Згідно з викликами сьогодення, в умовах повномасштабної війни на території України вкрай актуальним є питання збереження та відновлення фізичного та психічного здоров’я військовослужбовців та ветеранів. Враховуючи практичний досвід роботи у медичному закладі можна з певністю відмітити у 2024 році тенденцію до збільшення звернень учасників бойових дій з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) порівняно з минулими роками. В процесі реабілітації даного контингенту важливу роль відіграє злагоджена та професійна робота кожного фахівця який входить до складу мультидсциплінарної реабілітаційної команди закладу охорони здоров’я [1, 2]. У процесі реабілітації застосовується необхідний перелік медичних інтервенцій, який орієнтований на усунення наслідків або можливу компенсацію обмежень життєдіяльності пацієнта. Важливим кроком на цьому шляху є індивідуальний підхід до кожного Захисника та Захисниці нашої держави, що зумовлює по перше реабілітаційне обстеження пацієнта кожним фахівцем мультидисциплінарної команди. Враховуючи результати обстеження, є складання, реалізація та оцінка кожним фахівцем, в рамках своїх компетенцій власної програми реабілітації. Згідно отриманих результатів обстеження проходять збори усіх фахівців на якому відбувається складання індивідуального реабілітаційного плану, який у подальшому може корегуватися згідно результатів моніторингу та оцінці його виконання [3].
Слід зазначити, що пацієнти які зазнали не тільки фізичних, але й душевних травм потребують більш ґрунтовного підходу у процесі реабілітації. Невід’ємною складовою успішної реабілітації учасника бойових дій є встановлення довірливих відносин між пацієнтом та лікарем з урахуванням отриманої травми, її наслідків, індивідуального психологічного профілю пацієнта, його або її характеру, життєвого досвіду, кількості часу проведеного в зоні бойових дій, виду завдань які виконувались, тощо. Наразі робота мультитдисциплінарної команди зумовлює як надання медичної так і психологічної допомоги для кожного отримувача реабілітаційних послуг. Медико-психологічна реабілітація повинна бути застосована ще на стадії перед патологічних змін, які можуть відбутися у психіці військовослужбовця під впливом тривалого перебування в екстремальних умовах та бути наслідком отриманих травм [4, 5].
Виходячи з того, що головною метою реабілітаційної допомоги є позитивна динаміка стану здоров’я пацієнта треба наголосити на більш детальному дослідженні інтервенцій які призводять до зменшення даної симптоматики та сприятимуть більш успішній реабілітації ветеранів з ураженням головного мозку (ГМ). Одною із таких важливих інтервенцій може бути психоедукація [6].
Слід наголосити, що згідно діючого законодавства кожен ветеран при проходженні реабілітації гарантовано отримує такі послуги як психологічна діагностика та психоедукація. На початковому етапі реабілітації пацієнт проходить діагностику психічного стану, за результатами якої фахівець у галузі психічного здоров’я складає свій план психологічної реабілітації який входить у загальний план реабілітації за затверджується лікарем фізичної та реабілітаційної медицини.
Так, в згідно діючого в Україні правового акту про Порядок надання психосоціальної допомоги та психосоціальних послуг, щодо питань психічного здоров’я, у тому числі запобіганню суїциду і соціального компоненту реабілітації ветеранів війни та інших груп населення, № 2118 від 13 грудня 2023 року у загальному положенні термін психоедукація визначається, як проведення інформаційно-просвітницької роботи з пояснення та доведення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні проблеми та травми і її наслідки для особистості з метою профілактики та попередження розвитку психічних та поведінкових розладів у особи та членів сім’ї, формування загального розуміння про психічне здоров’я та навичок турботи про нього.
Згідно Постанові Кабінету Міністрів України № 1338 від 29.11.2022 року психоедукація включена в перелік послуг психологічної допомоги ветеранів. У контексті цього питання слід відмітити, що психоедукація сприяє стабілізації психоемоційного стану, кращій адаптації та покращенню самопочуття. Ці процеси відбуваються завдяки підвищенню компетентності, обізнаності та поінформованості пацієнта, що сприяють подальшому усвідомленню людиною процесів які відбуваються з нею на фізичному та психічному рівнях.
Слід відмітити, що одним із негативних станів, що можуть впливати на порушення психоемоційного стану, погіршення самопочуття та сприяти порушенню адаптаційних механізмів у демобілізованих учасників бойових дій є травматичне ураження головного мозку. 10 % ветеранів які звертаються за медичною допомогою мають симптоми травматичного ураження ГМ, які мають вже хронічний перебіг [7]. Серед наслідків, які спостерігаються та мають свій перебіг у віддаленому періоді слід відмітити прогресуючи порушення когнітивних функцій, порушення психоемоційного стану, головні болі, проблеми зі сном, швидка втомлюваність, чутливість до звуків та світла, вегетативні порушення, порушення координації, тощо [8].
Слід відзначити, що проходячи реабілітацію ветерану важливо розуміти, що з ним відбувається, і що це є цілковито адекватною реакцією організму у відповідь на отриману травму. Адже поінформованість сприяє заспокоєнню яка дає можливість стабілізації психоемоційного стану, що є підґрунтям успішної адаптації та можливості планування наступних кроків до поліпшення самопочуття. В процесі психоедукації пацієнт отримує та засвоює інформацію щодо режиму дня, гігієни сну, необхідності відпочинку, фізичного навантаження, уникання спиртних та психоактивних речовин. Важливою складовою є отримання та засвоєння інформації щодо вправ для поліпшення когнітивних функцій та методів самодопомоги для стабілізації психоемоційного стану. Отже пацієнт має змогу навчитися прийомам психоемоційного розвантаження та саморегуляції до яких входять: вправи прогресивної м’язової релаксації, дихальні практики, техніки візуалізації, медитації, саморегуляції та самодопомоги, аутогенне тренування, тощо. Розуміння мови свого організму та пошук ресурсів, виявлення та залучення особистісних особливостей при одночасній обізнаності про свою хворобу зумовлює покращення якості життя та скоріший шлях до зцілення ветерана.
Підсумовуючи слід зазначити, що згідно з викликами сьогодення медична та психологічна реабілітація є важливою складовою мультидисциплінарного підходу. Важливим є дані, що застосування комбінованої терапії до складу якої входить психоедукація не тільки підвищили ефективність лікування соматичних хвороб, але й зафіксували відсутність рецидивів соматичних та фізичних розладів протягом 6-12 місяців. Ці дані свідчать про необхідність та доцільність емпіричного дослідження психоедукації як необхідної інтервенції у реабілітації ветеранів з віддаленими наслідками ЧМТ.
Список використаних джерел:
1. Борисова О. О. Нариси з кабінету психореабілітації військових: методика «Карта бойового досвіду». Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2024;34(73):1-6. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/20726/1/Borysova%20%d0%9e.pdf
2. Плакіда О. Л. Осoбливoстi pеaбiлiтaцiї сyчaсних мiннo-вибyхoвих пopaнень. Сучасні аспекти реабілітації та ведення посттравматичних станів: матер. міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 15 грудня 2023 р. Одеса: ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України», 2024:25-28. https://kurort.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/zbirka2202.pdf
3. Реабілітація військовослужбовців з наслідками легкої черепно-мозкової травми в умовах санаторно-курортних і реабілітаційних закладів : методичні вказівки / за заг. ред. Балашової І.В., Футрук О.В. Одеса: ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України», 2022. 22 с.
4. Борисова О. О. Нариси з кабінету психореабілітації військових: методика «Карта бойового досвіду». Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2024;34(73):1-6. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/20726/1/Borysova%20%d0%9e.pdf
5. Реабілітація військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та черепно-мозковою травмою в умовах санаторно-курортних і реабілітаційних закладів : методичний посібник / За заг. редакцією Заболотної І.Б., Бабової І.К. Одеса: КП ОМД, 2022. 57 с.
6. Борисова О. О. Психоедукація в психореабілітаційному процесі учасників/учасниць бойових дій російсько-української війни: психоедукаційна модель «Архів пам’яті». Наукові записки. Психологія. 2024;2(4):9-16. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20720
7. Ассонов Д. О. Резилієнс у ветеранів війни з травматичним ураженням головного мозку: огляд та клінічний випадок. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020;14:58-67. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-14-07
8. Babov K. D., Zabolotna I. B., Plakida A. L., Volyanska V. S., Gushcha S. G., Kolker I. А. The effectiveness of high-tone therapy in the complex rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder complicated by traumatic brain injury. Neurological Sciences. 2023;44:1039-1048. https://doi.org/10.1007/s10072-022-06510-0
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter