Проблема хронічної ішемії головного мозку у світі та в Україні є однією з найактуальніших у сучасній медицині [1,2]. Цереброваскулярні захворювання протягом багатьох років посідають друге місце у структурі смертності населення України після ішемічної хвороби серця [1,2]. Важливою вважається роль порушень венозної церебральної гемодинаміки у формуванні хронічної ішемії головного мозку [4,5]. Інтегральним показником адаптаційних можливостей системи мозкового кровообігу, здатності судин мозку реагувати на зміни умов функціонування є цереброваскулярна реактивність. Застосування функціональних проб при проведенні дуплексного сканування судин з метою оцінки їх реактивності судин мозку озволяє об’єктивізувати діяльність регуляторних механізмів, що оптимізують та стабілізують мозковий кровообіг при зміні функціонування [6].
Мета дослідження: Вивченні особливостей церебральної венозної гемодинаміки та вдосконаленні діагностичних методів для виявлення адаптивних порушень венозного кровообігу головного мозку у осіб з хронічною ішемією головного мозку (ХІМ).
Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнти з ХІМ у віці від 48 до 68 років (середній вік 55,32±5,47 років), які складали основну групу, а також 29 осіб того ж віку без клінічних проявів цереброваскулярної патології, що утворили групу контролю. У пацієнтів проводились такі дослідження: клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування (шкали MMSE та MoCA), дослідження церебральної гемодинаміки за допомогою дуплексного сканування брахіоцефальних та інтракраніальних судин. Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою програмного пакету Statistiсa 7.0.
Результати. Встановлено, що в основній групі діаметри внутрішніх яремних вен були на 13,23% більшими порівняно з групою контролю (р<0,05). При дослідженні пульсової швидкості (Vps) у венозних колекторах виявлено, що у пацієнтів з ХІМ Vps по венах Розенталя була більшою на 24,93% (р<0,05), а по прямому синусу — на 25,28% (р<0,05) у порівнянні з групою контролю. Цереброваскулярну реактивність (ЦВР) по венах Розенталя оцінювали за допомогою гіперкапнічної проби. Порівняльний аналіз показав зниження цього показника у хворих на ХІМ на 17,86% порівняно з контрольною групою.
Висновки. Порушення венозної гемодинаміки у пацієнтів з ХІМ проявляються у вигляді розвитку венозної дисфункції, що характеризується підвищенням Vps по глибоких венах головного мозку та зниженням ЦВР по ВР за рахунок зменшення резерву вазодилятації.
Список використаних джерел
1. Antoniuk T. Modern opportunities and achievements in the prevention and therapy of stroke. Based on the materials of the scientificpractical conference on opportunities and achievements of modern pharmacotherapy in the practice of a neurologist and psychiatrist: interdisciplinary approach. 2016 May 19; Kyiv, Ukraine. NejroNews: psyhonevrologyja y nejropsyhyatryja. 2016;(78):13-16
2. Prokopiv М. М., Slabkiy G. O. (2020). Епідеміологія цереброваскулярних хвороб серед жителів міста Київа. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 10–15. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10942
3. Altamura C, Paolucci M, Brunell N, Rizzo AC, Cecchi G, Assenza F, Silvestrini, M, Vernieri F. Right-to-Left Shunts and Hormonal Therapy Influence Cerebral Vasomotor Reactivity in Patients with Migraine with Aura. PLoS ONE. 2019; 14: e0220637. 2. Dodick DW. A Phase-by-Phase Review of Migraine Pathophysiology. Headache J. Head Face Pain. 2018; 58: 4–16.
4. Gadda A, Taibi F, Sisini M, Gambaccini P. Zamboni G, Ursino M. A new hemodynamic model for the study of cerebral venous outflow. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2015:308: H217–H231, doi:10.1152/ajpheart.00469.2014.0363-6135/15
5. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders. – 3rd edition. Cephalgia. 2018; 38(1):P. 1-211. doi: 10.1177/0333102417738220.
6. Калашніков В. Й. Церебральна венозна гемодинаміка та реактивність венозного кровотоку у пацієнтів з мігренню/ В. Й. Калашніков, О. М. Стоянов, Р. С. Вастьянов, І. В. Калашнікова, І. К. Бакуменко// Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Медицина / голов. ред. С. С. Філіп. – Ужгород, 2022. – Вип. 2(66). – С. 67-71. – Бібліогр.: с. 71 (16 назв).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter