Постановка проблеми. Війна в Україні створила безпрецедентні виклики для фінансового сектора, змусивши адаптувати послуги до умов, де доступ до фізичних відділень банків часто обмежений або неможливий.
Розвиток віддалених фінансових сервісів став ключовим інструментом підтримки клієнтів і забезпечення економічної стабільності. Водночас суттєво зросли ризики кіберзагроз, спрямованих на фінансові установи та їхніх клієнтів. Головною проблемою є забезпечення надійності й безпеки віддалених фінансових сервісів в умовах високого рівня кіберзагроз, спричинених військовою агресією, тому важливо знайти баланс між доступністю послуг для клієнтів та захистом від кіберризиків, які можуть загрожувати фінансовій системі країни в умовах війни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впливу цифровізації на фінансову систему ґрунтовно досліджували українські економісти.
Зокрема: Н. Азьмук, аналізувала роль цифрових технологій у трансформації банківського сектору та їхній вплив на бізнес-моделі фінансових установ [1]. Д. Кретов у своїх працях зосередився на вдосконаленні банківських продуктів і послуг для корпоративного сектору із застосуванням новітніх фінансових технологій, таких як блокчейн та автоматизація процесів [2]. Н. Данік та А. Торлопов вивчали сучасні тенденції цифрової трансформації у світовому банківському секторі, акцентуючи увагу на її впливових факторах, таких як зростання безготівкових операцій та роль Big Data у формуванні клієнтських стратегій [3]. Ці дослідження допомагають краще зрозуміти вплив цифровізації на фінансові ринки, виклики, які постають перед ними, та можливості для адаптації у глобальному та локальному контекстах.
Виклад основного матеріалу. В умовах військового конфлікту в Україні фінансові установи були змушені швидко адаптуватися до нових викликів. Як зазначив Д.Кретов, особливо це відчувається в останні два роки, коли повномасштабні військові дії на території нашої країни ускладнили умови економічної діяльності великій кількісті юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців [3, с.183]. Визначено, що в теперішній час, коли банківська система пропонує майже однакові по системі умови з кредитування, з надання депозитних та інших традиційних послуг, банки прагнуть використовувати в своїй роботі новітні технології з ціллю збереження існуючих корпоративних клієнтів та залучення нових.
Одним із головних напрямів трансформації стало впровадження віддалених сервісів, які дозволяють забезпечувати клієнтам доступ до банківських операцій через мобільні додатки, онлайн-платформи та цифрові гаманці. ПриватБанк і Монобанк, організовували забезпечення дистанційного обслуговування навіть під час активних бойових дій.
Під час війни банки значно розвинули віддалені сервіси, щоб забезпечити доступ клієнтів до фінансових послуг у складних умовах. Основні зусилля спрямовані на стабільність системи, підтримку безготівкових розрахунків та захист фінансової інформації, а саме:
- інтернет-банкінг: активне впровадження онлайн-доступу до рахунків та інших послуг, що стало можливим завдяки хмарним технологіям, які дозволяють швидко відновлювати дані у разі руйнування фізичної інфраструктури;
- зменшення залежності від готівки: підтримка високих лімітів на безготівкові розрахунки, що стало популярним серед населення. Зняття готівки у «гарячих точках» ускладнене, тому картки стали основним засобом оплати;
- нові цифрові сервіси: впроваджено можливості відкриття рахунків онлайн та реструктуризації боргів повністю дистанційно. Деякі банки навіть запустили нові програми кредитування, адаптовані до умов війни;
- підготовка до кризових ситуацій: розробка планів забезпечення роботи навіть під час блекаутів, включаючи автономні відділення та резервні сервери.
Поряд із впровадженням цифрових послуг значно зросли кіберзагрози, зокрема, атаки на банки з метою отримання доступу до даних клієнтів, фішингові атаки на користувачів, які через стресові умови можуть стати жертвами шахраїв.
Здебільшого кібератаки, які здійснювалися на банки організовувалися з політичних мотивів і мали на меті дестабілізацію фінансової системи.
Основними формами атак були фішинг, DDoS-атаки та використання шкідливого програмного забезпечення. Банками, які зазнали атак в основному були ПриватБанк і Ощадбанк – об’єкти масштабних DDoS-атак, організованих за допомогою ботнетів. Ці атаки спричинили тимчасові труднощі в доступі до послуг, але критичних збоїв вдалося уникнути завдяки швидкій реакції банків та державних структур, Монобанк також повідомляв про зростання кіберзагроз, особливо під час активізації бойових дій [4].
Незважаючи на це, в Україні під час адаптації фінансових послуг у сфері віддалених сервісів і кібербезпеки виникає низка проблем, обумовлених як технічними, так і організаційними факторами, серед яких:
- нестабільність енергопостачання та зв’язку: через масовані атаки на енергетичну інфраструктуру частими стали перебої з електрикою та інтернет-зв’язком. Це ускладнює доступ клієнтів до онлайн-банкінгу та мобільних додатків;
- обмежений доступ до послуг у гарячих точках: у регіонах, які постраждали від бойових дій, фізична доставка готівки або відкриття нових відділень є проблематичною. Водночас доступ до онлайн-банкінгу залишається єдиним варіантом, але він залежить від інтернет-покриття;
- недостатня цифрова грамотність деяких груп населення: частина клієнтів (особливо літні люди) стикається з труднощами під час використання віддалених сервісів, що знижує ефективність впровадження цифрових рішень;
- зростання кількості кібератак: під час війни Україна стала мішенню численних кібератак, спрямованих на банківську інфраструктуру;
- обмежені ресурси для модернізації систем захисту: у багатьох банків немає достатньо коштів на масштабні оновлення кіберзахисту, особливо для регіональних установ або менших банків;
- людський фактор: попри автоматизацію, помилки персоналу (наприклад, неналежне зберігання паролів або невчасне оновлення програмного забезпечення) стають точкою уразливості для системи кіберзахисту;
- висока залежність від міжнародної технічної підтримки: Україна покладається на міжнародну допомогу в навчанні фахівців, обміні інформацією про загрози та впровадженні нових систем захисту.
Висновки. Таким чином, попри серйозні виклики, фінансовий сектор України демонструє високу адаптивність, а заходи, вжиті для посилення кібербезпеки, сприяють захисту критичної інфраструктури країни під час війни. Тому для вирішення проблем з адаптації фінансових послуг у сфері віддалених сервісів і кібербезпеки необхідно розширювати використання автономних банківських систем, які працюють за відсутності зв’язку чи електроенергії, підвищувати рівень фінансової та цифрової грамотності населення, залучати інвестиції в кібербезпеку та співпрацювати з міжнародними організаціями для підвищення стійкості банківської системи.
Все це є важливими елементами комплексного підходу, адже фінансова система залишається важливим елементом економічної та соціальної стабільності України.
Література:
1. Азьмук Н. А. Цифрова зайнятість у системі регулювання національної економіки. Проблеми економіки. №1. 2020.C. 52-58.
2. Данік Н., Торлопов А. Вплив цифрової трансформації на банківський сектор України. International Science Journal of Management, Economics & Finance. 2024. С.95-103.
3. Кретов Д. Ю. Удосконалення банківського обслуговування корпоративних клієнтів на основі цифрової трансформації фінансових технологій. Сталий розвиток економіки. 2024. № 1 (48). С.183-188.
4. Офіційний сайт Національного Банку України.URL: www.bank.gov. ua/.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter