Ситуація з соціальною адаптацією інвалідів війни у мирне життя є, необхідно дати загальну оцінку тої ситуації що маємо на зараз, на жаль проблем багато, але є і позитивні тенденції. В Україні вперше заговорили про соціальні аспекти адаптації ветеранів (тоді ще при АТО) та цивільних осіб з 2014 року, які отримали інвалідність в наслідок бойових дій, і не тільки під час бойових дій. В 2013 році в нашій державі почали впроваджувати каністерапію – спеціальний метод адаптації та реабілітації за допомогою собак – для діток з ДЦП [1], а з 2015 року цей метод почали використовувати в роботі з ветеранами війни, оскільки ця терапія показала позитивні результати в підтримці осіб з інвалідністю внаслідок війни при психоемоційних розладах та інших видах інвалідизації, допомагаючи їм бути більш відкритими та вибудовувати внутрішню опору. Багато українських волонтерів використовують собак у своїй роботі, - це допомагає підтримувати мінімальну фізичну активність, а також це ефективно для людей з тривожним розладом особистості, адже відповідальність за живу істоту сприяє контролю за проявами тривоги. Це гарний соціальний варіант адаптації для багатьох людей, тим більше, що програми реабілітації з собаками активно розвиваються по всьому світу.
Важливо відмітити, що в останні роки в Україні активно набирає рух фітнес індустрія серед широких мас населення, і все більше серед спеціалістів висловлюється думка про фізіотерапевтичні вправи як обов’язковий елемент фізичної культури, як, наприклад, комплекс фізичних вправ пілатес, що набирає своєї популярності і як метод відновлення руху в тілі, а також як один з прийомів підтримування оптимального балансу фізичного навантаження. І тут вже починають стикатись з тим, що люди йдуть за відновленням здоров’я опорно-рухового апарату в тренажерний зал, а не до спеціалізованих центрів, та вузько направлених спеціалістів, таких як: кінезіологи, невропатологи, вертебрологи, фізіотерапевти і реабілітологи. Крім того, і самі ветерани не завжди мали уяву куди звертатись за відновленням свого здоров’я, і часто шукали допомогу не в тих місцях, бо по факту не було створено якоїсь цілеспрямованої організації, яка б займалась цими питаннями, чи менеджментом. Поступово ця проблема інституціонально трансформувалась: з’являлось чимало спеціалістів в різних сферах по роботі з особами з інвалідністю внаслідок війни (ампутації, та інше), але ще було недостатньо безкоштовних та волонтерських програм, а волонтерську (меценатську) допомогу отримували не всі, а тільки ті особи, які могли про неї дізнатись від знайомих (хоча могли не підпадати під всі критерії цієї допомоги), та з початком повномасштабного вторгнення ситуація дещо змінилась, саме суспільство стало більше включатись в ці проблеми, і допомагати, хто чим може, - від безкоштовного масажу до побудови нових фізико-реабілітаційних центрів, та залучення іноземних інвесторів до програми протезування, і виготовлення самих протезів. Треба відмітити, що українське суспільство продемонструвало здатність до високого рівня згуртованості, взаємопідтримки та взаємодії у справі допомоги збройним силам та підтримки постраждалих від агресивних дій ворога. Багато українців «волонтерили» чи добровільно мобілізовувались, але, на жаль, будь-який сильний стрес, який переживають люди в умовах війни, призводить до психологічних порушень, прагнення «сховатись від проблем», зосередитись на собі. Не всі люди здатні на героїзм, не всі це можуть витримати напругу війни (про що говорить значне зростання кількості випадків самогубств серед військових та цивільних громадян), але не можна не схилити голови перед тими, хто і надалі продовжує боротись за фізичний і психоемоційний стан наших діючих військових і тих, хто вже отримали інвалідність - вони допомагають своєю силою не здаватись іншим. Сьогодні метою соціальної реабілітації має стати підтримка єдності в суспільстві як через соціальну рекламу, так і за допомогою більш розширених соціальних програмам для інвалідів, а також через приклад державних діячів, їхньою активною боротьбою з корупцією, бо, на жаль, війна ведеться не тільки на полі бою, а ще й в тилу, через засоби масової інформації, адже цей напрям війни руйнує та інвалідизує не тільки військових, але і звичайне мирне населення. Важливо на законодавчому рівні в усіх сферах нашого життя планувати все з розрахунком на те, що осіб з інвалідністю в наслідок війни буде більше, для них мають бути створені всі умови для повноцінного життя в нашому суспільстві. Але поки що ці люди наче невидимі для інших, що підтверджується численними свідченнями ЗМІ : 1) повсякчас бачимо випадки відмов ветеранам в оренді житла через побоювання, що особи з інвалідністю не зможуть платити бо не мають роботи або можуть її швидко втратити, - принаймні такі пояснення власників нерухомості при відмовах в оренді є типовими [2]; 2) останні скандали з головами і лікарями МСЕК показали, що іноді з них вимагають гроші, а то і зовсім відмовляють в отриманні статусу особи з інвалідністю [3]. Всі ці випадки призводять до зниження довіри військових до держави і суспільства в цілому. Отже, сьогодні проблем досить багато, - про це говорять і на рівні держустанов, і в науковому середовищі. На сайті інституту соціології НАН України зазначається: «Серед основних проблем, з якими стикаються ветерани/ветеранки війни та їхні сім’ї в контексті соціальної адаптації, можна виділити такі: медико-реабілітаційну допомогу, проблеми соціальної взаємодії з родиною, невизначеність майбутніх перспектив, відсутність належної підтримки від держави, тощо. Такий широкий спектр проблем вимагає від держави та громадянського суспільства застосування системного підходу та виважених стратегій взаємодії між військовою і цивільною сферами життя країни.» [4]
Використані джерела:
1. Каністерапія в Україні під час війни Каністерапія. Кінологи-каністерапевти ІРЦ “База 4.5.0.”.*URL:https://base450.com/kanisterapiia-kinolohy-kanisterapevty-irts-baza-4-5-0/ (дата звернення: 22.11.2024
2. Ульяненко В. Військовий отримав відмову в оренді житла у Києві через інвалідність.- Главков. – 16 листопада. – 2023, 11:59. *URL: https://glavcom.ua/kyiv/publications/vijskovij-otrimav-vidmovu-v-orendi-zhitla-u-kijevi-cherez-invalidnist-968903.html (дата звернення: 20.01.2025)
3. Романенко В. СБКУ затримала керівницю МСЕК, яка вимагала хабар у пораненого воїна ЗСУ, Українська правда – 2024. – 8 листопада*URL:https://www.pravda.com.ua/news/2024/11/8/7483581/ (дата звернення: 22.01.2025)
4. Клименко О., Чепурко Г. Проблеми соціальної адаптації ветеранів в Україні. – Інститут соціології України.*URL: https://isnasu.org.ua/popsci/010_Klymenko_Chepurko_-_Problemy_veteraniv.php (дата звернення: 22.01.2025)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter