Сучасні виклики системи дошкільної освіти вимагають підготовки висококваліфікованих вихователів, здатних до інтеграції знань, навичок і цінностей у своїй професійній діяльності. Формування інтегральної компетентності стає ключовим завданням, яке передбачає поєднання педагогічних, психологічних, методичних і практичних аспектів.
Інтегральна компетентність визначається як здатність фахівця ефективно застосовувати комплекс знань, навичок, ціннісних орієнтирів та особистісних якостей у професійній діяльності. У контексті підготовки вихователів це поняття охоплює педагогічну майстерність, психологічну чуйність, комунікативну компетентність і готовність до інноваційної діяльності.
Сучасна дошкільна освіта активно інтегрує інноваційні технології, такі як цифрові платформи, інтерактивні засоби навчання, методики STEM-освіти. Це вимагає від вихователя не лише базової педагогічної підготовки, але й вміння працювати з новітніми інструментами, адаптувати їх до потреб дітей. Важливим аспектом стає також розвиток soft skills, таких як комунікація, емоційний інтелект, креативність.
Сьогодні науковці розглядають надважливі аспекти у контексті педагогічних умов формування інтегральної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, а саме:
1. Компетентнісний підхід: зосередження на розвитку конкретних навичок і умінь, що забезпечують гармонійний професійний розвиток.
2. Інноваційні технології: впровадження цифрових ресурсів та інтерактивних платформ у навчальний процес.
3. Психологічна підтримка: створення умов, які сприяють адаптації студентів до освітнього середовища.
Алла Богуш, відома українська дослідниця у сфері дошкільної педагогіки, вважає, що інтегральна компетентність майбутніх вихователів — це складний комплекс, який включає когнітивну, практичну, емоційно-ціннісну та соціальну складові. Ця компетентність є важливою для виконання професійних завдань, що потребують міждисциплінарного підходу. Алла Михайлівна підкреслює значення інтеграції практичної діяльності в освітній процес. Вона пропонує організовувати навчання таким чином, щоб воно включало регулярну взаємодію здобувачів освіти з дітьми дошкільного віку. Ця взаємодія має забезпечити зв'язок між теоретичними знаннями та реальними педагогічними ситуаціями.
Одним із центральних елементів інтегральної компетентності Богуш вважає ціннісне ставлення до дітей та професійної діяльності. Майбутні вихователі повинні не лише оволодіти методиками навчання, але й усвідомлювати важливість розвитку гармонійної особистості дитини.
Тетяна Бех у своїх роботах звертає увагу на необхідність забезпечення міждисциплінарного підходу у формуванні компетентностей майбутніх вихователів. Вона підкреслює важливість впровадження педагогічних умов, що сприяють розвитку критичного мислення та здатності до інтеграції знань із різних дисциплін.
Професійна підготовка повинна не лише надавати здобувачам вищої оствіти глибокі знання з педагогіки, психології, методик викладання, а й забезпечувати можливості для практичного відпрацювання цих знань. Це передбачає активну участь у педагогічній практиці, залучення здобувачів до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, моделювання реальних ситуацій з навчання та виховання дітей.
Традиційні методи викладання часто залишаються домінуючими у навчальних програмах, що знижує ефективність підготовки майбутніх вихователів. Необхідно впроваджувати інтерактивні підходи, такі як кейс-методи, проєктне навчання, рольові ігри, методики проблемного навчання. Ці підходи дозволяють майбутнім вихователям краще засвоїти матеріал, розвивати критичне мислення та навички вирішення педагогічних завдань.
Зазначене підкреслює необхідність модернізації підходів до професійної підготовки вихователів щоб відповідати сучасним стандартам і запитам суспільства. Серед шляхів вирішення наявних викликів вбачаємо актуальними є:
- розробка та впровадження сучасних програм підготовки, які відповідають вимогам сьогодення;
- підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої освіти у сфері інтерактивного навчання;
- розширення співпраці з базами практики та інтеграція досвіду роботи з дітьми в освітній процес;
- використання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів і забезпечення зворотного зв’язку зі здобувачами.
Для формування інтегральної компетентності ефективними є наступні методи: Кейс-метод: моделювання реальних педагогічних ситуацій дозволяє здобувачам освіти аналізувати проблеми та пропонувати шляхи їх вирішення. Проєктний підхід: спрямований на розвиток творчості та уміння працювати в команді над освітніми проєктами. Симуляційне навчання: імітація реальних педагогічних сценаріїв через рольові ігри сприяє формуванню практичних навичок. Практико-орієнтовані підходи: практична підготовка має бути організована на основі інтеграції теоретичного матеріалу з реальним педагогічним досвідом. До таких підходів належать: проведення навчальних практик у закладах дошкільної освіти; залучення здобувачів до розробки та впровадження методичних матеріалів; використання електронних платформ для самостійного опрацювання інтеграційних кейсів.
Ефективність запропонованих педагогічних умов може бути оцінена через аналіз рівня сформованості компетентностей у здобувачів. За основні критерії рекомендовано обрати здатність до комплексного розв’язання педагогічних завдань, успішність проходження практики та позитивну динаміку особистісного зростання майбутніх вихователів.
Формування інтегральної компетентності майбутніх вихователів є важливим напрямом професійної підготовки, який забезпечує відповідність їх знань і навичок сучасним потребам дошкільної освіти. Впровадження інноваційних методик і практико-орієнтованих підходів сприяє розвитку фахівців, здатних до творчого та ефективного виконання своїх професійних обов’язків.
Список літератури:
1. Базовий компонент дошкільної освіти: державний стандарт дошкільної освіти: нова редакція : наказ МОН України № 33 від 12.01.2021 р. Міністерство освіти і науки України. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta %20doshkilnoyi%20osvity.pdf (дата звернення: 09.01.2025р)
2. Бєлєнька Г. Підготовка вихователів дітей дошкільного віку: вектор євроінтеграції. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка., 2021. (35 (1), 30–35. https://doi.org/10.28925/2311-2409 . 2021.354 с.30, 35
3. Шевченко Н. Формування національних цінностей дошкільників у закладах дошкільної освіти Німеччини. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Теорія та методика навчання та виховання». Харків, 2023. Вип. 54. с. 141-149 http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/methodics/article/view/12813
4. Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти у 2024/2025 навчальному році. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2024/08/28/rekomendatsiyi-shchodo-orhanizatsiyi-osvitnoho-protsesu-doshkilna-osvita-2024.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter