Нинішня енергетична криза, спричинена вторгненням Росії в Україну, суттєво змінила глобальні енергетичні ланцюги постачання та підштовхнула країни й компанії до пришвидшення переходу до чистої енергетики та декарбонізації. Внаслідок цього, на енергетичний сектор покладено важливу роль у забезпеченні енергопостачання в умовах нестабільності.
На даний момент у світовому енергетичному секторі працює близько 65 мільйонів осіб, що становить приблизно 2% від глобальної зайнятості. Ці працівники розподілені по трьох основних напрямках: постачання палива (21 мільйон), енергетика (20 мільйонів), та кінцеве використання енергії, включаючи енергоефективність та виробництво транспортних засобів (24 мільйони). Більше половини працівників енергетичного сектору вже зайняті у чистій енергетиці, зокрема в проектах, що активно реалізуються в рамках глобальних зусиль по зменшенню викидів вуглецю.
Енергетичний сектор потребує висококваліфікованих працівників. Сьогодні близько 45% працівників енергетичного сектору мають високий рівень кваліфікації, що значно перевищує середній рівень в економіці. Для сектору чистої енергетики ця частка ще вища. Зважаючи на швидкий розвиток нових енергетичних технологій, особливо в напрямках відновлювальних джерел енергії та інноваційних рішень у сфері зберігання енергії, необхідність у висококваліфікованих фахівцях буде тільки зростати.
Серед найбільших енергетичних ринків у світі, Китай має найбільшу кількість працівників у енергетичному секторі — близько 20 мільйонів, що становить 2,5% від загальної зайнятості країни. У Європі та Північній Америці в енергетичному секторі працює близько 15 мільйонів осіб, що становить відповідно 2,4% та 3,4% від загальної кількості працівників.
Найбільше працівників задіяно у сфері постачання палива, зокрема в нафтовому секторі, де працює майже 8 мільйонів осіб. Вуглевидобування та газова інфраструктура займають відповідно 6,3 мільйона та 3,9 мільйона працівників. У секторі електрогенерації працює близько 11,3 мільйона осіб, а в передачі та розподілі енергії — ще 8,5 мільйона. Окремо варто виділити 13,6 мільйона працівників, які зайняті у виробництві транспортних засобів, а також 10,9 мільйона — у сфері енергоефективності. Зокрема, відзначається стрімке зростання зайнятості у секторах сонячної та вітрової енергетики, що займають понад 50% від загальної кількості працівників енергетичного сектору [2].
В Україні ситуація у сфері енергетики також не є стабільною. Станом на 2024 рік в українському енергетичному секторі працює близько 450 тисяч робітників, що складає десь 3% від населення країни. На початку літка 2024 року на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості було розміщено близько 3,7 тисяч вакансій для енергетиків, електромонтерів та електриків, а також 250 вакансій для слюсарів-електриків і до 140 вакансій для інженерів-електриків [1]. Однак попит на ці професії значно перевищує пропозицію. Зокрема, існує дисбаланс між кваліфікаціями працівників і вимогами, що ставляться до них у різних регіонах України, особливо у вугледобувній та атомній енергетиці.
Виклики та перспективи енергетичного сектора у глобальному контексті стикається з великою потребою у кадрах для реалізації нових проектів з відновлювальної енергетики та зменшення викидів CO₂. Проте успіхи в цій сфері залежатимуть в цілому від здатності певної країни і компаній залучати, навчати та сертифікувати нових енергетиків, зокрема в тих регіонах, де існує значний дефіцит кваліфікованої робочої сили. Це вимагатиме не тільки технологічних інновацій, а й стратегічних рішень у сфері освіти та професійної підготовки, що забезпечить стабільне постачання кваліфікованої робочої сили для енергетичного сектору в глобальному контексті.
Список літератури:
1. Звіт про результати діяльності НКРЕКП, 2023 [Електронний ресурс]. – Доступ: https://www.nerc.gov.ua/storage/app/sites/1/Docs/Byuleten_do_richnogo_zvitu/broshura_ do_richnogo_zvitu_nkrekp-2023.pdf
2. World Energy Employment [Електронний ресурс]. – Доступ: https://iea.blob.core.windows.net/assets/04c89ed5-21e6-4a19-8a90-8347591dbd06/WorldEnergyEmployment.pdf
3. Державна служба статистики [Електронний ресурс]. – Доступ: https://www.ukrstat.gov.ua/
4. Підлісна О.А., Чепіжко Л.М. Аналіз тенденцій міжнародного співробітництва України з питань розвитку альтернативної енергетики. Інвестиції: практика та досвід, 2024, № 19. С. 157-163.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter