Інтернет речей (IoT) — це інноваційна технологія, яка забезпечує інтеграцію фізичних пристроїв у цифрову мережу, дозволяючи їм автоматично взаємодіяти між собою, обмінюватися даними і виконувати завдання без прямої участі людини. В Україні ця технологія знаходить дедалі ширше застосування у багатьох галузях: від побуту і транспорту до сільського господарства та промисловості. Попри це, впровадження IoT стикається з низкою викликів, які потребують вирішення для повного розкриття потенціалу.
Однією з головних проблем, пов’язаних з IoT, є питання безпеки даних. Згідно з дослідженнями, більшість IoT-пристроїв є уразливими для кібератак, які можуть призвести до викрадення персональних даних або порушення роботи критичних систем. Наприклад, вразливості в системах розумних будинків дозволяють зловмисникам отримувати доступ до камер спостереження чи замків, створюючи серйозні загрози для приватності і безпеки громадян [1].
Іншим викликом є залежність від стабільного підключення до Інтернету. У сільських регіонах України, де інфраструктура інтернету розвинена недостатньо, впровадження IoT обмежується низькою якістю зв’язку. Це особливо помітно у сільському господарстві, де IoT-датчики можуть використовуватись для моніторингу стану ґрунту, опадів і температури [2].
Ще одна проблема — сумісність пристроїв і відсутність єдиних стандартів. Багато виробників створюють IoT-продукти на основі власних протоколів, що ускладнює їх інтеграцію у великі екосистеми. Наприклад, у промисловості розбіжності в стандартах можуть призвести до додаткових витрат на адаптацію обладнання [3].
Для вирішення питань безпеки необхідно впроваджувати новітні технології захисту даних. Шифрування, двофакторна автентифікація та використання блокчейну є основними засобами, що можуть мінімізувати ризики несанкціонованого доступу. Крім того, варто розвивати локальні IoT-рішення, які не передбачають передачу чутливих даних за межі мережі підприємства [4].
Організаційні заходи включають регулярне оновлення програмного забезпечення IoT-пристроїв для усунення вразливостей, які можуть бути використані зловмисниками. Виробники повинні дотримуватись принципів «безпека за дизайном», тобто проектувати пристрої з урахуванням усіх можливих ризиків ще на етапі їх розробки. Крім того, важливим є створення національних і міжнародних стандартів кібербезпеки для IoT, які б регулювали вимоги до виробників і користувачів таких пристроїв.
У регіонах із слабкою інфраструктурою інтернету можна застосовувати альтернативні мережі зв’язку, такі як LTE або супутниковий інтернет. Це дозволить використовувати IoT у віддалених куточках України, забезпечуючи безперервний зв’язок навіть у несприятливих умовах [1].
Для забезпечення сумісності пристроїв необхідно впроваджувати єдині державні стандарти IoT. Це допоможе гармонізувати протоколи обміну даними і сприятиме розвитку інтегрованих систем. Особливо важливим є використання відкритих стандартів у галузях із великим потенціалом для зростання, таких як медицина або енергетика [3].
Державна підтримка стандартизації також відіграє важливу роль. Уряди можуть запроваджувати нормативно-правові акти, що зобов’язуватимуть виробників дотримуватись затверджених стандартів, а також надавати гранти та податкові пільги для компаній, які інвестують у розвиток відкритих і сумісних IoT-рішень.
Інтернет речей є важливим елементом цифрової трансформації України. Ця технологія дозволяє значно підвищити ефективність і автоматизацію у різних сферах, таких як сільське господарство, медицина, транспорт і розумні міста. Проте її впровадження потребує подолання ключових викликів, включаючи безпеку даних, забезпечення стабільного підключення до мережі та уніфікацію стандартів. Завдяки цілеспрямованим заходам із впровадження IoT, Україна може досягти суттєвих економічних і соціальних вигод, створивши сучасну технологічну інфраструктуру.
Список літератури:
1. Інтернет речей (IoT): нові можливості та проблеми безпеки. Режим доступу: https://winsoft.com.ua/blog/internet-rechei-iot-novi-mozhlyvosti-ta-problemy-bezpeky
2. інтернет речей (IoT) в Україні: де і як використовується? Режим доступу: https://lanmarket.ua/ua/news/internet-rechey-iot-v-ukraini-de-i-yak-vikoristovu-tsya/
3. Інтернет речей: основні складові та їхня роль у сучасному світі. Режим доступу: https://cyberset.com.ua/hi-tech/iot/
4. IoT – що таке інтернет речей і де використовується Internet of Things: основи, можливості та перспективи. Режим доступу: https://nexpress.com.ua/tehno/iot-shho-take-internet-rechej-i-de-vykorystovuyetsya-internet-of-things-osnovy-mozhlyvosti-ta-perspektyvy-4556.html
_______________________________
Науковий керівник: Клименко Світлана Володимирівна, кандидат технічних наук, доцент, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter