Романтичні стосунки грають важливу роль в житті людей. Дослідження показують, що формування зрілих романтичних відносин тісно пов’язане з різними аспектами, включаючи рівень добробуту та відчуття суб’єктивного благополуччя [2, с. 7]. З огляду на це, зростає інтерес до досліджень, що вивчають чинники, що можуть сприяти розвитку здорових романтичних стосунків серед молодих людей у цей період.
Чинники формування уявлень про романтичні стосунки можна згрупувати наступним чином — макрочинники (вплив культури та мас-медіа), мезочинники (вплив сім’ї) та мікрочинники (вплив індивідуально-психологічних особливостей людини).
Культура відіграє важливу роль у формуванні наших уявлень про романтичні стосунки. Кожна культура має свої унікальні традиції, цінності та очікування, що впливають на те, як ми сприймаємо любов і партнерство, створюючи спільний контекст. Від загальноприйнятих ритуалів до моделей поведінки в стосунках, культурні норми задають певні рамки, які ми або свідомо, або несвідомо інтегруємо у свої переконання та взаємодію з партнерами.
Вільям Гуд запропонував теорію, згідно з якою романтичне кохання високо цінується в більш індустріалізованих і менш традиційних культурах (наприклад, у США та Європі), де нуклеарні сім'ї є основним джерелом дорослих зв’язків [3, с. 41].
За результатами крос-культурного дослідження 2002 р., метою якого було порівняти ставлення до романтизму та переваги у якостях потенційних партнерів у трьох культурах: США, Індії та Туреччини з різним рівнем індустріалізації, індивідуалізму та традиції нуклеарних сімей, констатується значна відмінність у сприйнятті романтизму [6, с. 162]. Американці мали найвищий середній бал романтизму, за ними йшли турецькі студенти. Учасники з Індії показали найнижчий рівень романтизму.
Висновки цього дослідження підтримують теорію Гуда, який стверджував, що романтична любов цінується і переживається більше в індустріалізованих і технологічно розвинених країнах, таких як США та Європа, тоді як у колективістських, традиційних і менш індустріалізованих культурах (Індія та Туреччина) вона цінується менше.
Багато досліджень останніх десятиліть фокусуються й на тому, як медіа та популярна культура впливають на формування наших уявлень про романтичні стосунки: від дитячих мультфільмів до типових романтичних комедій мейнстрімні засоби масової інформації рясніють прикладами ідеалізованого роману.
Наприклад, дослідження 2007 р. виявило, що прихильність до медіа на романтичну тематику (за оцінкою комбінованого показника, що індексує прихильність до фільмів, телепередач і журналів на романтичну тематику) пов’язана з більшою вірою в долю стосунків [4, с. 9]. Перегляд, до прикладу, серіалу “Друзі”, фільму “Красуня” або читання журналу “Cosmopolitan” впливали на віру в наперед визначені споріднені душі, а також у те, що якщо дві людини призначені одна для одної, вони повинні розуміти та передбачати бажання одне одного без зусиль або спілкування.
Переходячи до чинників мезорівня – рівня сім'ї, слід зазначити, що саме в межах родини формуються фундаментальні уявлення про любов, взаємини та очікування від партнерства. Сім'я є першим і найбільш значущим соціальним середовищем, у якому дитина отримує досвід близькості, прив’язаності та спілкування.
Дослідження Х. Загефки та колег підтвердило, що дисфункційні сімейні взаємодії знижують позитивні очікування щодо партнерських стосунків у майбутньому [5, c. 303]. Робота Дж. Шимковскі [7, с. 9] показала, що діти з розлучених сімей мають менш позитивне ставлення до шлюбу та романтичних стосунків у порівнянні з дітьми з нерозлучених сімей.
На мікрорівні, рівні індивідуально-психологічних чинників, важливо відзначити, що саме особистісні характеристики, досвід кожної людини відіграють ключову роль у формуванні її уявлень про романтичні стосунки. Ці чинники визначають, як людина сприймає себе, інших та взаємини з партнером, а також впливають на її очікування, стиль комунікації та поведінку в стосунках.
В статті французьких дослідників університету Тулузи Б. Тремольєра та А. Джеріуа [8 с. 124] вивчається зв’язок аналітичного когнітивного стилю і уявлень про романтичні стосунки. Посилаючись на попередні дослідження, вони пишуть, що сучасна література, яка пов'язує когнітивний стиль людини з традиційними епістемічно сумнівними переконаннями (наприклад, з вірою в паранормальне), показала, що більш аналітичне мислення сприяє відмові від таких переконань. Було протестовано модель структурних рівнянь, яка показала, що когнітивний стиль прогнозує романтичні переконання так само, як і традиційні епістемічно сумнівні переконання. Тож, за результатами дослідження було виявлено, що аналітичний когнітивний стиль асоціюється й зі зменшеною схильністю до романтичних переконань.
Особистий досвід попередніх стосунків також є фактором, що впливає на уявлення про романтичні стосунки в жінок та чоловіків. Дослідження [1, с. 339], в якому автори спирались на теорію Дж. Лі, за якою згодом було розроблено опитувальник “Шкала ставлення до кохання” (LAS), з’ясували, що жінки, які мали більше стосунків у минулому, були більш прагматичними (за обома шкалами дослідження) і були менш романтичними, менш схильними до ставлення до кохання, як до дружби (storge), менш самовідданними (agapic - альтруїстичне, жертовне кохання). У чоловіків більша кількість стосунків у минулому була пов’язана лише з меншою схильністю до любові типу “Манія” (залежне кохання).
Таким чином, чинники, що впливають на формування уявлень про романтичні стосунки, взаємодіють на різних рівнях, утворюючи комплексний вплив на індивідуальні переконання та очікування. Підвищена увага до цього процесу допоможе краще зрозуміти, чому люди мають різні уявлення та очікування від стосунків і як ці фактори впливають на їхнє майбутнє партнерство.
Список літератури:
1. Frazier P. A., Esterly E. Correlates of Relationship Beliefs: Gender, Relationship Experience and Relationship Satisfaction. Journal of Social and Personal Relationships. 1990. Vol. 7, no. 3. P. 331–352. URL: https://doi.org/10.1177/0265407590073003(date of access: 17.12.2024).
2. Gómez-López M., Viejo C., Ortega-Ruiz R. Psychological Well-Being During Adolescence: Stability and Association With Romantic Relationships. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01772 (date of access: 16.12.2024).
3. Goode W. J. The Theoretical Importance of Love. American Sociological Review. 1959. Vol. 24, no. 1. P. 38. URL: https://doi.org/10.2307/2089581 (date of access: 16.12.2024).
4. Holmes B. IN SEARCH OF MY" ONE-AND-ONLY": ROMANCE-RELATED MEDIA AND BELIEFS IN ROMANTIC RELATIONSHIP DESTINY. Academia.edu - Find Research Papers, Topics, Researchers. URL: https://www.academia.edu/1320541/IN_SEARCH_OF_MY_ONE_AND_ONLY_ROMANCE_ RELATED_MEDIA_AND_BELIEFS_IN_ROMANTIC_RELATIONSHIP_DESTINY(date of access: 17.12.2024).
5. Lay Beliefs About Romantic Relationships: A Mediator of the Effect of Family Dysfunction on Romantic Relationship Satisfaction / H. Zagefka et al. Journal of Adult Development. 2021. URL: https://doi.org/10.1007/s10804-021-09374-4 (date of access: 16.12.2024).
6. Perceived Attitudes Towards Romanticism; A Cross-cultural Study of American, Asian-Indian, and Turkish Young Adults / N. P. Medora et al. Journal of Comparative Family Studies. 2002. Vol. 33, no. 2. P. 155–178. URL: https://doi.org/10.3138/jcfs.33.2.155 (date of access: 16.12.2024).
7. Perceptions of Divorce, Closeness, Marital Attitudes, Romantic Beliefs, and Religiosity Among Emergent Adults From Divorced and Nondivorced Families / J. R. Shimkowski et al. Journal of Divorce & Remarriage. 2017. Vol. 59, no. 3. P. 222–236. URL: https://doi.org/10.1080/10502556.2017.1403820 (date of access: 17.12.2024).
8. Trémolière B., Djeriouat H. Love is not exactly blind, at least for some people: Analytic cognitive style predicts romantic beliefs. Personality and Individual Differences. 2019. Vol. 145. P. 119–131. URL: https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.03.025(date of access: 17.12.2024).
__________________________
Науковий керівник: Булатевич Наталія Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ
|