Гарасименко Олександра Сергіївна, студентка Інституту культури та креативних індустрій Київський національний університет технологій та дизайну
За визначенням Томаша Кулки, кітч є явищем, яке виникає на перехресті естетичних та соціальних потреб, ставлячи естетичне задоволення вище за змістовну та семантичну глибину. Як зазначає вчений, кітч не пропонує складної інтелектуальної або емоційної глибини, а натомість апелює до простих, ідеалізованих образів, що викликають емоційне задоволення [2, с. 51]. Замість того, щоб глибоко проникати у культурні контексти або розкривати складні проблеми, кітч працює з поверхневими, часто надмірно візуальними або емоційними елементами, створюючи ілюзію «глибини» через спрощення, стандартизацію і використання стереотипних образів. Кулка підкреслює, що кітч звертається до стереотипів, адже вони дозволяють створити ефект «легкості» та доступності для широкої аудиторії [2, с. 52]. Такий підхід робить кітч доступним для широкої аудиторії, спрощує культурні коди, щоб вони стали зрозумілими і привабливими для найбільшої кількості людей.
Це спрощення часто проявляється у візуальних та образних трюках, які підвищують емоційний ефект за рахунок надмірної яскравості, агресивної емоційності або навмисної банальності, що викликає негайне сприйняття без необхідності додаткових когнітивних зусиль. Як зазначають Крістін Конгдон і Доу Бленді, кітч може бути соціальним маркером, що створює емоційне, інколи ідеалізоване, сприйняття реальності, яке може бути інтерпретовано як висока культура, хоча насправді воно є значно спрощеним і викривленим [1, с. 199]. Це підтверджує роль кітчу як частини поп-культури, де він часто стає інструментом масової свідомості, об'єднуючи елементи високої культури з популярними, часто банальними образами.
Водночас, кітч не обов'язково є лише поверховим чи позбавленим смаку. Він також може виконувати соціальну функцію, створюючи певні ідеологічні наративи чи комунікативні ефекти, які важливі в межах певних культурних або соціальних груп. Вчені вважають, що кітч не лише інтерпретує, а й активно формує соціальну свідомість, відображаючи і навіть маніпулюючи соціальними ідеями [3, с. 202]. Це дозволяє кітчу впливати на емоційне сприйняття аудиторії та здійснювати культурний вплив через доступні образи та стереотипи.
У сфері поп-культури кітч виконує функцію формування масової свідомості, спрощуючи та адаптуючи культурні ідеї до потреб широкої аудиторії. Його візуальні образи часто зводяться до стереотипів, які надають їм зрозумілості та універсальної привабливості. У такий спосіб він об'єднує різні соціальні групи, пропонуючи універсальну візуальну мову, зрозумілу всім.
Важливо зазначити, що кітч не обмежується лише декоративними чи побутовими об'єктами; він активно інтегрується в різні сфери візуальної культури, включаючи рекламні кампанії, кінематографію, телебачення та інші медіа. Це сприяє його здатності формувати колективні уявлення про ідеальне життя, соціальний статус чи естетичні стандарти. Кітч використовується у рекламі, наприклад, яскраві кольори, збуджуючі образи та емоційно насичену символіку, щоб створити відчуття щастя чи бажаного способу життя, навіть якщо ці зображення не мають реальної основи.
Незважаючи на свою поверховість, кітч має глибокий соціокультурний сенс. Як зазначають вчені, він часто стає частиною масової свідомості, надаючи доступ до культури через прості, зрозумілі образи, які доступні всім верствам населення. Вони підкреслюють, що кітч стає частиною масової культури, коли він спрощує культурні ідеї та пристосовує їх до потреб широкої аудиторії [4, с. 206]. Завдяки цьому кітч стає своєрідним мірилом культурних норм, допомагаючи людям ідентифікувати себе з певними соціальними або культурними групами.
Отже, кітч у контексті візуальної культури є не тільки інструментом естетичного задоволення, але й потужним соціальним та комунікаційним інструментом, здатним впливати на сприйняття культури, соціальних норм і ідеалів. Він дозволяє виражати певні культурні уявлення та ідеали, спрощуючи їх для масового споживання і забезпечуючи їх доступність для найбільшої аудиторії. При цьому кітч несе як позитивні, так і негативні аспекти впливу, адже, спрощуючи культурні образи, він часто сприяє поширенню стереотипів, але водночас допомагає створювати колективні уявлення та соціальні зв'язки.
Список літератури:
1. Бленді Доу та Конгдон Крістін. What? Clotheslines and Popbeads Aren't Trashy Anymore?: Teaching about Kitsch: journal article, National Art Education Association, 2005, Vol. 46, No. 3 (Spring, 2005), 210 с.
2. Кулка Томас. Kitsch and Art: University of Pennsylvania Press 1996. С. 200
3. Моль А. Le kitsch: l'art du bonheur. Mane, 1971, 246 с.
4. Соломон Роберт К. On Kitsch and Sentimentality. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. Vol. 49, No. 1 (Winter, 1991), Published By: WileyInnovative pedagogical technologies: train. K.: Academvudav, 2004. 352 р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter