Тема адаптації учасників бойових дій залишається актуальною для країн, які зазнають або вже пережили військовий конфлікт, оскільки це призводить до збільшення кількісті сімей військовослужбовців.
В Україні за останні роки питання адаптації учасників бойових дій стає особливо важливим, а пошук ефективних стратегій для вирішення проблем, що виникають під час їхнього повернення до цивільного життя, потребує особливої уваги. Оскільки після завершення служби учасники бойових дій повертаються у свої сім’ї, проблема адаптації стосується не лише їх самих, а й їхніх близьких. Труднощі, які виникають у цьому процесі, можуть суттєво впливати на сімейні стосунки, що робить необхідним як теоретичне осмислення, так і практичне вивчення цієї теми.
Соціально-психологічна робота з родиною захисників і захисниць України має бути всеосяжною, поєднуючи медичні, соціальні та психологічні аспекти. Особливе значення має командний підхід, який включає взаємодію державних структур і громадських організацій, а також надання соціальної та професійної адаптації ветеранів. Такий підхід сприятиме успішній реадаптації та комплексної підтримці як самих ветеранів, так і членів їх сімей.
Комплексний підхід у соціальній та психологічній роботі сприятиме:
- успішній реінтеграції ветеранів у життя поза війною;
- поліпшенню їх психологічного стану та підвищення соціальної активності;
- зміцненню сімейних зв’язків і здолання кризових ситуацій;
- формуванню в суспільстві шанобливого та підтримуючого ставлення до ветеранів, що зберігає їхнє почуття гідності та честі.
Процес повноцінної реабілітації ветеранів бойових дій та їхнього повернення до цивільного життя слід розглядати крізь призму стабілізації сімейних відносин. Під час відсутності учасника бойових дій відбуваються зміни як у сімейній системі загалом, так і в кожного її члена, водночас значні зміни переживає і сам ветеран. Це ставить перед консультантом низку важливих завдань під час роботи з сім’ями учасників бойових дій [1].
Професійний підхід до сімейного консультування ґрунтується на провідних наукових підходах і теоріях. Завдяки цьому висококваліфікований консультант може гнучко добирати методи і технології роботи, чітко розуміючи мета і завдання своїх дій. На сьогодні розроблено безліч моделей сімейного консультування.
Тільки високий рівень підготовки фахівців надає змогу забезпечити якісну психологічну допомогу військослужбовцям і членам їхніх сімей, ефективно розв’язуючи проблеми та зміцнюючи їхні сімейні стосунки.
Психолог, який займається консультуванням, повинен: розуміти специфіку професійної діяльності клієнта; чітко визначити бажаний результат роботи; провести аналіз особливості ситуації та спектр проблем, які необхідно вирішити [2].
Соціально-психологічна робота з цієї категорією клієнтів вимагає наявності таких компетенцій:
- знання діагностичних критеріїв адаптаційних розладів;
- вміння розрізняти гострі та хронічні адаптаційні розлади, а також посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
- здатність відрізняти норми від проявів психопатології;
- знання того, до яких фахівців направляти клієнта за необхідності;
- володіння критеріями визначення суїцидальної поведінки;
- уміння розрізняти типи агресії: відкриту, приховану, спрямовану на інших, на ситуацію або на себе (аутоагресію);
- знання ознак, що характеризують поведінку клієнта з точки зору його безпеки або небезпеки;
- навички побудови безпечних стосунків із клієнтами, які відчувають адаптаційні розлади;
- здатність стабілізувати емоційний стан клієнта;
- вміння витримувати агресію або інші складні емоційні реакції клієнта, якщо вин не становлять загрози [2].
Кожному члену родини, до якої повертається демобілізований військовослужбовець, важливо докласти максимум зусиль для його успішного повернення до цивільного, мирного життя. Кваліфікована психологічна допомога та створення сприятливого психологічного клімату в сім’ї відіграють ключову роль в адаптації військослужбовців. Ці заходи спряють не тільки їхній успішній реадаптації, а й зміцненню сім’ї, а також досягненню нового рівня особистісної ефективності, що зрештою позитивно позначається на суспільстві загалом.
Список використаних джерел
1.Журавльова Н. Ю. Особливості формування підтримуючих стосунків у психотерапевтичній роботі з сім’ями ветеранів / Н. Ю. Журавльова / Особливості стосунків «психотерапевт – клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі : монографія / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос та ін. ; за ред. З. Г. Кісарчук. К. : Видавничий Дім «Слово». С. 129‒154. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708934 (дата звернення 01.12.2024)
2.Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос, Л. І. Литвиненко… Царенко Л. Г.; за ред. З. Г. Кісарчук. – К. : ТОВ “Видавництво “Логос”, 2015. – 207 с.
3.Наталія Сабліна. Психологічна допомога та робота психолога з військовими та їх родинами у дні війни. Військова психологія. Навчально-терапевтичний посібник / Сабліна Наталія Володимирівна. – Вінниця : ТВОРИ, 2023. – 276 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter