Актуальність. В Україні наразі здійснюються заходи для збереження та зміцнення здоров’я населення, зокрема через Загальнодержавну програму «Здоров’я – 2020: український вимір» [1]. Регулярні медичні огляди сприяють ранньому виявленню захворювань, що допомагає знизити ризик серйозних хвороб та забезпечити своєчасне лікування. Однак молодь часто недооцінює значення таких оглядів, що призводить до збільшення кількості випадків пізнього діагностування захворювань.
За останні роки визначилась стійка тенденція росту кількості студентів з послабленим здоров’ям, у багатьох студентів, відмічені початкові стадії захворювань. За період навчання стан здоров'я студентів погіршується. З кожним роком збільшується кількість студентів, що відносяться до спеціальної медичної групи [2].
Згідно зі статистикою, стан здоров’я сучасних студентів незадовільний: на 100 обстежених припадає понад 90 випадків порушень у стані здоров’я різного ступеня [3]. При цьому показники стану здоров’я молоді погіршуються щороку на 10–15%. Знижується рівень фізичного та психічного здоров’я студентів, зростає кількість захворювань шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної, нервової систем [4]. Оскільки молодь є основою майбутнього суспільства, їхнє ставлення до здоров'я впливає на загальну якість життя в довгостроковій перспективі, тому ця тема поширена і актуальна серед населення.
Мета. Провести комплексну оцінку рівня обізнаності молодих людей щодо важливості регулярних медичних оглядів, аналізу чинників, що впливають на їхнє рішення проходити такі огляди. Розробити рекомендації для залучення молоді в профілактичних заходах з метою збереження їхнього здоров'я.
Матеріали та методи. З метою вивчення ставлення молоді до медичних профілактичних оглядів було розроблено анкету та проведено анонімне опитування серед 40 респондентів (26 жінок та 14 чоловіків) у віці від 18 до 25 років. Опитування складалося із наступних блоків: середній вік молоді, як часто проходять обстеження, яка основна причина проходження оглядів, які фактори можуть перешкоджати цьому та, які зміни можна запровадити для покращення організації медичних оглядів серед молоді/студентів.
Результати та їх обговорення. За результатами опитування було встановлено, що основною причиною для проходження профілактичного огляду є потреба в довідці (робота, навчання) – 56,5% та бажання перевірити стан здоров’я – 43,5%. За відповідями респондентів (найбільший відсоток – 87,5%), через відсутність часу та високої вартості, не мають змоги проходити профілактичні огляди частіше. Для дослідження, яким видам профілактичних оглядів молодь надає перевагу, учасникам було запропоновано декілька варіантів (загальний медичний огляд, аналізи крові/сечі, перевірка серцево-судинної системи, обстеження на ВІЛ/інфекції, що передаються статевим шляхом, обстеження у стоматолога) (рис.1).
Рис 1. Види обстежень, яким молодь надає перевагу
Для того, щоб частіше населення проходило обстеження, більшість опитуваних респондентів проголосували за покращення доступності послуг (50%) та зниження вартості/безкоштовності (50%).
На питання з відкритою відповіддю, стосовно запровадження змін в організації медичних оглядів для молоді/студентів, найчастішими відповідями було те, що потрібно: знизити вартість деяких обстежень, створити певні організації, з метою обов’язкового щорічного медогляду, сформувати систематизований графік оглядів (чітко визначені дати та часи для планових обстежень зменшать черги), запровадити певні кампанії, які будуть інформувати про ризики та переваги захворювань, розширені уточнення про певні обстеження, а також покращення якості оглядів та аналізів, робити більш якісний відбір кваліфікованих лікарів, які можуть адекватно та з розумінням ставилися до своїх пацієнтів.
Висновки: Згідно відповідям респондентів, молодь вважає, що регулярне проходження медичних оглядів – є важливими для підтримки здоров’я (95%), адже це допомагає виявити потенційні захворювання на ранніх стадіях, сприяє профілактиці хронічних захворювань та забезпечує контроль за фізичним станом організму, що є ключовим фактором у підтримці активного та здорового способу життя.
Література:
1. Концепція «Загальнодержавної програми "Здоров'я - 2020: український вимір"» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1164-2011-%D1%80#Text
2. Долженко Л.П. Захворюваність і рухова активність студентів з різними рівнями соматичного здоров’я / Л.П. Долженко // Теорія та методика фіз. виховання і спорту. – 2004. – № 1. – С. 21–24
3. Савчук С.А. Аналіз стану соматичного здоров’я студентів вищого технічного навчального закладу / С.А. Савчук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві.– Луцьк, 2011. – № 3. – С. 79–82.
4. Здоров’я та поведінкові орієнтації української молоді: соціологічний вимір (за результатами національного соціологічного опитування підлітків та молоді 10–22 років). – Київ : Укр. ін-т соціальних досліджень, 2005.– 256 с
_________________
Науковий керівник: Рожнова Анастасія Михайлівна, завуч, асистент кафедри гігієни, медичної екології та громадського здоров’я Одеського національного медичного університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter