Споживання жирних раціонів, до складу яких входить традиційна (високолінолева) соняшникова олія або пальмова (багата на пальмітинову кислоту) олія, може призводити до розвитку дисбіозу тканин ротової порожнини [1–3].
На нашу думку, це явище зумовлене дисбалансом жирнокислотного складу цих продуктів. У соняшниковій олії спостерігається надмірний вміст лінолевої кислоти (С18:2) — понад 50 %, тоді як добова потреба людини в ній становить лише 6–7 г [4]. У пальмовій олії, своєю чергою, частка пальмітинової кислоти перевищує 40 %, тоді як її рекомендована норма становить менше 10 % від загальної кількості жирних кислот у раціоні [5].
Водночас в Україні селекціонери вивели сорти та гібриди соняшника з високим вмістом олеїнової кислоти (С18:1) — до 90 % і низьким рівнем лінолевої кислоти (С18:2) — менше 10 % [6]. Наші дослідження підтвердили, що високоолеїнова соняшникова олія позитивно впливає на стан ротової порожнини [7].
Оскільки в розвитку багатьох стоматологічних захворювань ключову роль відіграє ендогенна мікрофлора [8], ми вирішили вивчити, як споживання високоолеїнової олії [4] впливає на мікрофлору ротової порожнини. Для цього використовували показник ступеня дисбіозу за методикою А. П. Левицького [9], який визначається через співвідношення активності уреази та лізоциму.
Таким чином метою дослідження була оцінка впливу високоолеїнової олії на ступінь дисбіозу у тканинах щурів.
Матеріали та методи дослідження.
Досліди проводилися на 14 білих щурах лінії Вістар (самці, вік – 8 місяців, середня маса тіла – 242±13 г), яких поділили на дві групи. Перша, контрольна група, отримувала напівсинтетичний безжировий раціон (БЖР), склад раціону якої наведено в таблиці 1. Друга, експериментальна група, отримувала раціон із високим вмістом жиру (ВЖР) із додаванням 15 % високоолеїнової соняшникової олії «Оливка» (виробник НПА «Одеська біотехнологія». ТУ У 15.4-13903778-36:2002. Висновок МОЗ України № 5.10/27499 від 26.07.2002 р.), детальний жирнокислотний склад якої наведено в таблиці 2.
Годівля тварин обох груп тривала 40 днів, після чого їх умертвляли під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального знекровлення через серце.
Таблиця 1
Склад раціону харчування щурів (%)
Таблиця 2
Жирноклислотний склад олії «Оливка» (%)
Результати та їх інтерпретація.
У таблиці 3 наведено дані щодо активності уреази та лізоциму в яснах і слизовій оболонці щоки щурів, які споживали олію «Оливка». Було встановлено, що додавання цієї олії до раціону не викликає значних змін у рівні активності цих ферментів, що, відповідно, не впливає суттєво на ступінь дисбіозу в тканинах ротової порожнини.
У таблиці 4 представлено результати аналізу активності уреази, лізоциму та ступеня дисбіозу в сироватці крові та печінці щурів, які отримували знежирений раціон або високожировий раціон з додаванням олії «Оливка». У сироватці крові спостерігалася тенденція до зниження активності уреази, що може свідчити про зменшення бактеріємії та зниження ступеня дисбіозу (хоча результати статистично недостовірні, р>0,05). У печінкових тканинах рівень активності уреази та лізоциму залишився майже незмінним після споживання олії «Оливка».
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що високоолеїнова олія «Оливка» не має властивостей, які могли б викликати продисбіотичний ефект. Це стосується не лише тканин ротової порожнини, але й інших тканин організму. Іншими словами, використання цієї олії у складі раціону не призводить до порушення балансу мікрофлори або негативних змін у метаболічних процесах в організмі.
Ймовірно, подібна дія високоолеїнової олії «Оливка» пов’язана з позитивним впливом олеїнової кислоти, яка є основним компонентом цього продукту, на метаболізм і стан тканин організму [4]. Олеїнова кислота відома своїми корисними властивостями, зокрема сприятливим впливом на ліпідний обмін і протизапальним ефектом, що може пояснювати її відсутність негативного впливу.
Крім того, важливим фактором є низький вміст у складі олії «Оливка» пальмітинової кислоти, концентрація якої становить менше 5 %. Це є суттєвою перевагою, оскільки відомо, що високий вміст пальмітинової кислоти у раціоні може мати патогенний вплив на організм, спричиняючи розвиток різних захворювань [5]. Таким чином, поєднання цих властивостей робить високоолеїнову олію «Оливка» безпечною та навіть корисною для здоров’я макроорганізму.
Таблиця 3
Вплив олії «Оливка» на активність уреази, лізоциму та ступінь дисбіозу в тканинах ротової порожнини щурів (n=7 у всіх групах)
Таблиця 4
Вплив олії «Оливка» на активність уреази, лізоциму та ступінь дисбіозу в сироватці крові та печінці щурів (n=7 у всіх групах)
Список літератури:
1. Величко В. И. Развитие дисбиоза в тканях крыс, получавших высокожировой рацион / В. И. Величко, В. В. Ткачук, А. П. Левицкий // Journal of Health Sciences. – 2014. – т. 4, № 12. – С. 84-92.
2. Продисбиотическое действие пищевых жиров с высоким содержанием пальмитиновой кислоты / И. В. Ходаков, А. П. Левицкий, В. В. Ткачук [и др.] // Бюллетень ХIV чтений им. В. В. Подвысоцкого. – Одесса, 2015. – С. 200-201.
3. Шнайдер С. А. Антидисбиотическое действие оральных гелей с про- и пребиотиками на слизистую полости рта и кишечника крыс с дисбиозом, получавших высокожировой рацион / С. А. Шнайдер, И. А. Цушко, А. П. Левицкий // Вісник стоматології. – 2015. – № 2. – С. 14-17.
4. Levitsky A. P. Fatty food, fatty acids, Healthy sunflower olive / A. P. Levitsky, I. L. Potapova // Intern. Journ. Food a Nutrition sciences. – 2015. – v. 4, iss. 3. – P. 15-20.
5. Титов В. Н. Высокое содержание пальмитиновой жирной кислоты в пище – основная причина повышения уровня холестерина липопротеинов низкой плотности и атеросклероза интимы артерий / В. Н. Титов // Клиническая лабораторная диагностика. – 2013. – № 2. – С. 3-10.
6. Кириченко В. В. Гібриди соняшнику селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН / В. В. Кириченко, Є. С. Бондаренко, С. І. Святченко // Науково-практичний збірник «Агрономія соняшника». – 2014. – т. 2. – С. 3-8.
7. Шнайдер С. А. Состояние тканей полости рта крыс после кормления высокоолеиновым подсолнечным маслом / С. А. Шнайдер, И. Г. Топов, А. П. Левицкий // Вісник стоматології. – 2016. – № 3. – С. 6-10.
8. Левицкий А. П. Пребиотики и проблема дисбактериоза / А. П. Левицкий, Ю. Л. Волянский, К. В. Скидан. – Харьков: ЭДЭНА, 2008. – 100 с.
9. Патент на корисну модель, Україна 43140, МПК (2009) G01N 33/48. Спосіб оцінки ступеня дисбіозу (дисбактеріозу) органів і тканин / Левицький А.П., Деньга О. В., Селіванська І.О. [та ін.]. – Опубл. 10.08.2009, Бюл. № 15.
10. Эггум Б. Методы оценки использования белка животными / Б. Эггум. – М.: Колос, 1977. – 190 с.
|