|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОКРАЩЕННЯ В УМОВАХ КРИЗИ
|
11.03.2010 23:26 |
Автор: Спіріна Олена Вікторівна, студентка факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Підприємства галузі торгівлі мають ряд характерних особливостей порівняно з іншими сферами діяльності. Зокрема, у системі галузей економіки торгівля є особливою ланкою, яка зв’язує виробників і споживачів продукції, що обумовлює відмінність торговельних підприємств від підприємств інших галузей. Специфіка, пов’язана зі специфікою економічних відносин у сфері обігу, у свою чергу впливає на організацію фінансової діяльності та формування капіталу торговельних підприємств. [3] Саме тому метою статті є вивчення теоретико-методологічних засад формування і використання капіталу підприємствами торгівлі, а також розробка пропозицій щодо покращення цієї структури.
Найбільшу частку у даній галузі становлять малі та середні підприємства не тільки в Україні, а й в усьому світі. У цілому, структура капіталу невеликих і середніх підприємств порівняно з великими фірмами характеризується більшою питомою вагою позикового капіталу. Значне місце займають позики банків, більша частина яких притягується на короткий строк.
Останнім часом ситуація в галузі торгівлі характеризується фінансовою нестійкістю підприємств, кризою платоспроможності та накопиченням взаємних боргів між суб’єктами господарювання, руйнуванням господарських зв’язків, нестачею амортизаційних відрахувань навіть на звичайне відтворення основних фондів. Як результат, склалася тенденція до зменшення кількості прибуткових підприємств та погіршення їх фінансового стану. Зокрема, торгівля має найнижчу питому вагу реальних джерел власного капіталу в сукупному капіталі порівняно з іншими галузями економіки. Протягом останніх років спостерігалася стійка тенденція до підвищення питомої ваги позикового капіталу в загальній сумі капіталу і, відповідно, зниження питомої ваги власного капіталу. А це свідчить про втрату фінансової стійкості. Проте в складних умовах кризи позиковий капітал почав стрімко дорожчати, особливо для тих підприємств, які не можуть знизити ризик втрати платоспроможності. Українські банки кредитують підприємства неохоче, в малих обсягах і під великі відсотки, програми кредитування малого та середнього бізнесу в банках розвинені слабо. [2] За таких умов єдиноможливим кроком стає збільшення частки власного капіталу. Такі кроки у майбутньому можуть суттєво покращити фінансову стійкість підприємств галузі, яка на даний момент є вкрай критичною.
У складі власного капіталу підприємств найбільша питома вага припадає на статутний і додатковий капітали, а найменша – на резервний капітал. Також підприємства торгівлі характеризуються високою часткою непокритих збитків, що свідчить про незадовільний стан, фінансову нестійкість та близькість до банкрутства.
Позиковий капітал формується в основному за рахунок короткострокових джерел і використовується для фінансування більшої частини оборотного капіталу. Питома вага довгострокових зобов’язань є незначною і становить у торгівлі лише 4%. Кредиторська заборгованість має найбільшу вагу у складі короткострокового позикового капіталу. Вага цього показника у сукупному капіталі подекуди сягає 81,3% і останнім часом продовжує зростати. [1] Це зумовлюється подорожчанням банківських кредитів, слабкими штрафними санкціями до боржників, а також тим, що 80% операцій галузі є бартерними угодами через низьку платоспроможність частини підприємств. Загальна частка банківського кредитування є меншою порівняно з кредиторською заборгованістю. Причиною є те, що відсотки за користування кредитами стали досить високими, а умови кредитування досить жорсткими, що обмежує доступ підприємств до цих ресурсів.
За тих нестабільних зовнішніх умов, що склалися, малим та середнім підприємствам галузі торгівлі досить складно планувати свою діяльність у довгостроковій перспективі через високий рівень невизначеності. Тому фінансовий менеджмент працює здебільшого на короткостроковий період. Насамперед, йому необхідно керуватися наступними рекомендаціями. По-перше, при виборі джерел коштів необхідно враховувати як їх вартість, так і доступність. За даних умов позикові кошти, особливо короткострокові, повинні стати менш пріоритетним джерелом фінансування. По-друге, перевагу необхідно надавати внутрішнім джерелам коштів у формі нерозподіленого прибутку. Із збільшенням власних коштів збільшуються потенційні можливості підприємства до зростання у довгостроковій перспективі. По-третє, комбінація різних зовнішніх та внутрішніх джерел фінансування має сприяти збільшенню рівня рентабельності капіталу. Рішення про залучення коштів повинне прийматися, якщо не відбувається зниження рівня рентабельності сукупної величини капіталу. Також усі зміни структури капіталу підприємств торгівлі повинні бути направлені на збільшення фінансової стійкості та ліквідності, що призведе до зменшення ризику неплатоспроможності і значно покращить стосунки з банками та постачальниками.
Отже, діяльність торговельного підприємства в умовах ринкової економіки неможлива без використання різних форм і джерел фінансування. Зовнішнє і внутрішнє фінансування знаходяться у тісній взаємозалежності, проте це не означає взаємозамінності. Зовнішнє боргове фінансування не повинно заміняти залучення і використання власних джерел капіталу, особливо в складних умовах кризи.
Список використаної літератури:
1. Безгінова Л.І. Критерії оптимізації структури капіталу підприємств торгівлі в сучасних умовах // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНЦ, 2002. – № 151.
2. Дружерученко К., Гузенко Н. Мільйон у кошику // Український діловий тижневик «Контракти». – 2008. – №41.
3. Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л.А. Брагина и проф. Т.П. Данько. – М.: ИНФРА-М, 2001.
e-mail: elenka1708@ukr.net
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|