діяльності;
- накопичення досвіду використання діагностичної інформації в модернізації освітнього процесу й професійному становленні майбутніх педагогів, ознайомлення з тенденціями, концепціями, напрямами реалізації діагностичної діяльності та її можливостей у підвищенні якості педагогічної освіти.
Технологізація підготовки до діагностичної діяльності – це системний, цілеспрямований процес, що впливає на всі її компоненти, передбачає тісний їх взаємозв’язок від змісту, методичного й технічного оснащення, створення сприятливого освітнього середовища, своєчасного психолого-педагогічного супроводження, використання діагностичного інструментарію.
Цей процес актуалізує не тільки збір необхідної діагностичної інформації, зміст підготовки до діагностичної діяльності, а й розвиток аналітичного потенціалу її учасників, опановування діагностичним інструментарієм й методикою його використання в практичній діяльності, спрямованість на здобуток досвіду використання результатів діагностування в професійному становленні майбутніх педагогів й підвищенні ресурсних можливостей професійної підготовки в забезпеченні якості педагогічної освіти.
В системі педагогічних технологій важливу роль виконують технології діагностичної діяльності. Центральною ідеєю у розробці діагностичних технологій є визначення чітких цілей, які сприяють вибору діагностичних інструментів й гарантують збір об’єктивних даних про явища, процеси, що вивчаються.
Технологізація діагностування передбачає конкретизацію мети діагностики та самодіагностики: вивчення стану процесу, збір необхідних діагностичних даних, узагальнення, систематизації, аналізу й оцінювання їх, застосування побудованого діагнозу на основі цих даних в проєктуванні вдосконалення професійної підготовки й подальшого розвитку професійних здібностей майбутніх педагогів в нових умовах. Від мети залежить вибір діагностичного матеріалу, інструментів, процедур для збору діагностичних даних.
Технології діагностичної діяльності має у своїй основі методи, процедури, діагностичний інструментарій та форми організації діагностування та виміру рівнів сформованості готовності студентів до діагностичної діяльності, виявлення продуктивності професійної підготовки в становленні майбутніх педагогів у системі університетської освіти.
При здійсненні вибору діагностичних технологій, способів, інструментарію, процедур у системі професійної підготовки студентів важливо враховувати цілі, зміст майбутньої діагностичної діяльності та вимоги до її реалізації. При їх виборі важливо враховувати орієнтацію професійної підготовки на розвиток особистості, на виявлення особливостей студентів як активних суб’єктів діагностичного процесу, визнання суб’єктивного досвіду у сфері діагностики та самодіагностики як необхідних структурних компонентів професійно-педагогічної праці. У зв’язку з цим діагностичні технології мають бути спрямовані на діагностування характеру впливу професійної підготовки на професійне становлення студентів, виявлення рівнів сформованості професійних якостей, вмінь й навичок, необхідних для реалізації освітнього процесу, виміру ступеня готовності до діагностичної діяльності.
Застосування діагностичних технологій є досить складним й специфічним процесом, що вимагає від учасників діагностування системності, креативності мислення, володіння комплексом діагностичних методик, використання діагностичного інструментарію, діагностичних процедур й методів, що дозволяє мати цілісну картину про характер та продуктивність впливу професійної підготовки на професійне зростання студентів.
Діагностування - це процес у ході якого формується багаторівнева система діагностичних процедур, під час яких проводиться порівняння; це систематичне відстеження, вивчення продуктивності діагностичної діяльності; співвідношення постійних спостережень для отримання обґрунтованих уявлень про їх дійсний стан, тенденції подальшого розвитку.
Діагностування має етапний характер. Визначення етапів зумовлює способи діагностування, детальний опис його задач, конкретизацію змісту, вибір інструментів й засобів збору необхідної діагностичної інформації. Технологічні процедури кожного етапу мають бути чіткими, недвозначно описувати, як й що слід робити, щоб використовуючи та реалізуючи їх досягати об’єктивного результату. Кожний етап технологізації діагностичної діяльності гарантує чіткий діагноз – чіткість описаного результату, який не допускає внесення змін. Але зміни можуть вноситься після закінчення контролю, аналізу й оцінки діагностичних даних проміжного етапу з метою вдосконалення подальшої діяльності.
Оскільки діагностичні технології зосереджені на діагностичних операціях, процедурах, конкретних діях, то важливу роль грає психолого-педагогічне супроводження діагностування. Вплив технології на якість діагностичного результату, об’єктивність діагнозу процесу, явища, зібраних даних залежить від того, які способи й засоби психолого-педагогічного супроводження використовуються. У зв’язку з цим у технології розробляються раціональні способи, інструменти, операції й процедури з систематичною психологічною підтримкою й педагогічною допомогою всім учасникам діагностичного процесу.
Діагностичні технології на кожному етапі діагностування спрямовані на розв’язання діагностичних завдань й передбачають:
1. Постановка чітких цілей та завдань діагностичної діяльності. Чіткість цілей й конкретизація завдань на першому етапі діагностування передбачають збір об’єктивних даних й вибір способів використання діагностичного інструментарію відповідно мети та критеріїв її досягнення.
2. На другому етапі конструювання діагностичного пошуку, який передбачає діагностику стану професійної підготовки, сукупність діагностичних процедур, діагностичного інструментарію для збору діагностичного матеріалу.
3. На цьому етапі – реалізація запланованих діагностичних завдань, що потребує мотиваційної підготовки учасників діагностування, розуміння ними значущості діагностики та самодіагностики в професійному зростанні, усвідомлення й відтворення способів дій, забезпечення зворотного зв’язку у керівництві діагностичною діяльністю.
4. Організація й реалізація моніторингу, контролю, аналізу та оцінки результатів діагностичної діяльності.
5. Опис діагнозу, досягнутого результату й методичні рекомендації по їх використанню для пошуку подальших ресурсів професійної підготовки в удосконаленні її якості й професійного становлення майбутніх педагогів.
Продуктивність діагностичних технологій у формуванні готовності майбутніх педагогів до діагностичної діяльності зумовлюється систематичним й цілеспрямованим методичним супроводженням їх використання в професійній підготовці, психологічною підтримкою й своєчасною допомогою викладачів студентам, які, нерідко, знаходяться в складних ситуаціях освітнього процесу.
Список літератури
1. Кондрашова Л.В. Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього Кривий Ріг: КГПУ, 2005. 262с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter