Соціальні мережі стали невід’ємною частиною сучасної медіакомунікацї, змінюючи спосіб подачі та сприйняття інформації. Вони дозволяють журналістам охоплювати широку аудиторію, забезпечують швидке розповсюдження інформації та можливість створювати незалежний контент. Водночас, соціальні мережі стали джерелом чисельних проблем, пов’язаних з недостовірністю та дедалі більшими ризиками поширення фейкових новин та недостовірної інфомації.
Загалом, широке розповсюдження соціальних мереж змінило традиційну модель журналістики, поставивши нові виклики та розширивши, або навіть витіснивши певні способи передачі інформації. Вони відкрили нові можливості для миттєвого поширення новин, встановлення безпосереднього зв’язку з аудиторією та створення контенту без обмежень, притаманних традиційним медіа.
Втім, поряд із цим з’являються й ризики. Серед них – поширення фейкових новин, маніпуляції суспільною думкою, алгоритмічні фільтри, які створюють інформаційні бульбашки та сприяють зниженню довіри до джерел інформації.
В умовах інформаційних війн Інтернет виступає ключовим майданчиком для поширення новин, а соціальні мережі, як його невід’ємна складова, стали місцем, де зосереджується значна кількість користувачів. Бо на сучасному етапі, коли соцмережі стали невід'ємною частиною масової комунікації, багато медіа активно використовують соціальні мережі для розвитку своїх платформ, зокрема розміщують там новинний контент.
Але слід зазначити, що ані чинні закони, ані Кодекс етики українського журналіста не містять конкретних норм щодо регулювання такого контенту. Водночас для аудиторії публікації в соціальних мережах сприймаються як журналістські матеріали, адже вони виходять від імені редакції та під її брендом.
Саме тому соціальні мережі перетворилися на потужний інструмент для маркетингу та інформаційної боротьби, стали вагомим важелем у політичнії боротьбі у ході виборчих кампанії.
У контексті журналістики соціальні мережі гармонійно вписалися у процес збору, обробки та поширення інформації. Їхній постійний розвиток відкриває перед журналістами нові можливості, наприклад, у пошуку контенту чи організації трансляцій. Проте неправильне використання цього інструменту може завдати шкоди як окремим особам, так і суспільству чи навіть державі. Саме тому вивчення впливу та ролі соціальних мереж у журналістській діяльності є важливим і актуальним завданням.
Сучасна аудиторія все частіше обирає соціальні мережі як основне джерело інформації. Відтак, якщо медіа ігноруватимуть важливість присутності у цьому просторі, вони ризикують загубитися серед численних пабліків і сторінок, які зазвичай мають анонімних власників або адміністраторів і поширюють контент сумнівної якості.
Саме тому можна говорили про як про певні переваги, так і про певні загрози з боку соціальних мереж для усього процесу медіакомунікацій.
До переваг належать наступні:
Оперативність. Через платформи Twitter чи Facebook журналісти можуть миттєво публікувати новини. Наприклад, під час природних катастроф (наприклад, ураган Гарві у США 2017 року) соціальні мережі стали основним джерелом інформації для багатьох людей, забезпечуючи оперативні оновлення та допомагаючи координувати рятувальні роботи [1] . Або під час масштабного землетрусу в Туреччині та Сирії у 2023 році соціальні мережі стали ключовим джерелом оперативної інформації, яку поширювали як журналісти, так і очевидці подій [2]. Так само під час масових пожеж у Канаді влітку 2023 року платформи як X (колишній Twitter) стали інструментом швидкої взаємодії між жителями та місцевими службами, що дозволило ефективно координувати евакуацію [ 3].
Взаємодія з аудиторією. Журналісти використовують соціальні мережі для прямої комунікації зі своєю аудиторією. Наприклад, The New York Times активно взаємодіє з читачами у Twitter, де відповідає на запитання та пояснює важливі аспекти своїх розслідувань [4]. Так само багато редакцій мають акаунти в Instagram, де вони не лише поширюють новини, а й отримують зворотний зв’язок у коментарях.
Нові формати контенту. Платформи надають можливість створювати мультимедійний контент, як-от відео, інфографіку, прямі ефіри. Наприклад, BBC активно використовує TikTok для розповсюдження коротких інформативних відеороликів, орієнтованих на молодшу аудиторію. У 2022 році CNN використовувало Instagram Reels для швидкого поширення ключових новин про війну в Україні, що дозволило залучити молодшу аудиторію.
Краудсорсинг інформації. У 2020 році під час протестів Black Lives Matter у США журналісти активно використовували відео й фото очевидців, які публікувалися в соцмережах, щоб створити повну картину подій.
Громадянська журналістика. Під час війни в Україні у 2022–2023 роках багато ключових фактів і свідчень надходили безпосередньо від громадян, які поширювали матеріали через Telegram і Twitter. Це дозволяло міжнародним медіа швидко перевіряти й публікувати інформацію.
До загроз ми відносимо наступні:
Фейкові новини. Однією з найбільших проблем є поширення недостовірної інформації. Наприклад, у 2022 році під час вторгнення Росії в Україну соцмережі стали платформою для масштабної дезінформації, спрямованої на спотворення фактів про війну.
Інформаційні бульбашки. Алгоритми платформ створюють середовище, де користувачі бачать лише ті новини, що відповідають їхнім поглядам, виключаючи альтернативні точки зору. Наприклад, дослідження 2021 року показали, що алгоритми Facebook підсилюють розкол у суспільстві, поширюючи поляризуючий контент.
Етичні виклики. Журналісти часто стикаються з тиском публікувати сенсаційні, але неперевірені новини для залучення більшої аудиторії. Наприклад, у 2020 році під час пандемії COVID-19 значна кількість фейкових новин про походження вірусу поширювалася через TikTok і YouTube, викликаючи плутанину й недовіру до офіційних джерел.
Маніпуляції з аудиторією. У 2021 році Facebook потрапив під критику після витоку документів, які показали, що компанія свідомо ігнорувала негативний вплив своїх алгоритмів на емоційний стан підлітків, щоб підвищити залученість користувачів.
Поширення радикальних ідей. У 2023 році дослідження виявило, що TikTok сприяв поширенню екстремістських ідей серед молоді через алгоритми рекомендацій, що активно просували контент із теоріями змови.
Розглянемо, як змінювались смаки та прихильність аудиторії до новин у соцсмережах протягом остнніх двох років. За висновками британського Інституту Reuters, які він робить у своєму щорічному звіті Digital News Report [5], у 2023 році спостерігалась наступна тенденція.
Згідно з дослідженням, 56% респондентів висловлюють занепокоєння щодо здатності розрізняти справжні новини та фейки. Окрім того, лише 40% опитаних заявили, що довіряють більшості новин.
Директор Інституту Reuters Расмус Нільсен зазначає, що молоде покоління значно менше цікавиться традиційними новинами, які часто відповідають цінностям старших людей. Натомість молодь віддає перевагу персоналізованим функціям, які пропонують соціальні мережі.
Цікавість до новин також знижується: якщо у 2017 році 63% людей активно стежили за ними, то у 2023 ця цифра скоротилася до 48%. У Великій Британії 41% молоді віком від 18 до 24 років обирали соціальні мережі як основне джерело новин, тоді як у 2015 році таких було лише 18%.
Фейсбук для користувачів залишався найважливішою соціальною платформою для новин, хоча за останні сім років частка користувачів, які щотижня шукають там новини, зменшилася з 42% до 28%.
Водночас кожен п’ятий (20%) молодий користувач віком від 18 до 24 років отримував новини через додаток TikTok, що порівняно з 2022 роком більше на 15%. Звіт називає TikTok платформою, яка демонструє найшвидше зростання серед соціальних мереж.
Аналогічне дослідження, зроблене у 2024 році показало наступне [6]. Занепокоєння щодо того, що в Інтернеті правдиве, а що фейкове, коли йдеться про онлайн-новини, зросло на 3 відсоткові пункти за останній рік, причому близько шести з десяти (59%) висловили стурбованість. Цей показник значно вищий у Південній Африці (81%) і Сполучених Штатах (72%), в обох країнах, де 2024 року відбулися вибори.
Вибори підвищили інтерес до новин у кількох країнах, включаючи Сполучені Штати (+3), але загальна тенденція залишається до зниження.
Довіра до новин (40%) залишалася стабільною протягом 2024 року, але в цілому вона була на чотири пункти нижча, ніж у розпал пандемії коронавірусу. Фінляндія залишається країною з найвищим рівнем загальної довіри (69%), тоді як Греція (23%) та Угорщина (23%) мають найнижчий рівень, на тлі занепокоєння щодо надмірного політичного та ділового впливу на ЗМІ.
Тож, можемо зробити наступні висновки. Соціальні платформи надали журналістам нові інструменти для збору інформації, взаємодії з аудиторією та швидкого реагування на події. Це сприяло появі більш персоналізованого контенту та нових форматів подачі інформації.
Завдяки соціальним мережам новини поширюються миттєво, досягаючи широкої аудиторії в реальному часі. Це значно підвищує ефективність комунікації, але водночас створює ризик поширення недостовірної інформації.
Зростання ролі соціальних платформ у журналістиці викликає занепокоєння щодо достовірності новин. Аудиторії стає дедалі важче відрізняти справжню інформацію від фейкової.
Персоналізовані алгоритми соціальних мереж впливають на те, які новини отримує користувач, що може призводити до формування інформаційних бульбашок.
Традиційні медіа змушені адаптуватися до нових умов, щоб залишатися конкурентоспроможними. Це включає інтеграцію соціальних платформ у свої стратегії, створення контенту для різних форматів і платформ, а також боротьбу з дезінформацією.
Тож, соціальні мережі створюють унікальну екосистему, де переваги та загрози співіснують, змінюючи етичні та професійні стандарти журналістики.
Література:
1. Social Media for Emergency Rescue: An Analysis of Rescue Requests on
Twitter during Hurricane Harvey / [ Lei Zou, Danqing Liao, Nina S.N. Lam, Michelle Meyer, and other] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/356249693_Social_Media_for_Emergency_ Rescue_An_Analysis_of_Rescue_Requests_on_Twitter_during_Hurricane_Harvey
2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://x.com/thesyriareport
3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://x.com/cbc/
4.[Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://x.com/nytopinion?utm_source=chatgpt.com
5. Reuters Institute Digital News Report 2023 . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/sites/default/files/2023-06/Digital_News_Report_2023.pdf
6. Overview and key findings of the 2024 Digital News Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter