Анотація: Сьогодні проблема державного боргу України та його вплив на фінансову безпеку є надзвичайно актуальною. Зростання державного боргу зумовлено низьким рівнем чинників, серед яких – наявний дефіцит бюджету, військові потреби, економічна нестабільність та залежність від зовнішніх кредиторів. Надмірне боргове навантаження може негативно вплинути на здатність держави виконувати свої фінансові зобов'язання, поставити під загрозу економічну стабільність і соціальний добробут населення. Управління державним боргом є ключовим фактором забезпечення фінансової безпеки та стійкості економіки.
Мета. Методом дослідження є аналіз структури та динаміки державного боргу України, визначення основних ризиків для фінансової безпеки та обґрунтування напрямків оптимізації боргового навантаження.
Результати: у роботі розкрито структуру державного боргу України, зокрема зовнішнього та внутрішнього боргу, а також основних кредиторів. Виявлено основні ризики, зумовлені зростанням боргового навантаження, такі як зменшення можливостей фінансування соціальних програм, посилення залежності від зовнішніх кредиторів. Окреслено перспективи оптимізації боргової політики через впровадження бюджетної дисципліни, стимулювання економічного зростання та підвищення ефективності використання державних коштів.
Ключові слова: державний борг, фінансова безпека, бюджетний дефіцит, зовнішні запозичення, боргове навантаження, кредитори, економічна стабільність, управління боргом.
Державний борг є ключовим фінансовим інструментом, який використовується для підтримки макроекономічної стабільності, фінансування бюджетних потреб, забезпечення соціально-економічного розвитку країни та забезпечення фінансової безпеки держави [1]. Його сутність полягає у залученні фінансових ресурсів для покриття бюджетного дефіциту та реалізації державних програм, коли власних доходів недостатньо для фінансування видатків [2].
Відповідно до Бюджетного кодексу України, державний борг – це сукупність фінансових зобов’язань, які виконуються внаслідок державних вимог і потребують погашення у встановлені строки. Відповідно до законодавства, управління державним боргом здійснюється Міністерство фінансів України, воно має право на проведення таких операцій: випуск, обмін або викуп боргових зобов'язань. Важливо, що граничний рівень державного боргу не повинен перевищувати 60% від номінального ВВП країни[4]. У разі перевищення цієї межі уряд зобов'язаний вжити заходів для зменшення боргового навантаження.
Державний борг за ринком запозичень поділяють на внутрішній борг – заборгованість перед національними суб’єктами економіки, та зовнішній борг – зобов'язання перед іноземними кредиторами, міжнародними фінансовими організаціями та державами.
У період з 2013 по 2024 державний та гарантований державою боргу України зріс на 6060564,10 млн грн. Значне зростання заборгованості спостерігається у 2014 та 2022 роках (Рис.1). З початком військова агресії уряд був змушений більше залучати коштів з інших джерел.
Рис. 1. Динаміка державного та гарантованого державою боргу України протягом 2013-2024 років в розрізі повнішого та внутрішнього боргу, млн грн.
Джерело: складено на основі [5]
У структурі державного боргу України більшу часту займає зовнішній борг, який включає зобов'язання перед іноземними державами та міжнародними фінансовими установами. Однак для країни економічно доцільнішим є переважання внутрішнього боргу, оскільки це дозволяє уникнути відтоку коштів за кордон, а всі фінансові операції здійснюються в середині держави. У 2013 році частка внутрішнього боргу в загальній структурі державного боргу України займала найбільшу частку. Проте, внаслідок зниження економічної ситуації та окупації частин території, цей показник почав скорочуватися і досяг мінімуму в 2024 році.
Особливо складним був 2022 рік, коли Україна зіткнулася з загальною потребою залучення коштів через дефіцит державного бюджету, який перевищив 5 млрд доларів[4]. Це зумовило збільшення зовнішніх запозичень для покриття всіх потреб. Як результат, частка зовнішнього боргу зросла з 58,4% у 2021 році до 64,1% у 2022 році, що було досягнуто через продаж єврооблігацій.
Станом на 30 червня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6168 млрд грн, або 152,2 млрд дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 4456,4 млрд грн (72,3% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 109,9 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1711,6 млрд грн (27,7%) або 42,2 млрд дол. США. В цілому протягом 2 кварталу 2024 року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився у гривневому еквіваленті на 243,7 млрд грн, а у доларовому еквіваленті – на 1,1 млрд дол. США в основному внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Зокрема, з початку 2024 року станом на 30 червня середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася на 10,3% – з 6,24 до 5,6 відсотка [3].
Станом на 2024 рік, основними кредиторами України є міжнародні фінансові організації та країни-партнери. відповідно, найбільша частка зовнішнього боргу припадає на зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Позитивним моментом є те, що уряд зміг домовитися про відтермінування частини виплати, що сприятиме зниженню боргового навантаження та зниженню фінансового тиску в найближчій перспективі, але це ляже тягарем на майбутні покоління.
Роль державного боргу полягає в тому, що він виступає елементом макроекономічного регулювання. Він дозволяє фінансувати стратегічні проєкти, стимулювати економічне зростання та підтримувати соціальні програми. Водночас неконтрольоване зростання боргу може створити значні навантаження на бюджет, збільшити ризики для фінансової безпеки та погіршити кредитний рейтинг країни.
Рівень боргового навантаження на державний бюджет України є одним із ключових чинників, які впливають на фінансову стабільність, економічний розвиток та фінансову безпеку країни. Боргове навантаження розраховується як обсяг державного боргу до валового внутрішнього продукту і послуг та є індикатором фінансової стійкості. У разі значного боргового навантаження можливості держави тимчасово виконувати свої боргові зобов'язання можуть бути суттєво обмеженими.
Нерегульованість державного боргу може призвести до:
залежності від зовнішніх кредиторів, що, в свою чергу, посилює вразливість до глобальних економічних змін;
нестабільності валютного курсу, яка збільшує витрати на обслуговування зовнішнього боргу;
зниження можливостей фінансування інфраструктурних та соціальних програм через необхідність спрямування значних коштів на обслуговування боргу.
Для зменшення ризиків необхідно розробляти стратегії управління боргом, які включають реструктуризацію, залучення позик за вигідними умовами та зниження незалежності від зовнішніх запозичень [7]. Важливим є забезпечення збалансованості між залученням нових позик і здатністю економіки їх обслуговувати. Це сприятиме збереженню фінансової стабільності держави та підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів.
Основні стратегії подолання бюджетного дефіциту в Україні під час війни потребують комплексного та обґрунтованого підходу. Необхідно посилити боротьбу з корупцією та тіньовою економікою, здійснити реформу податкової системи, а також аналізувати та реорганізовувати бюджетні витрати. Отже, бюджетний дефіцит з’являється, коли видатки перевищують доходи, це веде до негативних наслідків: спад виробництва, зростання боргу та криз. Проте для стабільно розвинених країн дефіцит може бути стимулом для економічного зростання. У зв'язку з війною, Україна зіткнулася з недостатністю коштів для покриття витрат на оборону та соціальні потреби, що спричинило зростання дефіциту. Для забезпечення всіх потреб уряд України звернувся до міжнародних кредиторів, збільшив податкові навантаження та скоротив соціальні витрати.
Основними шляхи для подолання дефіциту є збільшення доходів через покращення податкової політики і стимулювання виробництва, а також аналіз структури видатків та зменшення фінансування неефективних програм, що в значній мірі позитивно впливатиме на забезпечення фінансової безпеки України.
Список літератури:
1. Варналій З., Самвелян О. Вплив зовнішньої заборгованості на фінансову безпеку України // The XV International Science Conference «Trends in the development of practice and science», December 28 – 31, 2021, Oslo, Norway. 386 p. С. 86-89. ISBN - 978-1-68564-511-3 DOI - 10.46299/ISG.2021.II.XV. file:///C:/Users/Admin/Downloads/TRENDS-IN-THE-DEVELOPMENT-OF-PRACTICE-AND-SCIENCE.pdf
2. Варналій З. С., Лесик М. В. Вплив курсової політики на стан зовнішнього боргу України // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2020. №2. С. 108-114. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2020-2-5649
3. Державний та гарантований державою борг України з початку 2024 року став дешевшим на понад 10%. https://mof.gov.ua/uk/news/derzhavnii_ta_garantovanii_derzhavoiu_borg_ukraini_z_ pochatku_2024_roku_stav_deshevshim_na_ponad_10-4741
4. Звіт Міністерства фінансів України «Про управління державним боргом у 2024 році» затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 43 від 31.01.2024 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://surl.li/ndyncv
5. Офіційний сайт Міністерства фінансів України // Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
6. Офіційний сайт Національного банку України // Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
7. Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2021-2024 роки: Постанова КМУ від 09.12.2021 року №1291. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1291-2021-%D0%BF#Text.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter